Рішення

від 30.09.2011 по справі 11/54/5022-1079/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/54/5022-1079/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2011 р.Справа № 11/54/5022-1079/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі < Список >  судді Сидорук А.М.  , судді < заповнити при колегіальному розгляді >           

Розглянув справу

за позовом: Прокурора Бережанського району Тернопільської області, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль;

до відповідача: Жуківської сільської ради, с. Жуків, Бережанського району, Тернопільської області

За участю представників сторін

Прокурор:    Марцун А.А.

Позивача:     Мазур Т.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт.

Відповідача: Крамар В.Т. –голова сільської ради

Суть справи: Прокурор Бережанського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул.Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Жуківської сільської ради, с. Жуків, Бережанського району, Тернопільської області про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті засмічення земельних ресурсів побутовими відходами внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 2 026,25 грн.

Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач у заяві № 223 від 23.09.2011р. позовні вимоги визнає в повному обсязі, проте сплатити заподіяну шкоду в розмірі 2026,25 грн. не може, оскільки немає коштів на залишкових рахунках. Сільська рада 26.05.2011р. –30.05.2011р. повністю ліквідувала виявлені сміттєзвалища та в подальшому належним чином здійснює контроль на піднаглядній території за додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища. Сільська рада зобов'язується відшкодувати заподіяну шкоду по мірі надходження коштів на відповідний рахунок сільської ради.

В розпочатому судовому засіданні прокурору та представникам сторін  роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22,29, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу і права власника від його імені здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених законом.

           Згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про відходи»від 05.03.1998р. основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення  його сталого розвитку.  

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ від 25.06.1991р. державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

           Статтею 20 Закону № 1264-ХІІ встановлено, що державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Як вбачається із ст. 40 Закону № 1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

   Перевіркою, проведеною державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Шепетовським В.А. на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства,  встановлено, що на території Жуківської сільської ради в межах населеного пункту с.Жуків виявлено два несанкціонованих розміщення твердих побутових відходів на землях житлової та громадської забудови на площі 400 м.кв. масою 120 м.куб. та на площі 360 м.кв. масою 36 м. куб.

          Даний факт порушення законодавства підтверджується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства Жуківською сільською радою, с.Жуків, Бережанського району, Тернопільської області від 11.05.2011р., який підписано зі сторони відповідача –в.о. сільського голови Чендей М.І. без заперечень

.          Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

У відповідності зі статтею 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

         Відповідно до ст. 55 Закону № 1264-ХІІ розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно зі ст.ст. 12, 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей також здійснюють контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, забезпечують ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків, передбачених ст. 21 Закону України „Про відходи", зокрема щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, призвело до засмічення земельної ділянки, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи", особи винні у порушенні законодавства про відходи, несуть в тому числі цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку провадження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; самовільне розміщення відходів.

У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни, зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, п. 3 ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть відповідальність за порушення земельного законодавства, а саме за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до п. "і" ч.2 та ч.4, ч.5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища настає за невжиття заходів щодо попередження та ліквідації шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, за що винні суб'єкти зобов'язані відшкодувати шкоду.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу, в результаті його неправомірних дій, а саме внаслідок невиконання своїх обов'язків щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, здійснено відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. N 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.05.98р. за N 285/2725 і складає згідно поданого Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок влаштування несанкціонованого звалища відходів на земельних ділянках на території Жуківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області 2026 грн.25 коп.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з приписами ст. 33 Закону України «Про відходи»зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно вимог ст. ст. 32,33,43 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази відшкодування відповідачем збитків, заподіяних внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів, в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 49 господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32,33,43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Жуківської сільської ради, с. Жуків, Бережанського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 04394935:

-          на користь спеціального фонду місцевого бюджету Жуківської сільської ради, с. Жуків, Бережанського району, Тернопільської області –2 026 грн. 25 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок  засмічення земельних ресурсів твердими побутовими відходами;

-          в доход державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня його прийняття  через місцевий господарський суд.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8095

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук