Постанова

від 14.09.2011 по справі 9846/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

14 вересня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 9846/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-Енерго" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкове повідомлення рішення № 0000081540/0 від 23.03.2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «Контракт-Енерго» з податку на додану вартість в сумі 1 041 666,67 грн., у тому числі 833 333,34 грн. за основним платежем та 208 333,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у повному  обсязі. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Енерго» (код ЄДРПОУ 25461742) з питань достовірності, повноти, своєчасності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 162/15-409/25461742 від 18.02.2011 року.

Перевіркою встановлені порушення: п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97- ВР ( із змінами і доповненнями ), п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 року за №233/2037 було безпідставно віднесено до суми податкового кредиту - 833333,34 грн. у вересні 2010 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000081540/0 від 23.03.2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «Контракт-Енерго» з податку на додану вартість в сумі 1041666,67 грн., у тому числі 833333,34 грн. за основним платежем та 208333,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для відображення в акті перевірки порушень п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а також винесення спірного податкового повідомлення - рішення стали викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Контракт-Енерго» з ТОВ «Агроімпекс-Україна», які  зроблені на підставі відомостей, викладених ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агроімпекс-Україна» № 13275/1800/37092558 від 17.12.2010 року.

За результатами перевірки ТОВ «Агроімпекс-Україна» в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Перевіркою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зазначено, що правочини вчинені ТОВ „Агроімпекс - Україна" у перевіряємому періоді з постачальником товару ТОВ «Надежда» має ознаки нікчемності згідно акту перевірки Нововодолазької МДПІ від 19.11.2010 року № 22474/18-0-12/36035902, через те за результатом перевірки згідно п. 1, п. 5, ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626 ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини між ТОВ "Агроімпекс - Україна" та контрагентами - покупцями, в тому числі з покупцем товару - ТОВ «Контракт-Енерго».

Так, ТОВ «Контракт-Енерго» з ТОВ «Агроімпекс- Україна» укладено договори поставки товару № 998 від 01.07.2010 року, № 1050 від 01.08.2010 року.

Виконання договорів підтверджується податковими та видатковими накладними, виданими ТОВ «Агроімпекс- Україна» на користь ТОВ «Контракт-Енерго»: податкова накладна №152 від 02.08.2010р. на загальну суму 2 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 416 666, 67 грн., податкова накладна №153 від 05.08.2010 року на загальну суму 2 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ- 416 666, 67 грн.; видаткова накладна №152 від 02.08.2010 року на загальну суму 2 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 416 666, 67 грн., видаткова накладна № 153 від 05.08.2010 року на загальну суму 2 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 416 666, 67 грн.

Розрахунки за отриманий товар проведено у вексельній формі, що підтверджується актом прийому - передачі простого векселя на загальну суму 5 000 000,00 грн.

Оформлені первинні документи по укладеним договорам між ТОВ «Контракт-Енерго» з контрагентом ТОВ «Агроімпекс-Україна» за своїми ознаками відповідають визначенню первинних документів, наведеному у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 234.05.1995 року та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Інформації про відсутність повноважень у посадових осіб позивача та ТОВ «Агроімпекс-Україна» на укладання таких договорів в момент їх укладання акт перевірки не містить.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться у: ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 , абзаці 1 ч. 2 ст. 221 , ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що правочини, укладені ТОВ «Контракт-Енерго» ТОВ «Агроімпекс- Україна», визнані судом недійсними або їх недійсність прямо встановлена законом, або податкова служба оспорювала дійсність правочинів, здійснених ТОВ «Контракт-Енерго».

Крім того, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на нікчемність правочинів з підстав недотримання позивачем вимог ст. 228 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. нікчемними правочинами є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Для кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Актом перевірки не встановлено наявність вини в діях позивача або його контрагента ТОВ «Агроімпекс- Україна», при укладенні та виконанні договорів купівлі продажу товару, а тому посилання ДПІ на недотримання позивачем вимог ст.228 Цивільного кодексу України є необґрунтованими.

Виходячи з того, що підставою для встановлення порушення ТОВ «Контракт-Енерго» діючого законодавства були висновки акту перевірки про встановлення порушень при перевірці іншого суб'єкта господарської діяльності, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи  господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

В силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому, слід зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” та «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії. Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

Щодо інших висновків податкового органу про порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7. ші.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд зазначає.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача. В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, в силу п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на кожну поставку згідно п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у момент виникнення податкових зобов'язань контрагента ТОВ «Агроімпекс- Україна» виписані податкові накладні, оригінали яких були видані ТОВ «Контракт-Енерго»: податкова накладна №152 від 02.08.2010р. на загальну суму 2 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ -416 666, 67грн, податкова накладна №153 від 05.08.2010 року на загальну суму 2 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 416 666, 67 грн.

Податкові накладні, що має позивач, містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином відповідно до вимог п.п. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037 «Про затвердженні форми податкової накладної та Порядку її заповнення».

Крім того, всі податкові накладні по вищенаведеним операціям виписані юридичною особою ТОВ «Агроімпекс-Україна», що було платниками податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємство - контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в ДПІ, на час вчинення угод знаходилося в ЄДРПОУ.

Таким чином, ТОВ «Контракт-Енерго» правомірно визначило зазначені суми ПДВ у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та внесла до Декларацій з податку на додану вартість за відповідні місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході  вирішення  питання  щодо  законності  прийнятого суб’єктом  владних повноважень рішень суд  відповідно до вимог ст. 2 КАС України зобов’язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження  надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване  це рішення;  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-Енерго" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0000081540/0  від 23.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-Енерго" судові витрати в розмірі 3.40 грн. (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,  а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19.09.2011 року.

Суддя                                                                                          Кухар М.Д.