Рішення

від 03.10.2011 по справі 14/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/380

03.10.11

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ БУД»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія»

про          стягнення боргу в розмірі 490 078,65 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Литвин В.П. –директор;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «ВДТ БУД»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Анатолія»про стягнення боргу в розмірі 490 078,65 грн., з яких 69 986,24 грн. –сума основного боргу, 6 123,80 грн. –3 % річних, 23 795,32 грн. –інфляційні втрати, 372 676,73 грн. –пеня,  17 496,56 грн. –штраф.

В судовому засіданні представник позивача подав уточнення до позовної заяви у якому просить зменшити суму пені та стягнути з відповідача 39 718,53 грн. пені.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до  ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 03.10.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2008 між ТОВ «ВДТ БУД» та ТОВ «Анатолія»було укладено договір купівлі-продажу № 1 (далі –договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) товар, асортимент, кількість, а також інші можливі характеристики якого вказуються в окремих додатках до цього договору (протокол погодження ціни, специфікаціях, накладних, актах прийому передачі або інших документах за згодою сторін), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість на умовах цього договору.

Загальна вартість поставленого товару становить 183 986,24 грн., що підтверджується видатковими накладними № В-00000388 від 23.09.2008 та № В-00000416 від 24.09.2008.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3.3. договору, оплата за товар проводиться покупцем (відповідачем) в національній валюті шляхом банківського переказу на рахунок продавця (позивача) наступним чином: відстрочка платежу в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч)  грн. представляється покупцю (відповідачу) на строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки партії товару, але не пізніше останнього числа місяця, в якому відбулася поставка.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по договору у вигляді проведення оплати за поставлений товар виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 69 986,24 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

Згідно п. 6.3. договору за порушення строків оплати за товар покупець (відповідач) сплачує пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день затримки платежу.

Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.4. договору, не залежно від сплати пені, за порушення строків оплати за товар, по збігу трьох місяців покупець (відповідач) сплачує штраф в розмірі 25 % від несплаченої в строк суми.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Згідно з ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 69 986,24 грн. основного боргу, 6 123,80 грн. 3% річних, 23 765,32 грн. інфляційних втрат, 39 718,53 грн. пені, 17 496,56 грн. штрафу, обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія»(03062, м. Київ,                  вул. Академіка Туполєва, 12-А, код 32799174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ БУД»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 2/19, кв. 47,  код 34296134) 69 986,24 грн. (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість грн. 24 коп.) основного боргу, 6 123,80 грн. (шість тисяч сто двадцять три грн. 80 коп.) 3% річних, 23 765,32 грн. (двадцять три тисячі сімсот шістдесят п'ять грн. 32 коп.) інфляційних втрат, 39 718,53 грн. (тридцять сім тисяч сімсот вісімнадцять грн. 53 коп.) пені, 17 496,56 грн. (сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто шість грн. 56 коп.) штрафу, 4 900,79 грн. (чотири тисячі дев'ятсот грн. 79 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.10.2011