ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26- "30" вересня 2011 р. Справа № 16/105-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА КОМПАНІ», с. Крюківщина,
Києво-Святошинський район
про стягнення 26 084,89 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 46-К від 07.02.2011 р., представник;
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 68 від 09.08.2011 р., представник
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. № суду 2860 від 20.07.2011 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА КОМПАНІ»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості по Договору № К156/2010-01 від 10.09.2010 р. в сумі 19 094,78 грн. основного боргу, 1 478,59 грн. пені, 3 818,95 грн. штрафу, 1 302, 73 грн. інфляційних, 389,84 грн. 3% річних, а всього 26 084,89 грн. та судові витрати.
Відповідно до ухвали від 22.07.2011 р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/105-11.
Відповідач надав відзив на позовну заяву вих. № 134 від 26.09.2011 р., в якому позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що позивачем було завищено вартість наданих транспортно-експедиційних послуг, розрахунок за надані послуги зроблений позивачем з порушенням умов Договору № К156/2010-01 від 10.09.2010 р., укладеного між сторонами; відповідач відмовився підписувати акти виконаних робіт № 101030041 та № 101030085 із сумами зазначеними там позивачем і у встановленому Договором порядку повідомив про це позивача, який не відреагував на лист відповідача.
Представник позивача в судових засіданнях 09.08.2011 р., 23.08.2011 р., 26.09.2011 р. та 30.09.2011 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судових засіданнях 09.08.2011 р., 26.09.2011 р. та 30.09.2011 р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 26.09.2011 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 30.09.2011 р.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд
встановив
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(«Виконавець», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІА КОМПАНІ»(«Замовник» надалі - відповідач) 10.09.2010 р. було укладено Договір № К156/2010-01 (надалі –Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов‘язується за плату, на користь та за рахунок відповідача надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та надавати додаткові послуги, пов‘язані з перевезенням вантажів по території України, а відповідач зобов‘язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно п. 1.2 Договору об‘єм, кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються за угодою сторін в додаткових угодах або заявках-договорах, що є невід‘ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору послуги надаються на підставі додаткової угоди (заявка-договір) в якій визначаються характеристики вантажу, інформація про вантаж, його властивості, умови його перевезення, інструкції щодо кріплення та упакування, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість автотранспортних засобів, вартість послуг та інші умови. Заявка-договір є невід‘ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.2 Договору заявки надаються відповідачем у письмовій формі з печаткою і підписом уповноваженої особи або з використанням засобів факсимільного та/або електронного засобів зв‘язку (електронного листування або мережевого сервісу «Інтегратора»). Заявки надані за допомогою електронного засобу зв‘язку сторони визнають, такими, що мають повну юридичну силу на рівні з заявками наданими у письмовій формі з печаткою та підписом уповноваженої особи. У випадку використання мережевого сервісу «Інтегратор»відповідач надає заявки за допомогою Microsoft Internet Explorer або Mozilla Firefox та за допомогою програми «Інтегратор»з використанням індивідуального пароля та логіна наданого відповідачу позивачем (п.п. 2.2.1 Договору).
На протязі вересня-жовтня 2010 року відповідачем відповідно до умов Договору за допомогою програми «Інтегратор»надавались заявки на виконання позивачем перевезень вантажу. Копії зазначених заявок знаходяться в матеріалах справи. Надання відповідачем позивачу саме цих заявок не оспорюється та підтверджується відповідачем.
На підставі зазначених заявок відповідача позивачем надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги (здійснено перевезення вантажу), що підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН), копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.п. 3.1.7 Договору відповідач зобов‘язується оплачувати рахунки позивача на умовах, які передбачено у даному Договорі в розмірі, що погоджені в заявках або в додатках про тарифи.
В заявках відповідача вартість перевезення не зазначена, тому вартість визначається відповідно додатків про тарифи.
Так, додатком № 1 до Договору є погоджені сторонами тарифи на транспортування палетованого вантажу доставка «від дверей до дверей».
