Рішення

від 04.10.2011 по справі 16/113-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 16/113-11

       Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О. розглянув

позов     Приватного підприємства «Світ-Агро», м. Київ

до   Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська», с. Зелений Бір, Васильківський район

про   стягнення 40 000,00 грн.

            за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –довіреність вих. № 04/16.08 від 16.08.2011р. (представник);

від відповідача: не з’явився.      

                                                               Обставини справи:

Приватне підприємство «Світ-Агро»(далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою Вих. № 29-07/11 від 29.07.2011р. (Вх. № суду 3081 від 02.08.2011р.) до Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»(далі –відповідач) про стягнення 40 000,00  грн. заборгованості та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 04.08.2011 року порушено провадження у справі №   16/113-11 та призначено її розгляд на 23.08.2011 р. о 10 год. 00 хв.

        Представники сторін в судове засідання 23.08.2011р. не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані документи суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 04.08.2011р.

Враховуючи неявку представників сторін, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 04.10.2011р. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

       Відповідач в судове засідання 04.10.2011р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 23.08.2011р. Відповідач вимоги п. 4 ухвали від 04.08.2011 р. про порушення провадження у справі та п. 3 ухвали від 23.08.2011р. не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

          Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 04.08.2011р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 10.08.2011р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 23.08.2011р. (відповідно до повідомлення про вручення, зазначена ухвала отримана відповідачем 01.09.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні), які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 15.06.2011р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.    

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

                                                                   встановив:

Позивач поставив відповідачу товар (L-лізин Китай та Метіонін) на суму 55 700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001083 від 21.12.2010р. Про приймання товару по вказаній накладній свідчить підпис представника відповідача.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем (а саме його представником –Іванченко Л.О.) поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи (доданою до позовної заяви) копією Довіреності (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська») № 671 від 21.12.2010р.  

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.

Як зазначає позивач у позові, відповідач частково розрахувався за поставлений товар в розмірі 15 700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.12.2010р. на суму 2 000,00 грн., від 27.12.2010р. на суму 2 000,00 грн., від 30.12.2010р. на суму 3 700,00 грн., від 10.01.2011р. на суму 3 000,00 грн., від 18.01.2011р. на суму 1 000,00 грн., від 07.02.2011р. на суму 1 000,00 грн., від 11.04.2011р. на суму 2 000,00 грн. та від 15.04.2011р. на суму 1 000,00 грн.

Таким чином, станом на час звернення до суду з позовною заявою борг відповідача становить 40 000,00 грн. Відповідачем заборгованість в сумі 40 000,00 грн. оплачена не була, доказів сплати до суду не надано.

Відповідно до п. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини  можуть бути двохсторонніми.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

     Отже, поставивши відповідачу за видатковою накладною № РН-0001083 від 21.12.2010р. товар, сторони на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України уклали угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.

        Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

        Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

      Згідно з вимогами частини першої ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

     Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

        Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу товар, а останній зобов’язаний за нього розрахуватись.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Позивач на адресу відповідача направляв вимогу вих. № 08.07/01 від 08.07.2011 р. в якій позивач повідомляв відповідача, що за ним рахується заборгованість у розмірі 40 000,00 грн. та просить її сплатити. Проте, вимога позивача залишена без відповіді та задоволення (лист - вимога та докази його направлення і отримання відповідачем наявні в матеріалах справи).

      Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.

       Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 40 000,00 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати наданого позивачем товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 40 000,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 40 000,00 грн. підлягає задоволенню.

     Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська обл., Васильківський район, с. Зелений Бір, код ЄДРПОУ 05513193) на користь Приватного підприємства «Світ-Агро»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 45, оф. 48, код ЄДРПОУ 34289174; п/р 26001003369701 в ПТ «СВЕДБАНК»м. Київ, МФО 300164) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 400 (чотириста) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                                 О.О. Христенко