Рішення

від 12.10.2011 по справі 5010/1659/2011-27/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/1659/2011-27/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 р.   Справа № 5010/1659/2011-27/98   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Михайлишин В. В.   , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап",

                    (Юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8 А, офіс 291, Голосіївський район,

                    м. Київ, 03028 ; Поштова адреса: м. Дніпропетровськ, Головпоштамт, а/с 41)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" (вул. Б.Хмельницького,

                          81 Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 60 569, 87 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача:   не з'явилися.

Від відповідача: не з'явилися.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю  Торгова група "Інтерпап" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" (далі - відповідач) заборгованості в сумі 60 569, 87 гривень, з яких 43 819, 10 гривень - основний борг, 977, 65 гривень - пеня та 15 773, 12 гривень - процентів за користування чужими грошовими коштами.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором купівлі - продажу № 556/Л від 20.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2011 року порушено провадження у справі № 5010/1659/2011-27/98, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 02.09.2011 року.

Ухвалами суду від 02.09.2011 року, 29.09.2011 року розгляд справи відкладався на 29.09.2011 року та 12.10.2011 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні від 29.09.2011 року подав до суду заяву (Вх. № 8060/2011 - свх. від 29.09.2011 року) про уточнення позовних вимог та надіслав заяву про зменшення позовних вимог (Вх. № 8300/2011 - свх. від 07.10.2011 року), у відповідності до яких просить стягнути з відповідача 964, 91 гривень - пені та 22 722, 15 гривень - процентів за користування чужими грошовими коштами, а також понесені судові витрати. В частині стягнення з відповідача 33 819, 10 гривень основного боргу просить провадження у справі припинити. Зазначені заяви прийнято судом до розгляду. Справа розглядається у відповідності до зменшених позовних вимог. Таким чином, предметом даного спору є стягнення з відповідача 964, 91 гривень пені та 22 722, 15 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами, а також понесених судових витрат.

Крім того, позивач направив до суду заяви (Вх. № 7847/2011 - свх. від 22.09.2011 року та Вх. № 8294/2011 - свх. від 07.10.2011 року), в яких просить розглянути спір без участі повноважного представника.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.                              

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"  (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолдер" (продавець), 20.12.2010 року укладено договір № 556/Л купівлі - продажу, згідно п. 1.1. якого продавець  зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві, а покупець  зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (товар), що перераховані в рахунку - фактурі або специфікації, які являються  невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. даного договору сторони передбачили, що ціна на товар являється  договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки покупця, вказані у рахунку - фактурі або специфікації, які є невід'ємною частиною цього договору. Підтвердженням узгодження сторонами заявки покупця є підписання сторонами рахунка - фактури або специфікації.  

Згідно п. 4.1. договору продавець поставляє товар згідно з правилами Інкотермс 2000.

Розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у повному обсязі, або частками протягом трьох календарних днів  з дня передачі товару (п. 5.2. договору).

Рахунками - фактурами та видатковими накладними № 1511/2 від 30.06.2011 року, № 1523/2 від 04.07.2011 року та № 1635/2 від 13.07.2011 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи, підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачеві на загальну суму  71 528, 30 гривень (а. с. 19 - 23).

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем здійснено часткову оплату вартості товару на суму 37 709, 20 гривень. Решту заборгованості на суму 33 819, 10 гривень основного боргу  відповідачем погашено  після порушення провадження у справі.  

Як встановлено пунктом 5.5. договору № 556/Л купівлі - продажу від 20.12.2010 року, у разі прострочення покупцем оплати поставленого товару покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки. А пунктом 10.2. даного договору встановлено обов'язок покупця виплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період  несплати, від суми  заборгованості за кожен день прострочки.

На підставі даних умов договору  відповідачу нараховано 964, 91 гривень - пені та 22 722, 15 гривень - процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею  655 Цивільного кодексу України передбачено, що за  договором  купівлі - продажу одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що 33 819, 10 гривень основного боргу  відповідачем погашено після провадження у справі. Враховуючи заяви позивача (Вх. № 8060/2011 - свх. від 29.09.2011 року та  Вх. № 8300/2011 - свх. від 07.10.2011 року), суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником  у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 цього ж кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Умовами договору № 556/Л купівлі - продажу від 20.12.2010 року (п. 10.2. договору) передбачено, що покупець несе відповідальність за несвоєчасність виконання умов договору у вигляді виплати продавцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період  несплати, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Таким чином, відповідачу правомірно нараховано 964, 91 гривень - пені за період з 05.07.2011 року по 14.08.2011 року.

        За змістом статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими   коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

      Пунктом 5.5. договору № 556/Л сторони погодили обов'язок покупця у разі прострочення  покупцем оплати поставленого товару сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, що дає підстави для висновку суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 22 722, 15 гривень процентів за користування чужими коштами за період з 05.07.2011 року по 14.08.2011 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах позовних вимог, заявлених, у відповідності до заяв (Вх. № 8060/2011 - свх. від 29.09.2011 року та  Вх. №8300/2011 - свх. від 07.10.2011 року). Оскільки, у відповідності до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення чи збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з доведенням спору до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 546, 549, 550, 551, 629, 655   Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (Юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8 А, офіс 291, Голосіївський район, м. Київ, 03028; Поштова адреса: м. Дніпропетровськ, Головпоштамт, а/с 41) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" (вул. Б.Хмельницького, 81 Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) про стягнення 23 687, 06 гривень за договором № 556/Л купівлі - продажу від 20.12.2011 року - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" (вул. Б.Хмельницького, 81 Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код: 30673278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (Юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8 А, офіс 291, Голосіївський район, м. Київ, 03028; Поштова адреса: м. Дніпропетровськ, Головпоштамт, а/с 41, ідентифікаційний код: 35137937) - 23 687, 06 гривень (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень шість копійок) за договором № 556/Л купівлі - продажу від 20.12.2011 року, з яких  964, 91 гривень  - пені та 22 722, 15 гривень - процентів за користування чужими грошовими коштами, а також 505, 70 гривень (п'ятсот п'ять гривень сімдесят копійок) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень ( двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" (вул. Б.Хмельницького, 81 Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код: 30673278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (Юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8 А, офіс 291, Голосіївський район, м. Київ, 03028; Поштова адреса: м. Дніпропетровськ, Головпоштамт, а/с 41, ідентифікаційний код: 35137937) - 33 819, 10 гривень основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Михайлишин В. В.

                                                                           Повне рішення складено 12.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"