Рішення

від 19.09.2011 по справі 16/17-2847-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/17-2847-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р.Справа  № 16/17-2847-2011

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:  не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська водочна компанія” до товариства з обмеженою відповідальністю „Ретейл Груп” про стягнення 11 579,11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кримська водочна компанія” (надалі за текстом –ТОВ „Кримська водочна компанія”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ретейл Груп” (надалі за текстом –ТОВ „Ретейл Груп”) про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 9234,96 грн., неустойки на загальну суму 2174,23 грн., інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі  110,82 грн., трьох відсотків річних в сумі 72,37 грн., та всього 11 579,11 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 0641 від 08.12.2010р.  в частині здійснення повної та своєчасної оплати за придбаний товар.

В судовому засіданні від 15.08.2011р. позивач усно уточнив заявлені позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних до суми 59,10 грн. з посиланням на розрахунок суми спірної заборгованості, викладений у тексті позовної заяви, наголошуючи на допущену описку  у прохальній частині позову із визначенням вимоги про стягнення даної суми заборгованості в розмірі 72,37 грн. Дані обставини відображені у протоколі судового засідання від 15.08.2011р.

Дійсно, з тексту позовної заяви та викладених у ній розрахунках суми спірної заборгованості вбачається, що ТОВ „Кримська водочна компанія” було здійснено нарахування трьох відсотків річних за час прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання в сумі саме 59,10 грн. Більш того, саме дана сума була використана позивачем при визначені ціни заявленого ним позову.

Викладені обставини, за переконанням суду, свідчать про обгрунтованість тверджень ТОВ „Кримська водочна компанія” про допущення ним описки у прохальній частині позову в частині визначення суми заявлених до стягнення трьох відсотків річних в розмірі 72,37 грн., у зв'язку з чим судом приймається здійснене позивачем в судовому засіданні від 15.08.2011р. уточнення розміру заявлених позовних вимог та, як наслідок, в частині позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних господарський суд розглядає заявлену до стягнення суму у розмірі   59,10 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом Одеської області, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку, однак жодного разу в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов наступних висновків.

08.12.2010р. між ТОВ „Кримська водочна компанія” (Постачальник) та ТОВ „Ретейл Груп” (Покупець) було укладено договір поставки № 0641, відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 7.1 якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, що далі по тексту договору іменуються як продукція та/або товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору. Узгоджені сторонами кількість, асортимент та ціни продукції, що продається за цим договором (партії продукції) зазначається у видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Усі поставки продукції за накладними, що оформлені сторонами протягом строку дії даного договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть за відсутності посилання (вказівки) на даний договір в самій накладній. Даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.5, 2.10 договору поставки № 0641 від 08.12.2010р. погоджено, що продукція постачається партіями. Партією продукції вважається кількість продукції, що зазначена в накладній (ТТН). Ціна даного договору визначається виходячи з загальної вартості продукції, що постачається протягом строку дії даного договору. Поставка партій продукції здійснюється Постачальником протягом трьох робочих днів з моменту узгодження сторонами усного замовлення Покупця. Замовлення не є невід'ємною частиною даного договору. Моментом передачі партії (датою поставки) продукції є дата її фактичного отримання, що вказана Покупцем у підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію (відмітка проставляється на примірнику Постачальника).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем прийняті на себе зобов'язання за договором поставки № 0641 від 08.12.2010р. щодо передання товару у власність ТОВ „Ретейл Груп” на загальну суму 9234,96 грн. з урахуванням ПДВ були виконані належним чином, а ТОВ „Ретейл Груп” вказаний товар був прийнятий, що підтверджується видатковими накладними № РН-45-004999 від 15.03.2011р.,         № РН-45-005000 від 15.03.2011р., № РН-45-006001 від 26.03.2011р., скріпленими підписом представника та відповідною печаткою ТОВ „Ретейл Груп”.

У відповідності до п.п. 2.7, 2.9 договору поставки № 0641 від 08.12.2010р. Покупець оплачує вартість кожної партії продукції, що постачається, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів до каси Постачальника. Підставою для оплати продукції, що отримана Покупцем за цим договором, є видаткова накладна, або ТТН № 1-ТН /алког/, або даний договір. Покупець зобов'язується оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 30 /тридцяти/ календарних днів з моменту її передачі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.  

В свою чергу, відповідачем  прийняті на себе зобов'язання за договором поставки № 0641 від 08.12.2010р. в частині здійснення повної оплати придбаного товару протягом тридцяти днів з моменту його прийняття виконані не були, що зумовило звернення ТОВ „Кримська водочна компанія” до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ „Ретейл Груп” заборгованості за придбаний товар в сумі 9264,96 грн., неустойки на загальну суму 2174,23 грн., інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі  110,82 грн., трьох відсотків річних в сумі 59,10 грн., а всього 11 579,11 грн.

Матеріалами справи, а саме: видатковими накладними № РН-45-004999 від 15.03.2011р.,         № РН-45-005000 від 15.03.2011р., № РН-45-006001 від 26.03.2011р. повністю підтверджується передання позивачем у власність відповідача товару на загальну суму 9264,96 грн. з урахуванням ПДВ,  який є предметом договору поставки № 0641 від 08.12.2010р., у зв'язку з чим у ТОВ „Ретейл Груп” виникла заборгованість перед ТОВ „Кримська водочна компанія” в сумі 9267,96 грн. Більш того, заборгованість за поставлений на підставі названих накладних товар у даній сумі визнана ТОВ „Ретейл Груп”, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.04.2011р., скріпленим печатками та підписами представників сторін.

