ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 3/355-6/229
08.09.11
За позовом Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих»
До Головного управління комунальної власності міста Києва
Про визнання права власності
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (за дов. №4-15/12 від 22.01.2011 р.)
ОСОБА_2(за дов. № 15-7/02 від 20.01.2011 р.)
від відповідача ОСОБА_3(за дов. № 042/13/1-5092 від 23.05.2011 р.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва звернулася Всеукраїнська громадська організація «Українське товариство сліпих»до Головного управління комунальної власності міста Києва про визнання за Всеукраїнською громадською організацією «Українське товариство сліпих»права власності на нерухоме майно – нежилий 2-х поверховий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Червонозоряний, 136.
Позовні вимоги мотивовані тим, що право власності на вищевказану будівлю належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах бюро технічної інвентаризації, як того вимагає чинне законодавство. На звернення позивача відповідачем не було вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно.
Позивач вказує на те, що зазначені вище дії відповідача свідчать про невизнання Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) його права на спірний об'єкт, у зв’язку з чим порушуються права та охоронювані законом інтереси.
Рішенням суду від 23.12.2010 р. у справі № 3/355 позов задоволено повністю,
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 р. вказане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2010 р. у справі № 3/355 скасовано та передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Скасовуючи рішення та постанову попередніх інстанцій касаційний суд вказав, що судами попередніх інстанцій не з’ясовано, чи відповідає заявлений позов передбаченим способам захисту порушеного права.
Ухвалою суду від 05.07.2011 р. прийнято справу № 3/355 до провадження, присвоєно справі № 3/355-6/229 та призначено розгляд останньої на 18.07.2011р..
Представник відповідача у судове засідання 18.07.2011 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п`ятнадцять днів.
Клопотання судом задоволено.
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив в повному обсязі, зазначивши, що ним не оспорюється право власності позивача, однак ним не надано повний перелік документів, необхідний для видачі свідоцтва про право власності. Крім того, відповідач зазначив, що не може бути відповідачем за даним спором.
Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
21.04.1953 р. рішенням Виконавчого комітету Київської ради депутатів трудящих № 715 за Київським міськвідділом Українського товариства сліпих закріплено земельну ділянка по вул. Совській, 65 Кагановичського району (теперішня адреса просп. Червонозоряний, 136) площею 0,6 га, на якій розташовано двоповерховий будинок гуртожитку.
Постановою президії Центрального правління УТОС № 6-5 від 28.05.1998 р. вирішено створити реабілітаційний центр Українського товариства сліпих шляхом реорганізації Республіканських курсів підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів УТОС, що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Червонозоряний, 136.
12.02.2005 р. зареєстровано нову редакцію статуту Реабілітаційного центру Українського товариства сліпих, з якого вбачається, що останній є правонаступником Республіканських курсів підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів УТОС. Все майно останнього, у тому числі і будівля по просп. Червонозоряному, 136, перейшло у господарське відання Реабілітаційного центру УТОС. Разом з цим власником майна Реабілітаційного центру УТОС є Центральне правління УТОС.
17.04.2001 р. комунальне підприємство «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»провело технічну інвентаризацію та виготовило технічну документацію на вказаний об'єкт нерухомого майна, згідно з якою загальна площа будівлі складає 874,2 кв. м..
29.10.2009 р. за рішенням Київської міської ради № 585/2654 Реабілітаційному центру УТОС Головним управлінням земельних ресурсів видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1898 га по пр-ту Червонозоряному, 136 з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування реабілітаційного центру УТОС.
Реабілітаційний центр УТОС звернувся з заявою до Головного управління комунальної власності м. Києва з заявою про оформлення права власності на спірні приміщення.
29.03.2010 р. Головне управління комунальної власності м. Києва листом № 042/13/1-2031 повідомило Реабілітаційний центр УТОС, що оформлення права власності на об‘єкт нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється Головним управлінням відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об‘єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1227 від 27.10.2009 р. (далі - Положення) на підставі визначеного пакету документів. Наданий позивачем пакет документів не відповідає вимогам Положення і не є достатніми для оформлення власності. Право власності товариства на об‘єкт нерухомості, про який йдеться, наданими документами не підтверджується. У зв‘язку з викладеним, відповідач зазначив, що у нього немає підстав для оформлення права власності.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.
Згідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України вбачається, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У відповідності до ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Головне управління комунальної власності м. Києва діє у відповідності до положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 584/744.
Згідно з підп. 28 п. 7 положення про Головне управління комунальної власності м. Києва, Головне управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.
Відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна фізичним та юридичним особам, в тому числі іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування та державі в особі органів уповноважених управляти державним майном.
Положенням передбачається необхідність подання заявником повного пакету документів, на підставі яких оформлюється свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення в передбачених Положенням випадках.
Згідно з п. 8.1 Положення для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються на збудовані, перебудовані (переплановані), реконструйовані, реставровані нежитлові будівлі, їх частини (приміщення), споруди: правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна на момент початку перебудови, реконструкції, зареєстрований в БТІ (відносно перебудованих та реконструйованих об'єктів); документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням випадків оформлення права власності на приміщення); дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації; документи щодо прийняття об'єкта в експлуатацію; перелік інвесторів, які приймали участь в будівництві, перебудові чи реставрації, затверджений замовником; документи про передачу функцій замовника (у відповідних випадках); документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови (перепланування) або реконструкції об'єкта (платіжні доручення або інші документи); рішення відповідного органу про присвоєння поштової адреси; документи, що підтверджують сплату пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва або відстрочення його сплати.
Відповідно до п. 8.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;
Таким чином, чинним законодавством на Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок здійснювати оформлення права власності на об'єкти нерухомості виключно при наявності всіх необхідних для оформлення права власності документів.
Отже, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно і не перебуває з позивачему правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном.
Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на спірне майно, оскільки у Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні будь-які власні претензій на предмет спору.
За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 04.10.2011 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2011 |
Оприлюднено | 17.10.2011 |
Номер документу | 18583517 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні