Рішення

від 20.09.2011 по справі 5008/932/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАК АРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.2011 Справа № 5008/932/2011

За первіним позовом фі зичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Берегово

ДО товариства з обмежен ою відповідальністю „Кодекс ”, м. Берегово

ПРО зобов'язання поверн ути майно, яке було предметом договору оренди від 01.09.2008р., а са ме: верстат стрічко пильний г оризонтальний модель ВСГ-1000, в ерстат багато пильний консол ьний модель ВБК-5, верстат торц ювальний модель ВТ-50, верстат для загострення стрічкових п ил модель ВЗСП-1 та верстат кру гло пильний модель ВК-40 загаль ною вартістю 100000грн., а також ст ягнення суми 10000грн. неустойки за несвоєчасне повернення о рендованого майна

Та за зустрічним позовом товариства з обмеженою ві дповідальністю „Кодекс”, м. Б ерегово

ДО фізичної особи - під приємця ОСОБА_1, м. Берегов о

ПРО визнання недійсним договору оренди від 01.09.2008р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - підприємець та

ОСОБА_2 - представник за довіреністю в ід 17.02.2011р.

від відповідача - ОСО БА_3 - представник за довір еністю від 10.08.2011ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач за первіним позо вом звернуся з вимогою до від повідача про повернення орен дованого майна та стягення с уми неустойки за його несвоє часне повернення.

Відповідач заперечуючи об грунтованість заявлених поз овних вимог подав до відпові дача зустрічний позов про ви знання недійсним договору ор енди від 01.09.2008р.

В засіданні суду 30.08.2001р. судом , за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог стат ті 77 ГПК України було оголошен о перерву до 08.09.2011р. та відповід но до 20.09.2011р. для дання сторонам можливості подати суду дода ткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень .

Представник позивача про сить первісні позовні вимоги задовольнити в повному обся зі по мотивах, викладених у по зовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявним и у справі матеріалами. Зокре ма, вказує на те, що умовами до говору, а саме пунктом 3.1, сторо нами було узгоджено термін о ренди, який складає 2 роки, тоб то до 01 вересня 2010 року. В свою че ргу, п. 8.1. Договору оренди

Продовження рішення гос подарського суду Закарпатсь кої області від 20.09.2011 року по сп раві № 5008/932/2011

передбачено, що після закі нчення терміну оренди Оренда р зобов'язаний протягом 10 днів повернути майно, що орендуєт ься, Орендодавцю разом з техн ічною документацією за актом передачі. Однак, відповідач в зяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, тобто н е повернув майно, що було пред метом договору оренди, вчасн о. Відтак, 08.11.2010 року позивачем б уло направлено на адресу Від повідача лист-вимогу про пов ернення орендованого майна н а протязі 10 днів з дня отриман ня даного листа. Відповідаче м даний лист-вимогу було отри мано 17.11.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення п оштового відправлення. З огл яду на це, вважає, що фактичним и обставинами позивачем дове дено закінчення строку дії д оговору та настання обовязку оренжаря по поверненню орен дованого майна. А оскільки, ві дповідач в обумовлені догово ром строки майна не повернув , просить стягнути з відповід ача у відповідності до вимог статті 785 Цивільного кодексу України суму неустойки за пе ріод прострочки повернення т акого майна.

Заперечує доводи позивач а про наявність підстав для в изнання договору оренди від 01.09.2008р. недійсним з мотивів, вик ладених у поданому суду пись мовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що у пер іод з 18.07.2008 року по 14.10.2009 року ОСО БА_4, який є сином позивача, д ійсно займав посаду директор а Позивача. Разом з тим, вкащує , що директор є одноосібним ви конавчим органом, повноважен ня якого встановлюються зага льними зборами Позивача, та я кий набуває цивільні права т а обов'язки, діє в його інтерес ах, здійснює управління това риством. Займаючи посаду дир ектора Позивача, ОСОБА_4, в иконуючи свої службові обов' язки, мав статус одноосібног о органу юридичної особи, і не підпадав під поняття предст авника, як воно випливає зі зм істу ст.ст. 232, 237 Цивільного коде ксу України. У зв'язку з цим по ложення ст. 232 Цивільного коде ксу України не можуть застос овуватись у випадках, коли пр авочин вчиняється органом юр идичної особи навіть усупере ч інтересам юридичної особи. ОСОБА_4 уклав Договір в ін тересах Позивача. Укладення даного Договору було доцільн им для забезпечення господар ських інтересів Позивача, ос кільки останній визнає, що ви користовував майно у своїй г осподарській діяльності. Так им чином, на момент укладення Договору майно було необхід ним Позивачу для забезпеченн я функціонування своєї госпо дарської діяльності.

