Рішення

від 13.09.2011 по справі 5026/1793/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 13 вересня 2011 року                                                  Справа № 18/5026/1793/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом    комунального підприємства теплових мереж

                     “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради, м. Черкаси

до                   споживчого товариства “Будгарант-2000”, м. Черкаси

про                 стягнення 79 278 грн. 24 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося комунальне підприємство “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради до споживчого товариства “Будгарант - 2000” про стягнення заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу теплової енергії № 410 від 04 серпня 2010 року в розмірі 79 278 грн. 24 коп., в тому числі: 71 358 грн. 18 коп. основний борг, 4 381 грн. 46 коп. пеня, 2 665 грн. 74 коп. інфляційні втрати, 872 грн. 86 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 серпня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01 вересня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю. Надав суду уточнюючий розрахунок штрафних санкцій та копії відомостей обліку теплової енергії.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 серпня 2011 року було зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.   

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 вересня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1793/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 04 серпня 2010 року між споживчим товариством “Будгарант - 2000” (споживач) та комунальним підприємством теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” (постачальник) було укладено договір купівлі –продажу теплової енергії за №410.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з 15 жовтня 2010 року та діє до 15 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов’язався відпускати теплову енергію на потреби опалення, пар, гарячу воду (далі –теплову енергію) споживачеві, який зобов’язався оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію теплоспоживального обладнання, що ним використовується.

Облік споживання теплової енергії проводиться по приладу обліку ( п. 5.1 договору).

Згідно п. 6.4. договору за відпущену теплову енергію споживач сплачує постачальнику щомісячно з ПДВ 583 грн. 23 коп. за 1 Гкал теплової енергії. (Тарифи надано згідно рішення Черкаської міської ради “Про затвердження та погодження тарифів на послуги теплопостачання” за №1077 від 28 серпня 2009 року).

У відповідності до п. 5.4. договору зняття показників приладів обліку проводиться споживачем за встановленою формою; відомість обліку теплової енергії та довідка про спожиту гарячу воду передаються в теплову інспекцію постачальника з 15 до 20 числа кожного місяця.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю та відпустив відповідачу теплову енергію за період з 26 листопада 2010 по 15 квітня 2011 року в обсязі 122,35 Гкал на загальну суму 71 358 грн. 18 коп., що підтверджується копіями відомостей обліку теплової енергії за період з 26 листопада 2010 року по 19 грудня 2010 року, з 20 грудня 2010 року по 19 січня 2011 року, з 20 січня 2011 року по 19 лютого 2011 року, з 20 лютого 2011 року по 22 березня 2011 року та з 23 березня 2011 року по 15 квітня 2011 року.

З розрахунку заборгованості за теплову енергію вбачається, що сума боргу за грудень 2010 року складає 13 735 грн. 07 коп., за січень 2011 року –23 253 грн. 38 коп., за лютий 2011 року - 16 802 грн. 84 коп., за  березень 2011 року -12 749 грн. 41 коп. та за квітень 2011 року –4 817 грн. 48 коп.

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті поставленої теплової енергії не виконав.

В зв’язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача 71 358 грн. 18 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору купівлі - продажу теплової енергії № 410 від 04 серпня 2010 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Отже, з урахуванням п. 6.2. договору відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії до 10 січня 2011 року за спожиту теплову енергію в грудні 2010 року, до 10 лютого 2011 року за спожиту теплову енергію в січні 2011 року, до 10 березня 2011 року за спожиту теплову енергію в лютому 2011 року, до 10 квітня 2011 року за спожиту теплову енергію в березні 2011 року та до 10 травня 2011 року за спожиту теплову енергію в квітні 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 71 358 грн. 18 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за порушення строків виконання грошового зобов’язання, передбаченого п. 6.2. договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Як вбачається з уточнюючого розрахунку штрафних санкцій позивачем нараховано 4 129 грн. 96 коп. пені (з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”) наступним чином:

52 грн. 54 коп. за період з 11 січня 2011 року по 10 лютого 2011 року на суму боргу 13 735 грн. 07 коп.;

408 грн. 72 коп. за період з 11 лютого 2011 року по 10 березня 2011 року на суму боргу 36 988 грн. 45 коп.;

662 грн. 98 коп. за період з 11 березня 2011 року по 10 квітня 2011 року на суму боргу 53 791 грн. 29 коп.;

791 грн. 84 коп. за період з 11 квітня 2011 року по 10 травня 2011 року на суму боргу 66 540 грн. 70 коп.;

2 213 грн. 88 коп. за період з 11 травня 2011 року по 25 липня 2011 року на суму боргу 71 358 грн. 18 коп.

