Рішення

від 10.10.2011 по справі 31/5009/3126/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/5009/3126/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.11                                                                                        Справа №  31/5009/3126/11

Суддя    Хуторной  В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий - Хуторной В. М., Кричмаржевський В.А., Соловйов В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

Представники сторін не з'явились;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/3126/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків (скорочено ПАТ «УкрСиббанк»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комишувахський завод залізобетонних виробів», смт. Комишуваха Запорізької області (ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 11.08.11 р. справу № 31/5009/3126/11 прийнято до провадження у складі колегії суддів, засідання господарського суду призначено на 21.09.2011 р. В судових засіданнях оголошувались перерви до 05.10.11 р. та до 10.10.11 р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

ПАТ «УкрСиббанк»заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1496451,62 грн., у тому числі: 1156349,17 грн. заборгованості за кредитом, 247227,56 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 82775,17 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10099,72 грн. пені за несвоєчасне сплату процентів за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором у порядку та в строки, встановлені ним, не виконав, а тому позивач вимагає стягнення боргу. 01 лютого 2011 року відповідач направив позивачу лист, яким визнав заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11291695000 від 01.02.08 р. (станом на 01.02.2011 року в сумі 1328196,92 грн.). Станом на 05.05.2011 року загальна сума боргу за кредитним договором складає 1403576,73 гривень (кредит + проценти). За несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів за користування ним відповідачеві нараховано пеню в сумі 92874,89 гривень.

В уточненій позовній заяві від 04.10.11 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив позовні вимоги у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості та просив стягнути 957937,14 грн. основної заборгованості за кредитом, 12773,79 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 85966,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10105,47 грн. пені за несвоєчасне сплату процентів за користування кредитом. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у судових засіданнях наполягала на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові, додаткових поясненнях та уточненнях до позовної заяви від 04.10.11 р. Також представник позивача просила видати довідку на повернення надмірно сплаченої суми державного мита, оскільки банком було сплачено 25500 грн. державного мита, в той час як мало бути сплачено 14964,52 грн. та звернула увагу на відшкодування ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»судових витрат на користь ПАТ «УкрСиббанк»в сумі 15200,52 грн. за платіжним дорученням № 80 від 19.09.11 р.

Представник ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»у відзиві на позов та в судових засіданнях підтвердив наявність заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11291695000, та пояснив, що вона виникла з огляду на кризові явища в будівельній галузі, але не погодився з нарахуванням банком штрафних санкцій та звернув увагу, що ним вчиняються всі можливі дії для погашення боргу.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»(перейменовано на правонаступника - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»згідно п. 1.1 статуту в редакції, зареєстрованій 06.10.10 р.) (Банк) та ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»(Позичальник) було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 11291695000 (далі - Кредитний договір).

За даним договором, згідно п. 1.1., позивач зобов'язався надавати відповідачу кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі в межах ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 1900000 грн. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформлюється у вигляді окремої Індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього Договору.

За п. п. 1, 2 Додаткової угоди № 11291804000 від 01.02.2008 року до Кредитного договору Банк зобов'язався надати кредит ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»(Позичальник) в національній валюті України в сумі 1900000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит згідно з графіком (додаток № 1 до Додаткової угоди № 11291804000) у строк до 31.01.2011 року, сплатити за кредитні послуги:

- проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних (п. 3.1. Додаткової угоди № 11291804000), за користування кредитом понад установлений строк - 28% річних (п. 3.2. Додаткової угоди № 11291804000);

- комісію за надання кредиту у вигляді 1 % від суми траншу (п. 3.3 Додаткової угоди № 11291804000).

Згідно пунктів 4, 5 Додаткової угоди № 11291804000, цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів, фінансування поточної діяльності. Банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № 26002034191001 у Банку, для подальшого використання за цільовим призначенням.

З поясненнями позивача, ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»свої грошові зобов'язання за кредитним договором у порядку та в строки, встановлені ним, порушив, допустив виникнення заборгованості за ним, а тому позивач пред'явив вимогу відповідачу.

01 лютого 2011 року відповідач направив позивачу лист, яким визнав заборгованість за кредитним договором (станом на 01.02.2011 року в сумі 1328196,92 грн.), просив відстрочку виконання на 2-3 місяці, не заперечував проти подачі до нього позову у випадку не погашення заборгованості у цей строк. Проте у зазначений строк заборгованість за кредитним договором відповідач повністю не погасив.

