5016/3409/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
УХВАЛА
11.10.11 Справа № 5016/3409/2011
Суддя Василяка К.Л. розглянувши матеріали
за заявою: Приватного підприємства «Промцентр»
(54001, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 44, кв.23)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Агро Юг»
(54058, м.Миколаїв, вул. Лазурна, 38-Б, кв.59, код ЄДРПОУ 36700474)
про: банкрутство
встановив:
10 жовтня 2011р. кредитором подано до суду заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Агро Юг»за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Пункт 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Дослідивши заяву кредитора, господарський суд встановив, що кредитором не надано доказів невиконання його вимог (постанови ДВС про закриття виконавчого провадження, довідки ДВС про стан виконавчого провадження тощо). До заяви додано лише копію рішення господарського суду про стягнення з боржника на користь кредитора 94540,0 грн. боргу, копію наказу від 07.02.2011р., виданого на виконання вказаного рішення та заяву про направлення виконавчого документу на примусове виконання до Заводського відділу ДВС ММУЮ. Жодних доказів щодо відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом та стану примусового стягнення боргу з боржника до заяви кредитором не надано.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.09.2011р. місцезнаходженням боржника є м.Миколаїв, вул. Лазурна, будинок 38-Б, квартира 89. Кредитором в заяві зазначено місцезнаходження боржника: м.Миколаїв, вул. Лазурна, будинок 38-Б, квартира 59. Цю ж адресу кредитором було зазначено і у заяві про направлення виконавчого документу на примусове виконання до Заводського відділу ДВС ММУЮ.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наданий суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.09.2011р. не може вважатись належним та допустимим доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.
Також, до заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини та на які заявник посилається в заяві а саме: договір №0000032 від 15.09.2010р. на транспортно-експедиторське обслуговування, акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000004 від 29.10.2010р., документи, що підтверджують витрати (п.3.1 договору), акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2010р.
Окрім вищевикладеного, додані до заяви копії документів не засвідчені належним чином, тому не можуть бути належними доказами, оскільки згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Крім того, у заяві не вказано номера (коду), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов`язкових платежів) відповідно до ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові №50/74 від 22.09.09р.).
Зазначені докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3 ст. 63 ГПК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України, –
УХВАЛИВ:
1. Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
2. Відповідно до п. 2 ст. 8 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 року № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов`язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів»державне мито в сумі 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., що перераховане за квитанцією №1871.62.3 від 02.09.2011р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. перераховані за квитанцією №1871.62.1 від 02.09.2011 р., підлягають поверненню з державного бюджету.
Суддя К.Л.Василяка
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2011 |
Оприлюднено | 20.10.2011 |
Номер документу | 18669273 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Василяка К.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні