Рішення

від 03.10.2011 по справі 5021/2172/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.11

          Справа № 5021/2172/2011.

За позовом:          фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До відповідача:           Відкритого акціонерного товариства «Лебединський хлібозавод»

Про стягнення  1238 грн. 95 коп.

СУДДЯ  МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

За участю представників:

Позивача – ОСОБА_2

Відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання: Шаповала С.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1238,95 грн. заборгованості, в тому числі: 1183 грн. 14 коп. боргу за договором купівлі-продажу № 211/9 від 02 жовтня 2010 року, пеню у сумі 42 грн. 79 коп., інфляційні збитки в сумі 4 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 8 грн. 28 коп., а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання його повноважний представник не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, тому справа слухається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи,  господарський суд встановив:

          Між позивачем та відповідачем укладено договір № 211/9 від 02 жовтня 2010 року купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати відповідачу для подальшої реалізації продукти харчування, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах договору.

          Згідно п. 2.5 товар  вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем по кількості та якості, згідно підписаних накладних.

          Пунктом 2.9. договору № 211/9 від 02.1-.2009 року передбачено, що покупець сплачує за товар протягом 21 календарних днів, з дня підписання супровідних документів на прийнятий товар.

          Відповідно до видаткових накладних № РН-0025832 від 24 травня 2011 року, № РН-0024409 від 17 травня 2011 року, № РН-0023749 від 12 травня 2011 року відповідачу було поставлено товар на загальну суму 1183 грн. 41 коп.

          Свої зобов’язання по оплаті товару відповідач належним чином не виконав, у встановлений договором строк за товар не розрахувався, в зв’язку з чим позивачем була нарахована пеня у розмірі 42,79 грн., інфляційні збитки у розмірі 4,74 грн., 3% річних – 8,28 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

            Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

            У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Статтями 655, 691, 692 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок покупця оплатити товар.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Сплата пені передбачена п. 5.2. договору купівлі-продажу № 211/9 від 02.10.2009 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм, а саме допустив прострочення виконання зобов’язання.

             Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суму боргу не сплачено, аргументованих заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 1238 грн. 95 коп. заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Керуючись ст. ст. 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лебединський хлібозавод» (42200, Сумська область, м. Лебедин, пров. Заводський, 4; код 00379637) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 1238 грн. 95 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати відповідачу у справі.

     СУДДЯ                                                            С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