Слід зазначити, що позивачем нараховано пеню в меншому розмірі, не зважаючи на те, що з 11 липня 2011 року припиняється нарахування пені на суму боргу в розмірі 13 735 грн. 07 коп., оскільки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Оскільки позивачем не було подано заяву в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, сума пені яка підлягає стягненню  з відповідача (з урахуванням уточнюючого розрахунку) складає 4 129 грн. 96 коп., в решті стягнення з відповідача пені в розмірі 251 грн. 50 коп. слід відмовити.

          Крім того, як вбачається з уточнюючого розрахунку штрафних санкцій, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 2 532 грн. 58 коп. інфляційних та 819 грн. 36 коп. 3% річних, нарахованих наступним чином:

128 грн. 34 коп. інфляційних та 32 грн. 67 коп. 3% річних  за період з 11 січня 2011 року по 10 лютого 2011 року на суму боргу 13 735 грн. 07 коп.;

352 грн. 46 коп. інфляційних та 78 грн. 86 коп. 3% річних  за період з 11 лютого 2011 року по 10 березня 2011 року на суму боргу 36 988 грн. 45 коп.;

695 грн. 65 коп. інфляційних та 127 грн. 92 коп. 3% річних  за період з 11 березня 2011 року по 10 квітня 2011 року на суму боргу 53 791 грн. 29 коп.;

702 грн. 40 коп. інфляційних та 152 грн. 78 коп. 3% річних  за період з 11 квітня 2011 року по 10 травня 2011 року на суму боргу 66 540 грн. 70 коп.;

653 грн. 73 коп. інфляційних за період з 11 травня 2011 року по 30 червня 2011 року та 427 грн. 15 коп. 3% річних  за період з 11 травня 2011 року по 25 липня 2011 року на суму боргу 71 358 грн. 18 коп.

Перевіривши вищенаведений розрахунок, слід вказати, що інфляційні втрати (за виключенням розміру інфляційних нарахованих з 11 лютого 2011 року по 10 березня 2011 року) та 3% річних нараховані позивачем в меншому розмірі.

Так, розмір інфляційних втрат нарахований за період з 11 лютого 2011 року по 10 березня 2011 року на суму боргу 36 988 грн. 45 коп. складає 332 грн. 90 коп.

Таким чином, оскільки позивачем не було зменшено розміру позовних вимог в частині стягнення з відповіача інфляційних та 3% річних, розмір інфляційних втрат (з урахуванням здійсненого судом перерахування суми інфляційних за період з 11 лютого 2011 року по 10 березня 2011 року ) який підлягає стягненню з відповідача складає 2 513 грн. 02 коп., в решті стягнення 152 грн. 72 коп. інфляційних слід відмовити.

Також підлягає стягненню з відповідача 819 грн. 36 коп. 3% річних, в решті стягнення 53 грн. 50 коп. слід відмовити, в зв’язку з необгрунтованим нарахуванням.

          Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути зі споживчого товариства “Будгарант-2000”, вул. О.Дашковича, 34, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22803863, р/р 2600022005380001 в ЧФ “Міжнародний комерційний банк”, МФО 354295 на користь комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради, вул. О. Дашковича, 62, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02082522, р/р 26004023016830 в відділенні Черкаської регіональної дирекції ПАТ “ВТБ Банк”,  МФО 321767 –71 358 грн. 18 коп. –основної заборгованості, 819 грн. 36 коп. –3% річних, 4 129 грн. 96 коп. пені, 2 513 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 788 грн. 18 коп. витрат на сплату державного мита та 234 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                         А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 19 вересня 2011 року.