Рішення

від 02.10.2006 по справі 12419-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12419-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2006Справа №2-13/12419-2006

За позовом АТЗТ Футбольний клуб “Таврія”, м. Сімферополь

До відповідача: ТОВ “Туристичний автокемпінг ”Капсель”, м. Судак

Про визнання недійсним рішення

Суддя ГС  АР  Крим А.І.Жукова

Представники:

Від позивача – Антоненко В.І. – представник, дов. від 09.08.2006 року

Від відповідача – не з'явився

          Суть спору: Позивач - АТЗТ Футбольний клуб “Таврія”, м. Сімферополь, звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - ТОВ “Туристичний автокемпінг ”Капсель”, м. Судак про визнання недійсним рішення загальних зборів про виведення АТЗТ “Футбольний клуб “Таврія” зі складу учасників ТОВ “Туристичний автокемпінг “Капсель” від 19.08.2005 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача його неправомірно виведений з складу учасників ТОВ “Туристичний автокемпінг “Капсель”.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач чотири рази явку представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття суду не відомі. Про день та час слухання справи був сповіщений належним чином  - рекомендованою кореспонденцією. Відзив на позов суду не надав.

Слухання справи відкладалося у порядку статті 77 ГПК України.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ньому матеріалам.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

В С Т А Н О В И В :

19.08.2005 року відбулися збори учасників ТОВ “Туристичний автокемпінг “Капсель”.

За результатами вказаних зборів було прийняте рішення про виведений з складу учасників ТОВ “Туристичний автокемпінг “Капсель” – АТЗТ “Футбольний клуб “Таврія”.

Суд вважає, що дане рішення є недійсним за наступним підставами.

Згідно з ч.5 ст.61 ЗУ “Про господарські товариства”, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Як вбачається із повідомлення № 8 від 18.07.05 про скликання загальних зборів, порядок денний наведений не повністю і не конкретно, зокрема, не зрозуміло про що та які заяви учасників планується розглянути, відносно якого учасника та з яких фактично підстав буде розглядатися питання про його вивід з товариства. Ці недоліки повідомлення позбавили позивача можливості підготуватись як слід до засідання та надати доказі своєчасного та повного виконання ним своїх обов'язків як засновника відповідача.

Згідно з ч.2 ст.61 ЗУ “Про господарські товариства”, позачергові збори учасників скликаються головою товариства, який і повинен був забезпечити належній зміст повідомлення про скликання. Викликає сумніви достовірність даних, які були вміщені в повідомлення. Так, наприклад, згідно повідомлення, приводом для скликання загальних зборів є заяви учасників (перше питання порядку денного). Проте, на засіданні вказані заяви не представлялися та не розглядалися у зв'язку з їх відсутністю, про що є запис у протоколі від 19.08.05.

Частиною 5 ст.61 ЗУ “Про господарські товариства” встановлено, що з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Оскільки, в повідомленні про скликання питання про виведення, а як з'ясувалось 19.08.05 фактично про виключення з товариства саме позивача не передбачалось, то умовою розгляду цього питання була попередня згода всіх присутніх на зборах учасників про включення цього питання до порядку денного. На порушення вимог закону, загальними зборами було прийнято рішення про вивід позивача з товариства без попереднього голосування учасниками питання про зміну порядку денного, що підтверджується протоколом.

Крім того, згідно ч.6 ст.62 ЗУ  “Про господарські товариства”, генеральний директор не може бути одночасно головою зборів учасників товариства. На порушення цієї вимоги закону, головуючим на зборах був Оніщенко С.М., який одночасно займає посаду генерального директора відповідача, що також підтверджується повідомленням про скликання.

Відповідно до  ч.1 ст.64 ЗУ “Про господарські товариства”, учасника може бути виключено з товариства на основі мотивованого рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства, крім голосів такого учасника. Проте згідно п.п. 7.3. Статуту відповідача, виключення учасника можливе при одностайному голосуванні.