Окрім того, зазначає, що в пе ріод з 14.10.2009 року по 01.09.2010 року на а дресу Відповідача не надходи ло жодних претензій від Пози вача на рахунок дійсності До говору, а майно, передане за ни м, й надалі перебувало у волод інні та користуванні Позивач а.

Разом з тим, на день судовог о засідання подав клопотання про збільшення позовних вим ог, згідно якого просить стяг нути з відповідача заборгова ність по орендній платі за пе ріод з вересня 2008 року по верес ень 2011р. в сумі 18500грн. та розірва ти договір оренди у звязку з с истематичним порушенням від повідачем умов договору в ча стині несплати орендної плат и.

Представник відповідача з аперечує з приводу обгрунтов аності заявлених вимог за пе рвісним позовом з підстав, на ведених у поданому суду пись мовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що у тов ариства не було потреби орен дувати деревообробні станки , тому що такі є у нього власні , використовувалось часткого із орендованого обладнання тільки пилорама, а все інше об ладнання стоїть навіть не пі дключеним. Окрім того, зазнач ає, шо директор ТОВ «Кодекс» ОСОБА_4 не ставив засновник ів та наступного директора д о відома про укладення вказа ного договору оренди і вони д ізнались про існування цього договору вже після отриманн я копії позовної заяви. Вважа є, що додтковим свідченням ві дсутності нміру

Продовження рішення г осподарського суду Закарпат ської області від 20.09.2011 року по справі № 5008/932/2011

використовувати таке май но є те, що після укладання дог овору оренди ОСОБА_4 позві льняв з роботи всіх працівни ків і з 01.11.2008р. по 14.10.2009 року в товар истві працював 1 чоловік, дире ктор, тоді як до цього працюва ло 6 чоловік.

Просить поданий зустрічн ий позов задовольнити в повн ому обсязі з підстав, наведен их у поданій суду заяві та в об грунтування своїх доводів вк азує на те, що наказом від 18.07.2008 р оку директором ТОВ «Кодекс»н а зборах засновників було пр изначено ОСОБА_4, який є рі дним сином Відповідача за зу стрічним позовом. Відтак, укл адання спірного договору між позивачем та відповідачем є порушенням вимог ч. 1 ст. 232, ч. 3 ст . 238 Цивільного кодексу Україн и, так як, договір оренди уклад ено директором відповідача н е в інтересах товариства. Наг олошує, що у товариства не бул о потреби орендувати деревоо бробні станки, тому що такі є у нього власні. Також зазначає , що позивачем за весь період з моменту укладання оспорюван ого договору, не заявлялись в имоги про сплату орендних пл атежів, що також, на його думку , свідчить про намір використ ання такого договору не з мет ою його належного виконання, а з наміром використати його як засіб тиску на ТОВ «Кодекс ».

Заперечує обгрунтованість поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог т а зазначає, що така не може бут и прийнятя судом з огляду на т е, що не є за своєю суттю такою , що стосується збільшення ра ніше заявлених вимог.

Аналізуючи доводи позивач а за первісним позовом та зап еречення відповідача з приво ду поданої позивачем заяви в порядку статті 22 ГПК України про збільшення позовних вимо г, суд констатує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господ арського процесуального код ексу України позивач вправі до прийняття рішення по спра ві збільшити або зменшити ро змір позовних вимог; до почат ку розгляду господарським су дом справи по суті позивач ма є право змінити предмет або п ідставу позову шляхом поданн я письмової заяви.

Зміна предмета позову озна чає зміну вимоги, з якою позив ач звернувся до відповідача.