Відповідно до заявок відповідача для перевезення передавався палетований вантаж (на євро палетах розміром 120х80х170), тарифи на перевезення якого є додатком № 1 до Договору, погоджені сторонами. Вартість перевезення палетованого вантажу не оспорюється та не заперечується відповідачем.
В той же час у заявках відповідача було заявлено для перевезення і непалетований вантаж (на нестандартних палетах розміром 120х100х170). Тарифи на транспортування непалетованого вантажу сторонами на погоджувались та не підписувались, не є додатком до Договору.
Тобто, сторони вартість транспортування непалетованого вантажу не погоджували. Однак, позивач прийняв до перевезення такий непалетований вантаж.
Згідно п. 2.3 Договору після прийняття заявки, у випадку неможливості виконання перевезення на викладених в заявці умовах, позивач повідомляє про таке відповідача.
Тобто, при наявності Договору між сторонами, у якому погоджені тарифи на перевезення лише палетованого вантажу, позивач прийняв для перевезення непалетований (нестандартний) вантаж, не скористався своїм правом на відмову від перевезення вантажу, який не обумовлений Договором з додатками. Виставляючи відповідачу рахунки на оплату та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивач використовував тарифи на транспортування непалетованого вантажу, які не було погоджено між сторонами.
Відповідно до п. 4.2 Договору рахунок на оплату виписується позивачем і надається відповідачу після надання послуг. Сторони підписують акт виконаних робіт, який є невід‘ємною частиною даного Договору по факту надання транспортно-експедиційних послуг.
Згідно п. 4.3 Договору оплата наданих послуг здійснюється відповідачем по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок позивача, який вказано у рахунку. Оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з дня отримання рахунку.
Відповідно до п. 4.4 Договору акт виконаних послуг повинен бути підписаний відповідачем та повернутий позивачу протягом 3 днів з дати його отримання або 7 днів з дня направлення акту рекомендованим листом. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень відповідача, послуги вважаються виконані належним чином, а акт затвердженим і таким, відносно якого у відповідача немає зауважень.
Також, відповідно до п. 4.5 Договору у випадку зміни середньої вартості паливно-мастильних матеріалів за минулий місяць в сторону зменшення/збільшення тарифи на послуги позивача автоматично коректуються на коефіцієнт вирахуваний згідно паливного калькулятора.
Як зазначає позивач в позовній заяві, позивачем відповідачу було виставлено рахунки за надані транспортно-експедиційні послуги, які було направлено разом з актами надання послуг, а саме: рахунок-фактура № 100930232 від 30.09.2010 р. на суму 4 676,02 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 100930232 від 30.09.2010 р. на суму 4 676,02 грн.; рахунок-фактура № 101030041 від 16.10.2010 р. на суму 1 905,17 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030041 від 16.10.2010 р. на суму 1 905,17 грн.; рахунок-фактура № 101030085 від 29.10.2010 р. на суму 12 513,59 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030085 від 29.10.2010 р. на суму 12 513,59 грн.
Відповідач із зазначених документів підписав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 100930232 від 30.09.2010 р. на суму 4 676,02 грн. та повернув його позивачу (копія підписаного акту в матеріалах справи). Доказів оплати за цим актом відповідачем до суду не надано.
Щодо актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030041 від 16.10.2010 р. на суму 1 905,17 грн. та № 101030085 від 29.10.2010 р. на суму 12 513,59 грн. у відповідача були зауваження, а саме щодо застосованих позивачем тарифів на перевезення непалетованого вантажу. При розрахунку вартості послуг за перевезення непалетованого вантажу відповідач застосовував мережевий сервіс «Інтегратор», пароль та логін до якого наданий відповідачу позивачем, як передбачено умовами Договору, та застосовував при розрахунку вартості послуг коефіцієнт 1,5, а не тарифи на транспортування непалетованого вантажу, як це зробив позивач, які сторонами на погоджені та не підписані. Тому, за розрахунком відповідача, зробленого із застосуванням мережевого сервісу «Інтегратор», за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030041 від 16.10.2010 р. підлягають до сплати 1 482,90 грн., а за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030085 від 29.10.2010 р. - 8 724,59 грн.
