Постанова

від 10.10.2011 по справі 2а/0270/4278/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 жовтня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4278/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді  Комара Павла Анатолійовича, розглянувши в  порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності   

до:   приватного підприємства "Сільськогосподарське хмелярське підприємство "Козятин"  

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - виконавча дирекція Фонду, позивач) до приватного підприємства «Сільськогосподарське хмелярське підприємств "Козятин" (далі – ПП "СХП Козятин", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4889,91 гривень.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на  рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2011 року відповідачу встановлено 10-денний строк для подачі заперечень проти позову з дня одержання даної ухвали. Копію даної ухвали  відповідач отримав 28.09.2011 року, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, однак у визначений строк заперечень на позовну заяву не надав.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення про задоволення позову, в зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Статтею 9 Закону передбачено, що керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У силу ст. 19 Закону джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб до Закону та інших актів законодавства.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності  (включаючи  догляд  за хворою  дитиною), вагітності та пологах.

Платниками таких страхових внесків є страхувальники та застраховані особи.

Відповідно до ст. 23 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць – у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Згідно з довідкою управління статистики у Козятинському районі Вінницької області №2 ПП "СХП Козятин" є юридичною особою, код ЄДРПОУ – 33696991, місцезнаходження: 22143, Вінницька область, Козятинський район район, с. Титусівка.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 1 ст. 30 Закону визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Як вбачається з акту перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  від 4 грудня 2008 року, відповідач допустив порушення вищевказаних вимог Закону, тому позивач виніс рішення №2759 від 9 грудня 2008 року, в якому зобов’язав відповідача зарахувати до бюджету Фонду кошти в загальній сумі 4882,91 грн, в тому числі, суму донарахованих внесків (73,38 грн.), нарахованої пені (5,95 грн.), не прийнятих до заліку витрат (1016,76 грн.) та фінансових санкцій (3786,82 грн.).

Судом встановлено, що дане рішення відповідачем не оскаржувалося, проте в добровільному порядку заборгованість він не погасив.

Статтею 8 Закону передбачено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись з позовом до суду, діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.   

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.  

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають повному задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись ст.ст.  86, 94, 158, 162, 183-2, 256  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Сільськогосподарське хмелярське підприємство "Козятин" на користь виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в сумі 4889,91 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя                                                                       Комар Павло Анатолійович

10.10.2011