При цьому суд відзначає, що під збільшенням розміру позо вних вимог слід розуміти змі ну кількісних показників, в я ких виражається позовна вимо га, зокрема, збільшення суми п озову за тією ж вимогою, яку бу ло заявлено у позовній заяві .

Під зміною розміру позовни х вимог не може розумітися за явлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладен их у позовній заяві.

Такої ж позиції дотримуєть ся Вищий господарський суд У країни, що викладена ним у роз ' ясненнях № 02-5/289 від 18.09.1997 р. «Про деякі питання практики заст осування Господарського про цесуального кодексу України » (в редакції від 30.04.2009 р.) та в інф ормаційному листі «Про деякі питання практики застосуван ня норм Господарського проце суального кодексу України, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів у 2005 році»№ 01-8/1228 від 02.06.2006 р.

Разом з тим, у своїй заяві по зивач фактично заявляє нову вимогу про стягнення з відпо відача заборгованості по оре ндній платі та розірвання до говору оренди, що нормами до ч . 4 ст. 22 Господарського процесу ального кодексу України не п ередбачено.

Крім того, суд відзначає, що у судовому засіданні 30.08.2011 р. су д перейшов до розгляду даної справи по суті, про що свідчат ь, зокрема, виступи сторін, які відображені у протоколі суд ового засідання від 30.08.2011 р.

За таких обставин, суд відмо вляє позивачу у прийнятті до розгляду заяви про збільшен ня позовних вимог у справі №500 8/932/2011.

Продовження рішення господарського суду Закарпа тської області від 20.09.2011 року по справі № 5008/932/2011

Представники сторін у су дових засіданнях клопотання щодо фіксації судового проц есу не заявляли, у зв' язку з ч им, розгляд справи здійснюва вся без застосуванням засобі в технічної фіксації судовог о процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господар ського процесуального кодек су України рішення у даній сп раві прийнято у нарадчій кім наті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 20.09.2011 р. в ідповідно до ст. 85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни судом проголошено вст упну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані стор онами документи і матеріали, заслухавши повноважних пред ставників позивача та відпов ідача, всебічно і повно з' яс увавши всі фактичні обставин и, на яких ґрунтуються позовн і вимоги та подані заперечен ня, об' єктивно оцінивши док ази, які мають юридичне значе ння для розгляду справи і вир ішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом:

Між фізичною особою-підпр иємцем ОСОБА_1 (далі - Позив ач) та товариством з обмежено ю відповідальністю „КОДЕКС" (далі - Відповідач) 01.09.2008р. було ук ладено договір оренди обладн ання №1 (надалі - Договір оренд и).

Згідно з п. 1.1. Договору оренд и Позивач надає, а Відповідач приймає в строкове платне ко ристування наступне майно:

• Верстат стрічк о пильний горизонтальний мод ель ВСГ-1000;

• Верстат багато пильний консольний модель В БК-5;

• Верстат торцюв альний модель ВТ-50;

• Верстат для заг острення стрічкових пил моде ль ВЗСП-1;

• Верстат кругло пильний модель ВК-40.

Позивач стверджує, що дане майно було передано Відпові дачу за актом прийому-переда чі, який було складено повнов ажними представниками сторі н одразу після підписання До говору оренди.

Також позивач вважає, що від повідно до п. 3.1. Договору оренд и, термін оренди складає 2 роки , тобто даний Договір був чинн ий до 01 вересня 2010 року.

Згідно п. 8.1. Договору оренди після закінчення терміну оре нди Орендар зобов'язаний про тягом 10 днів повернути майно, що орендується, Орендодавцю разом з технічною документац ією за актом передачі. Відпов ідач взяті на себе зобов'язан ня за Договором не виконав, то бто не повернув майно, що було предметом договору оренди, в часно.

За таких обставин, Позивач 0 8.11.2010 року направив на адресу Ві дповідача лист-вимогу, в якій нагадав про закінчення стро ку оренди, а також просить пов ернути майно на протязі 10 днів з дня отримання даного листа . Відповідачем даний лист-вим огу було отримано 17.11.2010 року, пр о що свідчить повідомлення п ро вручення поштового відпра влення.