Згідно інформаційної довідки ПАТ «УкрСиббанк», за період з 01.02.08 р. по 06.10.11 р. ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»погашено: 505358,62 грн. основної суми кредиту, 916543,95 грн. процентів, 15200,52 грн. комісії, 15200,52 пені.

Станом на 03.10.11 р. Банком заборгованість визначена в наступному розмірі:

-          957937,14 грн. основної заборгованості за кредитом;

-          12773,79 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом;

-          85966,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

-          10105,47 грн. пені за несвоєчасне сплату процентів за користування кредитом; разом - 1066783,34 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України, визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно умов Додаткової угоди № 11291804000 від 01.02.2008 року до Кредитного договору ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»мав повернути отриманий кредит до 31.01.2011 року.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

На момент розгляду справи докази сплати відповідачем 957937,14 грн. основної заборгованості за Кредитним договором відсутні, відповідно позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до норм ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 1.3.4 Кредитного договору, нараховування процентів за стандартним порядком погашення кредиту здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360»відповідно до вимог чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору та відповідних Індивідуальних угод починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному, з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Для розрахунку процентів день надання та  день погашення кредиту вважається одним днем.

Проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних та в розмірі 28 % за користування кредитом понад установлений строк встановлені п. 3.1., п. 3.2 Додаткової угоди № 11291804000 до кредитного договору.

При цьому, відповідно до п. 6.1. Кредитного договору у разі порушення повного (дострокового) терміну повернення всієї наданої суми кредиту та/або сплати плати за кредит, вважається, що такий позичальник користується понад строк, встановлений кредитним договором та індивідуальними угодами, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит - відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

Банком заявлено до стягнення 12773,79 грн. заборгованості по сплаті процентів, яка не погашена відповідачем. Отже, вказана сума підлягає стягненню з ТОВ «Комишувахський ЗЗВ».

Стосовно пені.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В даному випадку позивачем заявлено пеню на підставі пункту 4.1. Кредитного договору, яким передбачено, що за порушення Позичальником термінів виконання будь-яких грошових зобов'язань сторони встановили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не перевищує розмір, встановлений чинним законодавством на момент її нарахування.

Позивачем заявлено до стягнення пеню як за прострочення повернення основної суми кредиту (85966,94 грн.), так і відсотків за нею (10105,47 грн.).

Розмір пені розраховано Банком із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ за період що не перевищує 6 місяців.

Перевіривши розрахунки позивача, суд приходить до висновку про їх правильність та обґрунтованість. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню: 85966,94 грн. пені за прострочення сплати основної суми кредиту за період з 04.04.11 р. по 03.10.11 р.; 10105,47 грн. пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 04.04.11 р. по 03.10.11 р.

Відповідачем правильність розрахунків Банку не спростовано.

Таким чином, уточнені позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Стосовно клопотання Банку про забезпечення позову від 16.05.11 р.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального Кодексу України, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду, як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається в будь якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідності позовної вимоги; імовірністю настання обставин, зазначених у статті 66 ГПК; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивачем підстави для забезпечення позову жодними доказами не обґрунтовані, тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, але з урахуванням того, що ТОВ «Комишувахський ЗЗВ»платіжним дорученням № 80 від 19.09.11 р. добровільно відшкодувало ПАТ «УкрСиббанк»14964,52 грн. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягненню вони не підлягають.

Також колегія суддів приймає до уваги переплату позивачем державного мита в сумі 10535,48 грн., про що ПАТ «УкрСиббанк»видається відповідна довідка.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Уточненні позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комишувахський завод залізобетонних виробів»(69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129, ідентифікаційний код юридичної особи: 32755907) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, пр. Московський, 60, ідентифікаційний код юридичної особи: 32755907) 957937,14 грн. заборгованості за кредитом, 12773,79 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 85966,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10105,47 грн. пені за несвоєчасне сплату процентів за користування кредитом.

Видати Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк»довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 10535,48 грн. за платіжним дорученням № 0006157248 від 18.05.11 р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                            В.М. Хуторной

          Суддя                                                                       В.А. Кричмаржевський

Суддя                                                                       В.М. Соловйов

Повний текст рішення складено 12.10.2011 р.