Підпунктом 8.3. Статуту встановлено, що з питань, які потребують одностайності, загальні збори відповідача є правомочні якщо на них присутні всі учасники товариства. С одного боку, норма Статуту суперечить ЗУ “Про господарські товариства”, який не потребує одностайності всіх учасників товариства з питань виключення з товариства. З другого боку, частина друга ст.82 Господарського кодексу України, потребує зазначати у статуті господарського товариства перелік питань, по яких необхідна одностайність, при цьому кодекс не обмежує право товариства відносно визначення ознак одностайності, зокрема, одностайність це коли голосують всі учасники товариства або лише фактично присутні на зборах  учасники, при наявності кворуму, навіть коли присутні не всі учасники товариства. Наведене положення Статуту відповідача не суперечить ЗУ “Про господарські товариства”, оскільки не знижує, а, навпаки, підвищує захист учасника, дозволяє враховувати волевиявлення всіх учасників з приводу виключення будь-кого з товариства та відповідає принципу свободи договору між засновниками, закріпленому у ст.3 Цивільного кодексу України.

По правилам правозастосування, Цивільний та Господарський кодекс мають пріоритет перед ЗУ “Про господарські товариства”.     Оскільки питання про виведення, яке по суті є виключенням позивача з товариства було розглянуто у відсутності учасника – Капшук В.О., тобто без наявності кворуму згідно Статуту відповідача, то прийняте рішення про виведення є неправомірним.

          Судом встановлено, що єдиною підставою виключення позивача, яка обговорювалась на засіданні 19.08.05 року, є невиконання позивачем своїх засновницьких обов'язків, хоч це і не відображено у протоколі. На момент проведення загальних зборів 19.08.05, позивач дійсно був учасником ТОВ “Туристичний автокемпінг “Капсель”, що підтверджується Статутом і засновницьким договором (із змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженням № 253-0 Судацького міського голови від 29.05.02).

Згідно наведених установчих документів, позивач вступив у склад  ТОВ “Туристичний автокемпінг “Капсель” в якості засновника шляхом підвищення статутного фонду відповідача з 61760 грн. до 83460 грн. Позивач був зобов'язаний, згідно з п.3.6. установчого договору в редакції від 20.04.02, унести до статутного фонду відповідача будівничі матеріали та вироби на загальну суму 20865 грн. Цей обов'язок був здійснений позивачем 01.04.03, що підтверджується відповідною накладною.

          Як вбачається з обставин справи в основі спору лежить виконання позивачем своїх засновницьких обов'язків відносно внесення вкладу до статутного фонду відповідача.  Вказані відносини за своєю юридичною природою є майново-господарським зобов'язанням, яке виникло на підставі засновницького договору між суб'єктом господарювання (відповідач) і засновником (позивач), регулюється Господарським кодексом України (надалі – ГК) та відповідно до ст.175, 179 ГК кваліфікується як господарсько-договірне зобов'язання. А прийняття зборами засновників рішення про виключення позивача є застосуванням з боку товариства санкції, передбаченої за невиконання (неналежне виконання) засновницького договору, а не здійсненням власних управлінських функцій відносно позивача, оскільки особливою ознакою адміністративного спору, згідно Кодекса адміністративного судочинства України (надалі – КАС), є нерівноправність суб'єктів, тобто субординація, яка не притаманна даному господарському зобов'язанню.

Крім того, предметом розгляду КАС є публічно-правовий спір, в якому власні управлінські повноваження суб'єкт здійснює на основі законодавства за умовою, що це не пов'язано з реалізацією таким суб'єктом господарської компетенції. Законопроектом № 8550 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” безпосередньо пропонується встановити, що господарським судам підвідомчі справи по спорах між учасником товариства, у тому числі вибулим, та господарським товариством, які пов'язани з діяльністю такого товариства, за виключенням трудових спорів. Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу, спір про невиконання господарських договорів підвідомчий господарському суду України.

При вказаних обставинах, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та засновані на нормах діючого законодавства.

Витрати по оплаті держмита й на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ставляться на відповідача.

З обліком викладеного,  керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84  ГПК України,   

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати  недійсним Протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Туристичний Автокемпінг “Капсель” від  19.08.05 року.

3.          Стягнути із ТОВ “Туристичний автокемпінг “Капсель” (м. Судак мікрорайон “Шельф”, 12; ЗКПО 31392935, банківські реквізити суду не відомі) на користь АТЗТ “Футбольний клуб “Таврія” (м. Сімферополь вул. Пушкіна, 46; ЗКПО 22317694, банківські реквізити суду не відомі), 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Наказ видати після вступу судового рішення в законну чинність.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.