У звязку з неповерненням ор ендованого майна, Позивач зв ернувся з вимогою про його пр имусове повернення орендаре м та стягнення суми 10000грн. неус тойки за період прострочки й ого повернення.

Оцінивши наявні в справі д окази за своїм внутрішнім пе реконанням, що ґрунтується н а всебічному, повному і об' є ктивному розгляді в судовому процесі всіх

Продовження рішення го сподарського суду Закарпатс ької області від 20.09.2011 року по с праві № 5008/932/2011

обставин справи в їх суку пності, керуючись законом, су д приходить до висновку, що з аявлені позовні вимоги за пе рвісним позовом задоволенню не підлягають, виходячи з нас тупного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Госп одарського процесуального к одексу України доказами у сп раві є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному законо м порядку встановлює наявніс ть чи відсутність обставин, н а яких ґрунтуються вимоги і з аперечення сторін, а також ін ші обставини, які мають значе ння для правильного вирішенн я господарського спору.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України «Про оренду д ержавного та комунального ма йна» оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, як що інше не передбачено закон одавством та договором оренд и.

У договорі №1 від 01.09.2008р. не міс титься застереження щодо зас тосування до правовідносин с торін положень Закону Україн и «Про оренду державного та к омунального майна».

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про оренду державного та комунального майна»оренд ою є засноване на договорі ст рокове платне користування м айном, необхідним орендареві для здійснення підприємниць кої та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Госпо дарського кодексу України за договором оренди одна сторо на (орендодавець) передає дру гій стороні (орендареві) за пл ату на певний строк у користу вання майно для здійснення г осподарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного к одексу України встановлено, що за договором найму (оренди ) наймодавець передає або зоб ов'язується передати наймаче ві майно у користування за пл ату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільног о кодексу України встановлен о, що договором є домовленіст ь двох або більше сторін, спря мована на встановлення, змін у або припинення цивільних п рав та обов' язків. Договір є двостороннім, якщо правами т а обов' язками наділені обид ві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не вст ановлено договором, законом, або не випливає із суті догов ору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов' язковим для виконанн я сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Циві льного кодексу України однос тороння відмова від зобов' я зання або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено догов ором або законом. зобов' яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Цивіль ного кодексу України, інших а ктів цивільного законодавст ва, а за відсутності таких умо в та вимог - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться.

Аналогічні положення міст яться і в Господарському код ексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського код ексу України суб' єкти госпо дарювання та інші учасники г осподарських відносин повин ні виконувати господарські з обов' язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно став ляться.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного к одексу України договір найму укладається на строк, встано влений договором.

Статтею 764 Цивільного кодек су України встановлено, що як що наймач продовжує користув атися майном після закінченн я строку договору найму, то, за відсутності заперечень найм одавця протягом одного місяц я, договір вважається поновл еним на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 284 Го сподарського кодексу Україн и строк

Продовження рішення господарського суду Закарпа тської області від 20.09.2011 року по справі № 5008/932/2011

договору оренди визначає ться за погодженням сторін. У разі відсутності заяви одні єї із сторін про припинення а бо зміну умов договору оренд и протягом одного місяця піс ля закінчення строку дії дог овору він вважається продовж еним на такий самий строк і на тих самих умовах, які були пер едбачені договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 За кону України «Про оренду дер жавного та комунального майн а»термін договору оренди виз начається за погодженням сто рін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припине ння або зміну умов договору о ренди протягом одного місяця після закінчення терміну ді ї договору він вважається пр одовженим на той самий термі н і на тих самих умовах, які бу ли передбачені договором.

Таким чином, положеннями за конодавства, що регулює відн осини оренди передбачено мож ливість автоматичної пролон гації договору найму в разі в ідсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі ст орони наймача. Отже, для здійс нення автоматичної пролонга ції дії договору необхідна з года обох сторін. Бажання най мача продовжувати відносини найму у даному випадку висло влюється шляхом продовженн я користування майном після закінчення строку договору н айму. Щодо наймодавця, підста вою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, я ка висловлюється відсутніст ю заперечень і вимог до найма ча повернути орендоване май но протягом одного місяця пі сля закінчення строку догово ру найму.