Позивач у позовній заяві зазначив, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030041 від 16.10.2010 р. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030085 від 29.10.2010 р. відповідачем не підписані, жодних зауважень від відповідача не надходило, а тому позивач вважає, що вказані акти погодженні відповідачем.
Однак, зазначене спростовується тим, що відповідач 08.11.2010 р. направляв позивачу лист електронною поштою, а також листи вих. № 147 від 28.12.2010 р. та вих. № 17 від 14.03.2011 р. (копії з доказами направлення/отримання в матеріалах справи). У цих листах відповідач повідомляє позивача, що за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030041 від 16.10.2010 р. сума до сплати складає 1 482,90 грн. (а не 1 905,17 грн. як нараховано позивачем), а за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 101030085 від 29.10.2010 р. - 8 724,41 грн. (а не 12 513,59 грн. як нараховано позивачем).
В той же час доказів сплати вартості наданих позивачем послуг у тих сумах, які відповідач визнає до суду не надано.
Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу,пошти здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов‘язання, пов'язані з перевезенням.
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 19 094,78 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 14 883,33 грн.
Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно п.п. 5.3.6 Договору за порушення відповідачем термінів оплати послуг, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від вартості замовлених послуг за користування цими коштами.
Позивачем на підставі п.п. 5.3.6 здійснено нарахування пені в сумі 1 478,59 грн. за період з 12.10.2010 р. по 10.05.2011 р. (розрахунок пені зроблений по кожному рахунку-фактурі окремо).
Враховуючи, що судом задоволено вимога щодо стягнення з відповідача основного боргу частково в сумі 14 883,33 грн., то й пеня повинна нараховуватися виходячи із зазначеної суми. Судом зроблений розрахунок відповідно до якого пеня, яка підлягає до стягнення становить 1 152,91 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача штраф, розмір якого за розрахунком позивача складає 3 818,95 грн.
Як зазначалось вище, відповідно до п.п 5.3.6 Договору за порушення відповідачем термінів оплати послуг, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від вартості замовлених послуг за користування цими коштами.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов‘язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов‘язання.
У п.п. 5.3.6 Договору зазначено, що штраф сплачується за користування несплаченими коштами.
Однак, сплата за користування чужими коштами за своєю правовою природою є процентами. Так, відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов‘язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичним особами.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 818,95 грн.
У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 1 302,73 грн. за період з 12.10.2010 р. по 07.07.2011 р. та 3% річних в розмірі 389,84 грн. за період з 12.10.2010 р. по 07.07.2011 р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що судом задоволено вимога щодо стягнення з відповідача основного боргу частково в сумі 14 883,33 грн., то й інфляційні та 3%річних повинні нараховуватися виходячи із зазначеної суми. Судом зроблений розрахунок відповідно до якого інфляційні, яка підлягають стягненню становлять 1 032,25 грн., а 3% річних становлять 306,32 грн.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову: 14 883,33 грн. основної заборгованості, 1 152,91 грн. пені, 1 032,25 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 306,32 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА КОМПАНІ»(08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10-А, код ЄДРПОУ 35518822; р/р 26004000035324 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 32306522; р/р 26000003046600 в ПАТ «ІНГ Банк Україна», м. Київ, МФО 300539) 14 883 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 33 коп. основної заборгованості, 1 152 (одна тисяча сто п‘ятдесят дві) грн. 91 коп. пені, 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 25 коп. інфляційних, 306 (триста шість) грн. 32 коп. 3% річних, а також 173 (сто сімдесят три) грн. 75 коп. державного мита та 157 (сто п‘ятдесят сім) грн. 20 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2011 |
Оприлюднено | 20.10.2011 |
Номер документу | 18583751 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні