Рішення

від 06.10.2011 по справі 24/074-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/074-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 24/074-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Телмонт-СІО»

до Корпорації «АрхБудСервіс»

про стягнення 37 707, 02 грн.

за участю представників:

позивача:Сердюк Б.В., Сипливий І.О.

відповідача:Яковцева Л.Т.

     суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 37 707, 02 грн. за договором № 01/03 на виконання робіт (послуг) від 04.03.2008 р., з яких: 24 572, 40 грн. основного боргу, 7 777, 16 грн. –пені, 4 079, 02 грн. –інфляційних втрат, 1 278, 44 грн. –3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконанні роботи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2011 р.

У судове засідання 08.09.2011 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 22.09.2011 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про залучення додаткових документів від 20.09.2011 р. (вх. № 12973 від 21.09.2011 р.), у якій він зазначає, що 16.09.2011 р. відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 24 572, 40 грн. та долучив копію виписки із банківського рахунку.

У судовому засіданні 22.09.2011 р. представник відповідача надав суду платіжне доручення № 652 від 16.09.2011 р., з якого вбачається, що відповідачем на рахунок позивача було перераховано суму основного боргу у розмірі 24 572, 40 грн.

У судовому засіданні 22.09.2011 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 06.10.2011 р. для надання можливості врегулювання питання щодо відшкодування штрафних санкцій у даній справі.

03.10.2011 р. через загальний відділ канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення № 04/09 від 30.09.2011 р. (вх. № 13512 від 03.10.2011 р.), у яких він зазначає, що 16.09.2011 р. перерахував кошти позивачу у розмірі заборгованості в сумі 24 572, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 652 від 16.09.2011 р.

Присутні в судовому засіданні представники позивача не заперечили проти припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення  24 572, 40 грн. основного боргу, підтримали позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 777, 16 грн. –пені, 4 079, 02 грн. –інфляційних втрат, 1 278, 44 грн. –3 % річних за договором № 01/03 на виконання робіт (послуг) від 04.03.2008 р. та просили суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову в частині задоволення штрафних санкцій заперечив з мотивів викладених у письмових поясненнях.

У судовому засіданні 06.10.2011 р., відповідно до  ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

04.03.2008 р. між сторонами було укладено договір № 01/03 на виконання робіт (послуг), за умовами якого позивач зобов'язався виконати у відповідності з ДБН А.2.2-3-2004 та ТЗ (державні будівельні норми та технічне завдання) для відповідача наступні роботи: виконати будівельно-монтажні роботи по виносу та прокладанню кабелю зв'язку КСПП 1х4х1,2 з території будівництва міського кладовища по вул. Кутузова в м. Бровари Київської області і здати їх робочій комісії згідно календарного плану.

Відповідно до п. 1.2 договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в розмірі та порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору оплата робіт здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у національній валюті України –гривні.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються після підписання актів прийому-передачі виконавчої документації на протязі 10-ти робочих днів.

Відповідно до п. 4.1 договору по закінченню робіт позивач передає відповідачу акт прийому передачі виконаних робіт. Відповідач зобов'язався протягом 3 робочих днів підписати акт прийому-передачі робіт або надати мотивовану відмову від підписання, встановивши позивачу строк для усунення недоліків, що є причиною відмови.

Згідно з п. 7.1 договору сторона, що не виконала, чи неналежним чином виконала свої зобов'язання за цим договором, зобов'язана компенсувати іншій стороні нанесені їй таким невиконанням/неналежним виконанням збитків, а саме –пеня 0, 05 % від вартості виконаних зобов'язань за кожний робочий день прострочки.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного їх виконання сторонами.

Відповідно до п. 12.1 договору термін дії договору: початок –березень місяць 2008 р. з урахуванням п. 3.1 даного договору; закінчення –червень місяць 2008 р. з урахуванням повного виконання робіт та розрахунків.

На виконання умов договору № 01/03 на виконання робіт (послуг) від 04.03.2008 р., позивач виконав передбачені договором роботи на загальну суму 24 572, 40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін (16.05.2008 р. і 27.11.2009 р.) та скріплені печатками підприємств. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були неодноразово надіслані претензії, а саме від 15.02.2011 р. та № 2 від 22.07.2011 р., з вимогами погасити існуючу заборгованість за договором № 01/03 на виконання робіт (послуг) від 04.03.2008 р. В підтвердження надсилання вказаних претензій позивач надав до суду фіскальні чеки № 7215 від 15.02.2011 р., № 3368 від 22.07.2011 р. та повідомлення про вручення поштового відправлення 16.02.2011 р., 26.07.2011 р., копії яких залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідачем не було здійснено ніяких дій по виконанню зобов'язання щодо оплати за виконані позивачем роботи, що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору,  суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками, укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, відповідач 16.09.2011 р. сплатив основний борг в сумі 24 572, 40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням № 652 від 16.09.2011 р. та випискою із банківського рахунку.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК, зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив основний борг в сумі 24 572, 40 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 24/074-11 в частині стягнення з відповідача 24 572, 40 грн. основного боргу за договором № 01/03 на виконання робіт (послуг) від 04.03.2008 р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу  України за відсутністю предмету спору.

Позивач, на підставі п. 7.1 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню за невиконання останнім зобов'язань в розмірі 0, 05 % від вартості виконаних зобов'язань за кожний робочий день прострочки, яка за розрахунком позивача складає – 7 777, 16 грн. за період з 07.12.2009 р. до 31.08.2011 р.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що період нарахування пені, заявлений позивачем, не відповідає вимогам законодавства, а тому, суд зробив власний перерахунок пені за період з 07.12.2009 р. до 07.06.2010 р., що складає: 2 236, 09 грн.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за виконані роботи в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з 07.12.2009 р. до 22.07.2011 р. складають 4 079, 02 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 07.12.2009 р. до 31.08.2011р. складають –1 278, 44 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

При перевірці нарахування інфляційного збільшення, судом встановлено, що позивач застосував невірний середній індекс інфляції за встановлений ним період прострочення.

За таких обставин, суд зробив власний перерахунок інфляційних втрат із застосуванням середнього індексу інфляції - 1, 151 за період з 07.12.2009 р. до 22.07.2011 р., що складають: 3 710, 43 грн.

Враховуючи наведене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме у розмірі 7 224, 96 грн., з яких: 2 236, 09 грн. пені, 1 278, 44 грн. 3 % річних та 3 710, 43 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Провадження у справі  № 24/074-11 в частині позовних вимог Приватного виробничо-комерційного підприємства «Телмонт-СІО»до Корпорації «АрхБудСервіс»про стягнення  24 572, 40 грн. основного боргу за договором № 01/03 на виконання робіт (послуг) від 04.03.2008 р. припинити.

2. Позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства «Телмонт-СІО»про стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

3. Стягнути з Корпорації «АрхБудСервіс»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 4, ідентифікаційний код - 20583370) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Телмонт-СІО»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. І. Сірка, буд. 7, ідентифікаційний код - 13739729) 2 236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 09 коп. пені, 1 278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 44 коп. 3 % річних, 3 710 (три тисячі сімсот десять) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 317 (триста сімнадцять) грн. 97 коп. –витрат по сплаті державного мита та 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.          

          Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                           Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 10.10.2011 р.