Разом з тим, пунктом 3.2 догово ру передбачено, що після закі нчення строку ждоговору орен дар має переважне право поно влення його на новий строк. У ц ьому разі, якщо жодна сторона м в термін 3-х місяців до закін чення даного договору письмо во не повідомить про намір йо го розірвати, даний договір а втоматично пролонгуться на т рмін два роки.

Тобто, як нормами законодав ства, так і згодою сторін, вста новлено можливість пролонга ції дії договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ні у визначен і законом строки, ні у строк, п ередбачений пунктом 3.2 догово ру, не направив відповідачу п опередження про небажання пр одовжити строк дії договору оренди та повернення орендов аного майна. В свою чергу, згід но положень ст. 764 Цивільного к одексу України, ч. 4 ст. 284 Господ арського кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про ор енду державного та комунальн ого майна»припинення строку дії договору ставиться в зал ежність лише від повідомленн я однієї зі сторін про його за кінчення.

Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутнє , а позивачем не доведено наді слання відповідачу повідомл ення про закінчення терміну дії договору оренди №1 від 01.09.2008 р. в термін 3-х місяців до закін чення даного договору, суд ді йшов висновку, що вищевказан ий договір є пролонгованим з 01.09.2010 р. до 01.09.2012 р. відповідно в сил у положень ст. 764 Цивільного ко дексу України, ч. 4 ст. 284 Господа рського кодексу України та ч . 2 ст. 17 Закону України «Про оре нду державного та комунально го майна».

З урахуванням вищевикладе ного, суд вважає, що вимоги поз ивача про повернення орендов аного майна задоволенню не п ідлягають.

Положеннями ч. 1 ст. 785 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що у разі припинення дого вору найму наймач зобов' яза ний негайно повернути наймод авцеві річ у стані, в якому вон а була одержана, з урахування м нормального зносу, або у ста ні, який було обумовлено в дог оворі.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного к одексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обо в' язку щодо повернення речі , наймодавець має право вимаг ати від наймача сплати неуст ойки у розмірі подвійної пла ти за користування річчю за ч ас прострочення.

При цьому, як вже зазначалос ь вище, договір оренди №1 від 01.0 9.2008 р.

Продовження рішення г осподарського суду Закарпат ської області від 20.09.2011 року по справі № 5008/932/2011

було пролонговано до 01.09.2012 р ., а тому у відповідача не вини кло обов' язку повернути ор ендоване майно позивачу.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення неуст ойки у розмірі подвійної пла ти за користування майном за весь час прострочення його п овернення в сумі 10000грн. визнає ться судом необґрунтованою т а не підлягає задоволенню.

Оскільки у позові відмовле но, понесені по справі господ арські витрати стосовно до в имог ст. 49 ГПК України слід пок ласти позивача.

За зустрічним позовом:

Обґрунтовуючи свої позов ні вимоги, позивач зазначає, щ о Фізична особа - підприєме ць ОСОБА_1, як представник орендодавця, умисно уклав до говір оренди №1 від 01.09.2008 р. зі сво їм сином - директором товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Кодекс», тобто, даний п равочин вчинений внаслідок з ловмисної домовленості пред ставника однієї сторони з др угою стороною на вкрай невиг ідних умовах.

Зазначені обставини, на дум ку позивача, є підставою для в изнання недійсним договору о ренди №1 від 01.09.2008 р., укладеного м іж фізичною особою-підприємц ем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальніст ю „КОДЕКС" 01.09.2008р. оренди обладн ання відповідно до ст. 238 Цивіл ьного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може супе речити цьому кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг цивільної дієзд атності.

