Рішення

від 23.09.2011 по справі 5008/1106/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/1106/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

23.09.2011                                                             Справа  № 5008/1106/2011

Розглянувши матеріали

За позовом  Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат, м. Луцьк

До відповідача Ільницького споживчого товариства, с. Ільниця Іршавського району

Про стягнення 4652,84 грн. заборгованості, у тому числі 3258,93 грн. боргу за поставлений товар, 822,03 грн. інфляційних втрат, 264,11 грн. річних та 7,77 грн. пені,

                                             Cуддя  Якимчук Л.М.

За участі представників сторін:

від позивача   –не з'явився;

від  відповідача   –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Ільницького споживчого товариства про стягнення 4652,84 грн. заборгованості, у тому числі 3258,93 грн. боргу за поставлений товар, 822,03 грн. інфляційних втрат, 264,11 грн. річних та 7,77 грн. пені,

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказує на те, що його вимоги підтверджені поданими суду доказами, зокрема, договором поставки №ДГЗ-035 від 01.12.2009, видатковими накладними від 23.12.2009  №РНЗ-0000132, від 13.03.2010  №РНЗ-0000014, від 16.12.2009 №РНЗ-0000118, від 13.01.2010  №РНЗ-0000015, розрахунком позовних вимог, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4652,84 грн.,  у тому числі 3258,93 грн. основного боргу за договором поставки, 822,03 грн. втрат від інфляції, 264,11 грн. річних, 7,77 грн. пені.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання на виклик суду не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, тому суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача у попередньому судовому засіданні та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено Договір поставки №ДГЗ-035 від 1 грудня 2009 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передавати у власність відповідача товар згідно накладних, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору).

Видатковими накладними, підписаними відповідачем (від 23.12.2009  №РНЗ-0000132, від 13.03.2010  №РНЗ-0000014, від 16.12.2009  №РНЗ-0000118, від 13.01.2010  №РНЗ-0000015),  повністю підтверджено отримання відповідачем товару на загальну суму 7675,98 грн.

Пункт 4.1 договору зобов'язує відповідача сплатити вартість товару з відстрочкою платежу –30 днів з моменту поставки товару.

Однак відповідач, порушивши вказаний пункт договору, розрахувався за отриманий товар лише частково –на суму 5676,98 грн., що підтверджено банківськими виписками №БВ-0000212, №БВ-0000032, №БВ-0000012 (містяться у матеріалах справи).

Керуючисть ст. 534 Цивільного кодексу України,  позивач застосував черговість погашення заборгованості, зарахувавши 36,00 грн. у сплату пені, 1223,93 грн. у сплату річних та 4417,05 грн. у сплату основного боргу.

Суд вважає, що позов належить задоволити частково  з наступним обґрунтуванням.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що  суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ст. 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Застосована позивачем черговість зарахування коштів визнана правомірною, тому на підставі згаданих норм права з відповідача належить стягнути на користь позивача 3258, 93 грн. основного боргу, наявність якого повністю підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку, пунктом 5.2 договору сторони погодили нарахування відсотків у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар у розмірі 17%.

Отже, на підставі згаданої норми права, а також пункту 5.2 договору, з відповідача належить стягнути на користь позивача 822,03 грн. втрат від інфляції та 264,11 грн. річних, нарахованих позивачем та перевірених судом.

У частині ж стягнення 7,77 грн. пені, яку позивач нарахував згідно поданого ним розрахунку за період з 26.01.2011 по 18.07.2011 належить відмовити, з огляду на невідповідність такого нарахування п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, який передбачає, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  частково.

2.          Стягнути з Ільницького споживчого товариства (код ЄДРПОУ: 01778865, Закарпатська область, Іршавський район, с. Ільниця, вул. Радянська, 8) на користь Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат (код ЄДРПОУ: 05515312, п/і 43001, м. Луцьк, вул. Ковельська,67) суму 4345,07 грн. (чотири тисячі триста сорок п'ять  грн. 07 коп.), з яких 3258,93 грн. основний борг за поставлений товар, 822,03 грн. втрати від інфляції, 264,11 грн. річні, а також 337,38 грн. (триста тридцять сім грн. 38 коп.) у відшкодування судових витрат, у тому числі 101,81 грн. держмита та 235,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          У іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                         Л. М. Якимчук

Повний текст рішення виготовлено і підписано 28.09.2011 року.