Рішення

від 04.10.2011 по справі 23/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  23/418

04.10.11

За позовомдодержавного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут зв'язку»державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв'язку»

простягнення 9 000, 00 грн.

                                                                  Суддя  Кирилюк  Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з`явились

від відповідача:не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

    Державне підприємство «Одеський науково-дослідний інститут зв'язку»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв'язку»про стягнення  заборгованості у розмірі 9 000, 00 грн.

    Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані  роботи.

    26.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 23/418 та призначено її до розгляду на 20.09.2011 року.

    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, розгляд справи відкладено до 04.10.2011 року.

    Представник Позивача у судове засідання 04.10.2011 року не з`явився.

    Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

    Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розяглду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

    Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем  вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

  Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.   Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.   У судовому засіданні 04.10.2011 року оголошено рішення.   Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

                                  ВСТАНОВИВ:  

    Позивачем та Відповідачем 04.04.2008 року укладено договір № 2-08-57, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи з розробки, корекції, узгодження та затвердження програми та методики метрологічної атестації, перевірки обладнання «Автоматизована система вимірювання та обліку тривалості з`єднань підсистеми комутації системи стільникового рухомого зв'язку стандарту UMTS NOKIA у складі сервер MSS (ПЗ М13), шлюз MGW (ПЗ U3), сервер обробки неголосових з`єднань CDS (ПЗ М13)», виробництва NOKIA Оу та проведення метрологічної атестації (МА) головного взірця системи.      

     Статтею 892 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

      Згідно пункту 2.1 договору № 2-08-57 від 04.04.2008 року загальна вартість робіт складає 18 000, 00 грн. Відповідач перераховує Позивачу аванс у розмірі 50 % вартості договору в десятиденний термін з дня його підписання після отримання коштів від гензамовника.   

     Факт виконання комплексу робіт у повному обсязі з боку Позивача у липні 2008 року підтверджено наданим суду актом виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

      Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 2-08-57 від 04.04.2008 року на суму 18 000, 00 грн.

      Відповідно до пункту 2.5 договору № 2-08-57 від 04.04.2008 року залишкові 50 % вартості договору Відповідач перераховує Позивачу після отримання коштів від гензамовника.

      Відповідач, в порушення умов договору № 2-08-57 від 04.04.2008 року не оплатив виконані Позивачем роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 000, 00 грн., яку Відповідач визнав повністю, про що зазначив у листі від 27.08.2009 року та запропонував Позивачу надати розстрочку щодо сплати зазначених коштів до кінця 2009 року.    

      Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

      Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

      Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

      Статтями  525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

      Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

     Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

     Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання  за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

     Оскільки факт виконання комплексу робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 9 000, 00 грн. підлягає задоволенню.

     Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені державним підприємством «Одеський науково-дослідний інститут зв'язку»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

     Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

     На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

                                           В И Р І Ш И В:

     1. Позов задовольнити повністю.          

     2. Стягнути з державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв'язку»(03680, м. Київ, вул. Солом`янська, 13, ідентифікаційний код 01181529) на користь державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут зв'язку»(65026, м. Одеса, вул. Буніна, 23, ідентифікаційний код 01181529) заборгованість у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Видати наказ.

          Суддя                                                                                            Кирилюк Т.Ю.