Як роз'яснив Пленум Верховн ого Суду України в пункті 2 пос танови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсн ими»від 06.11.2009 р. № 9, судам необхід но враховувати, що згідно із с таттями 4, 10 та 203 ЦК України зміс т правочину не може суперечи ти ЦК України, іншим законам У країни, які приймаються відп овідно до Конституції Україн и та ЦК, міжнародним договора м, згода на обов'язковість яки х надана Верховною Радою Укр аїни, актам Президента Украї ни, постановам Кабінету Міні стрів України, актам інших ор ганів державної влади Україн и, органів влади Автономної Р еспубліки Крим у випадках і в межах, встановлених Констит уцією України та законом, а та кож моральним засадам суспіл ьства. Зміст правочину не пов инен суперечити положенням т акож інших, крім актів цивіль ного законодавства, норматив но-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції У країни (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи не відповідність правочину вим огам законодавства має оціню ватися судом відповідно до з аконодавства, яке діяло на мо мент вчинення правочину.

В силу положень ст. 4 ЦК Украї ни цивільні права та обов'язк и виникають із дій осіб, що пер едбачені актами цивільного з аконодавства, а також із дій о сіб, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією породж ують цивільні права та обов'я зки. Підставами виникнення ц ивільних прав та обов'язків, з окрема, є договори та інші пра вочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК Україн и правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - ч и багатосторонніми (договори ). Дво - чи багатостороннім пра вочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Продовження рішення гос подарського суду Закарпатсь кої області від 20.09.2011 року по сп раві № 5008/932/2011

Згідно положень ст. 92 ЦК Ук раїни юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої орга ни, які діють відповідно до ус тановчих документів та закон у. Орган або особа, яка відпові дно до установчих документів юридичної особи чи закону ви ступає від її імені, зобов'яза на діяти в інтересах юридичн ої особи, добросовісно і розу мно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК Укра їни правочин вважається таки м, що вчинений у письмовій фор мі, якщо він підписаний його с тороною (сторонами). Правочин , який вчиняє юридична особа, п ідписується особами, уповнов аженими на це її установчими документами, довіреністю, за коном або іншими актами циві льного законодавства, та скр іплюється печаткою.

У відповідності до вимог ст атті 237 ЦК України представниц твом є правовідношення, в яко му одна сторона (представни к) зобов'язана або має право вч инити правочин від імені дру гої сторони, яку вона предста вляє. Не є представником особ а, яка хоч і діє в чужих інтере сах, але від власного імені, а також особа, уповноважена н а ведення переговорів щодо м ожливих у майбутньому правоч инів. Представництво виникає на підставі договору, закону , акта органу юридичної особ и та з інших підстав, встанов лених актами цивільного зако нодавства.

Відповідно до ст. 239 ЦК Україн и, правочин, вчинений предста вником, створює, змінює, при пиняє цивільні права та обов 'язки особи, яку він представл яє.

Як слідує із матеріалів сп рави, на момент укладення осп орюваного договору ОСОБА_4 , що є сином ФОП ОСОБА_1, бу в директором ТОВ «Кодекс». Ст упінь родинного зв' язку сто ронами не оспорюється.

Статтею 238 Цивільного кодек су України встановлено, що пр едставник може бути уповнова жений на вчинення лише тих пр авочинів, право на вчинення я ких має особа, яку він предста вляє. Представник не може вчи няти правочин, який відповід но до його змісту може бути вч инений лише особисто тією ос обою, яку він представляє. Пре дставник не може вчиняти пра вочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтерес ах або в інтересах іншої особ и, представником якої він одн очасно є, за винятком комерці йного представництва, а тако ж щодо інших осіб, встановлен их законом.

Цивільне процесуальне пре дставництво - це такі юридичн і відносини, за якими одна осо ба - представник виконує на пі дставі повноваження, наданог о йому законом, статутом, поло женням або договором, процес уальні дії в цивільному судо чинстві на захист прав і охор онюваних законом інтересів і ншої особи, державних і грома дських інтересів.

Представництвом, яке ґрунт ується на адміністративному акті, вважається таке предст авництво, коли представник з обов' язується діяти від іме ні особи, яку він представляє , на підставі адміністративн ого розпорядження особи, яку представляють. У ролі особи, я ку представляють, виступає о рганізація, що є юридичною ос обою, а функції представника виконують її працівники, які по роду своєї діяльності пов инні представляти організац ію у відносинах з третіми осо бами, якщо вони перебувають з роботодавцем у трудових пра вовідносинах та їх прийняття на посаду оформлено наказом або розпорядженням. Цим же ак том визначаються і повноваже ння представника.

