Постанова

від 22.04.2008 по справі 13а/57-1434

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22"

квітня 2008 р.

Справа

№ 13а/57-1434

 15 год. 00 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у

складі               

при

секретарі судового засідання 

Розглянув

справу

за

позовом  Тернопільського районного центру зайнятості -

робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування України на випадок безробіття, пр. Ст. Бандери, 3, м.

Тернопіль, 46000       

   до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

За

участю представників сторін:

позивача:          Франчук М.М.  - 

доручення   № 05-1425 від

28.12.2007р

відповідача:      ОСОБА_1 - підприємець

Суть

справи:

          про повернення коштів в сумі 4386,36

грн., виплачених як одноразова допомога по безробіттю для організації

підприємницької діяльності безробітному ОСОБА_1.

         Відповідач проти позову заперечує,

вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки на даний час

продовжує підприємницьку діяльність (в підтвердження чого надав : копію договору

купівлі-продажу від 29.11.2006р., договір поставки від 26.03.2007р., накладну

від 02.03.2007р.), декларації подавав щоквартально у встановлені законодавством

терміни, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а тому вважає, що підстав

для повернення отриманої одноразової допомоги немає. Щодо несплати протягом

шести календарних місяців єдиного (фіксованого) податку, то порушень також не

вбачає, оскільки не є платником такого виду податків. 

Позивач

позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначає, що ОСОБА_1 податкової

звітності, яка б підтверджувала фактичне провадження підприємницької

діяльності, за шість календарних місяців з дня виплати коштів не подавав; на

засідання комісії з питань виплати одноразової допомоги в Тернопільський

районний центр зайнятості не з'являвся; повернення отриманих коштів, згідно

наказу Тернопільського районного центру зайнятості від 27.08.2007р. № 21 в

добровільному порядку не здійснив.

В

розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки,

передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

09.11.2006р.

ОСОБА_1(ідентифікаційний НОМЕР_1) зареєстрований Тернопільською районною

державною адміністрацією Тернопільської області    як фізична особа -підприємець, про що йому

видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 взятий на облік платника

податків, що підтверджується довідкою №1 форми №4-ОПП від 15.11.2006р. Тернопільської

об'єднаної ДПІ.

Відповідно

до Закону України “Основи законодавства України про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування” від 14.01.1998р. та п.1 ст.1 Закону України

“Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”

від 11.01.2001р. загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне

забезпечення на випадок безробіття з незалежних від них обставин та надання

соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно

до ст. 7 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

на випадок безробіття” одним із видів забезпечення є: допомога по безробіттю, у

тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької

діяльності.

Статтею

111 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” визначено, що у  2006 році 

в порядку, встановленому КМ України здійснюється фінансування за рахунок

коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України

на випадок безробіття оплачуваних громадських робіт для безробітних;

розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального

забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування на випадок безробіття”, повернення коштів виплачених як

допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької

діяльності, у разі нездійснення такої діяльності протягом шести календарних місяців

з дня отримання допомоги.

Згідно

п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №

1533-ІІІ, Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р.

№ 307 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому

числі її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності"

та на підставі наказу Тернопільського районного центру зайнятості № 14 від

06.11.2006р. відповідачу була надана одноразова допомога по безробіттю для

організації підприємницької діяльності в сумі 4386,36 грн.

Відповідно

до Порядку обміну інформацією стосовно фізичних осіб-підприємців, яким

виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними

підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та

соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від

21.11.2006р. №426/699 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від

07.12.2006р. за №1283/13157, Тернопільський районний центр зайнятості направляв

запити в Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію щодо надання

інформації про здійснення підприємцем ОСОБА_1 підприємницької діяльності. В

листах Тернопільської ОДПІ від 08.08.2007р. за №53408 та від 14.12.2007р. за

№82711/7/17-507, копії яких знаходяться в матеріалах справи, зазначено, що

ОСОБА_1 податкової звітності яка б підтверджувала фактичне провадження

підприємницької діяльності за періоди, які включають шість календарних місяців

з дати виплати коштів, не надавав та не є платником єдиного (фіксованого)

податку.

Отже,

як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1, одержавши одноразову виплату допомоги по

безробіттю для організації підприємницької діяльності в сумі 4386,36  грн., не здійснював названої діяльності

протягом шести календарних місяців, що підтверджується вищезгаданими листами

податкової інспекції, поданням 

відповідачем звітності з нульовими показниками та  іншими зібраними у справі доказами.

Згідно

із ст.1 Законом України “Про підприємництво” та ст.42 Господарського кодексу

України  підприємництвом визнається

безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з

виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою досягнення

економічних і соціальних результатів та отримання прибутку, що здійснюється

фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької

діяльності у порядку, встановленому законодавством. 

Відповідач

надав суду  копії договору

купівлі-продажу від 29.11.2006р., накладної №2/03 від 02.03.2007р.та договору

поставки від 26.03.2007р., які свідчать лише про придбання товару

-пиломатеріалів необрізних хвойних в кількості 8 м.куб. та не представив

доказів щодо проведення реалізації чи продажу придбаного товару, а тому

представлені матеріали не є доказом проведення підприємцем ОСОБА_1

підприємницької діяльності протягом шести календарних  місяців з дня отримання коштів.

Крім

того, в поданих відповідачем деклараціях за ІV квартал 2006р., І, ІІ, ІІІ

квартали 2007р.  в графі про одержання

доходів зазначено, що в звітному періоді підприємець доходів не отримував. 

Згідно

протоколу засідання комісії №09-07 від 23.08.2007р., на виконання «Порядку

повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово

для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2006р. №511, Тернопільським

районним центром зайнятості  видано та

направлено на адресу відповідача наказ від 27.08.2007р. №21 щодо повернення

коштів виплачених як одноразова допомога по безробіттю для організації

підприємницької діяльності. Станом на час розгляду справи фізична особа

-підприємець ОСОБА_1кошти центру зайнятості не повернув.

Враховуючи

вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення

одноразової допомоги по безробіттю наданої для організації підприємницької

діяльності в сумі 4386,36 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і

підлягають задоволенню як такі, що базуються на чинному законодавстві.

На

підставі наведеного керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 160-163, п. 6 розділу

Прикінцеві та перехідні положення  КАС

України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити.

     2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Тернопільського районного центру

зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття, пр. Ст. Бандери,

3, м. Тернопіль, код 25935737 р/р 37173304900513, ГУДКУ в Тернопільській

області, МФО 838012 - 4386,36 грн. одноразової допомоги по безробіттю.

          Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне

її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному

обсязі  06 травня 2008 р. до

адміністративного суду апеляційної інстанції - Львівського апеляційного

адміністративного суду, через суд першої інстанції, а протягом 20 днів після

подання заяви подати апеляційну скаргу.

                    Суддя