Різновидом представництва за законом є статутне пред ставництво, коли відповід но до статуту чи положення ке рівник (директор, ректор, нача льник, голова) наділений повн оваженнями виступати від іме ні юридичної особи.

Юридична особа бере участь у цивільному обігу через сво їх працівників, завдяки діям яких вона не тільки здійснює свої права і виконує обов'язк и, а й набуває і припиняє їх. Ді ї цих працівників вважаються згідно із законом діями само ї юридичної

Продовження рішення г осподарського суду Закарпат ської області від 20.09.2011 року по справі № 5008/932/2011

особи.

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК той , хто веде справи юридичної ос оби і виступає від її імені на підставі закону або установ чих документів, повинен діят и добросовісно і розумно, заб езпечувати усіма можливими з аконними засобами охорону ін тересів юридичної особи, яку він представляє. При цьому ор ган юридичної особи або інши й суб'єкт, який діє від її імен і, не можуть виходити за межі н аданих ним повноважень.

Вирішуючи спори про визнан ня договорів недійсними, суд повинен встановити наявніст ь тих обставин, з якими закон п ов'язує визнання їх недійсни ми та настання відповідних н аслідків, а саме відповідніс ть змісту договору вимогам з акону, моральним засадам сус пільства, правоздатність сто рін договору, у чому конкретн о полягає неправомірність та інші обставини, що є істотним и для правильного вирішення спору.

Згідно з п 3.2 вказаного Роз' яснення Вищого арбітражного суду від 12.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі пит ання практики вирішення спор ів, пов'язаних з визнанням уго д недійсними" за загальним пр авилом угода, визнана недійс ною, вважається такою з момен ту її укладення (частина перш а статті 59 Цивільного кодексу ). Це стосується і згаданих ран іше угод, визнаних недійсним и у судовому порядку.

Виняток з цього правила ста новлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, о скільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприкл ад, вже здійснене користуван ня за договором майнового на йму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку о дночасно з визнанням угоди н едійсною господарський суд п овинен зазначити у рішенні, щ о вона припиняється лише на м айбутнє (частина друга статт і 59 Цивільного кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господ арського процесуального код ексу України доказами у спра ві є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, на як их ґрунтуються вимоги і запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Матеріалами справи та пози вачем за зустрічним позовом доведено, а відповдачем не сп ростовано те, що оспорюваний договір не було прийнято тов ариством до виконання, оскіл ьки відповідна оплата за кор истування орендованим майно м від позивача на користь від повідача не надходила. Окрім того, відповідач протягом дв ох років (тобто ні в період роб оти його сином керівником по зивача, ні в наступний період , аж до моменту розгляду даної справи), не звертався з вимого ю виконання умов договору.

За таких обставин, вимоги по зивача визнаються судом обгр унтованими та такими, що підл ягають задоволенню, а оспорю ваний договір визнанню недій сним на майбутнє. Запереченн я відповідача з огляду на вищ енаведене, судом не можуть бу ти взяті до уваги.

Судові витрати позивача ві дповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно роз міру задоволених позовних ви мог в сумі 85грн. витрат по спла ті державного мита та 236грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

На підставі викладеног о, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України,

Продовження рішення господарського суду Закарпа тської області від 20.09.2011 року по справі № 5008/932/2011

СУД ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісн ого позову відмовити.

2. Зустрічний позов задоволи ти повністю.

2.1. Визнати недійсним укла дений між фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_1 (далі - По зивач) та товариством з обмеж еною відповідальністю „КОДЕ КС" (далі - Відповідач) договір оренди обладнання №1 від 01.09.2008р .

2.2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕ СА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеже ною відповідальністю „Кодек с”, 90200, м. Берегово, вул. Флоріан а, 3 (код ЄДРПОУ 25434001) суму 102грн. у в ідшкодування витрат по сплат і державного мита та 236грн. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проц есу.

За заявою стягувача видати наказ на виконання рішення.

Рішення господарського су ду набирає законної сили в по рядку ст. 85 Господарського пр оцесуального кодексу Украї ни після закінчення 10-денного строку з дня його підписання .

Суддя О.Ф. Ремецькі