При цьому, виходячи з положень п 2.9 договору поставки № 0641 від 08.12.2010р. та зазначених у видаткових накладних на поставлену продукцію дат її прийняття відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Ретейл Груп” було зобов'язане оплатити   вартість товару, придбаного за видатковими накладними № РН-45-004999 від 15.03.2011р.,         № РН-45-005000 від 15.03.2011р. у строк до 14.04.2011р. включно, а за видатковою накладною № РН-45-006001 від 26.03.2011р. –у строк до 25.04.2011р. включно.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги нездійснення відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 530, 692 ЦК України, оплати вартості придбаного на підставі договору поставки № 0641 від 08.12.2010р. товару у тридцятиденний строк з моменту прийняття товару за видатковими накладними № РН-45-004999 від 15.03.2011р., № РН-45-005000 від 15.03.2011р., № РН-45-006001 від 26.03.2011р., що є порушенням відповідних зобов'язань ТОВ „Ретейл Груп”, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ „Кримська водочна компанія” про стягнення заборгованості за проданий товар в сумі 9267,96 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за  неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної оплати придбаного на підставі договору поставки № 0641 від 08.12.2010р. товару, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок суми інфляційних витрат, які складають 110,82 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми витрат від інфляції, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Кримська водочна компанія” було допущено помилку про його здійсненні, а саме: незважаючи на правільні вихідні дані (сума заборгованості, що індексується; індекси інфляції за відповідні місця року), результат даного розрахунку є помилковим.

Господарський суд зауважує, що для вірного визначення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції необхідно суму основного боргу помножити на зведений індекс інфляції, який розраховується шляхом помноження відповідних індексі за місяці, протягом яких мало місце прострочення.

Таким чином, правильною сумою інфляційних витрат за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань є: 9234,96 *1,012032 (зведений індекс інфляції за травень та червень 2011р.) –9234,96  = 111,11 грн.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги неможливість виходу господарським судом за межі заявлених позовних вимог, господарський суд вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ „Кримська водочна компанія” в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 110,82 грн.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 59,10 грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок також було здійснено позивачем з допущенням помилок в отриманні остаточного результату, незважаючи на правильні вихідні дані.

З огляду на наведене, вірним результатом розрахунку трьох відсотків річних буде: 9234,96*0,03*78/365=59,20 грн.

Однак незважаючи на дану помилку, господарський суд, як і у випадку з розрахунком суми інфляційних витрат, вбачає правові підставі для задоволення саме заявленої до стягнення позивачем суми трьох відсотків річних в розмірі 59,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень п. 4.1 договору поставки № 0641 від 08.12.2010р., у випадку недотримання строків оплати продукції, що зазначені в п.п. 2.9 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У випадку якщо прострочення оплати складає більш 30 календарних днів, Покупець, крім того, зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості продукції, оплата якої прострочена.

Таким чином, в порядку п. 4.1. названого договору поставки, ст. 549 ЦК України та ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивачем було нараховано до сплати ТОВ „Ретейл Груп” 327,24 грн. пені. Розглянувши здійснений ТОВ „Кримська водочна компанія” розрахунок суми пені, викладений у тексті позовної заяви /а.с.3/, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійснені, яка полягає в наступному.

Так, визначаючи розмір пені за прострочення оплати поставленого згідно з видатковими накладними № РН-45-004999 від 15.03.2011р., № РН-45-005000 від 15.03.2011р. товару за період розрахунку з 12.04.2011р. по 25.04.2011р., ТОВ „Кримська водочна компанія” помилково визначено початок перебігу строку нарахування пені календарною датою 12.04.2011р., в той час як даний строк повинен був почати свій перебіг, як вже зазначалось вище по тексту рішення, з 15.04.2011р. Таким чином, з урахуванням наведених зауважень, сума нарахованої пені за даний період повинна становити:

4523,52грн. (сума основної заборгованості)*0,15(подвійна облікова ставка НБУ)*11 (кількість днів прострочення)/365=21,13 грн.

При цьому слід відзначити, що при проведені розрахунку суми пені за період з 26.04.2011р. по 12.07.2011р., який був здійснений з урахуванням заборгованості за прийнятий на підставі видаткової накладної № РН-45-006001 від 26.03.2011р. товар, позивачем було допущено арифметичну помилку з визначенням остаточного результату, а саме: кінцевим результатом розрахунку визначено суму у 1846,99 грн., в той час як загальний розмір нарахованої позивачем пені в розмірі 327,24 грн. є обґрунтованим.

З огляду на викладене, обґрунтованою та правильною сумою пені, нарахованої за порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати придбаного товару, є сума 327,24 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання.

Посилаючись на п. 4.1 договору поставки № 0641 від 08.12.2010р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати штраф у розмірі 20% від вартості товару, оплата якого прострочена понад 30 днів, на суму 1846,99 грн. Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджено факт прострочення оплати прийнятого за видатковими накладними № РН-45-004999 від 15.03.2011р., № РН-45-005000 від 15.03.2011р., № РН-45-006001 від 26.03.2011р. товару понад 30 днів, а також враховуючи вірно визначену позивачем суму заявленого до стягнення штрафу, господарський суд на підставі п. 4.1 договору поставки № 0641 від 08.12.2010р., ч. 2 ст. 549 ЦК України вважає позовні вимоги ТОВ „Кримська водочна компанія” в частині стягнення штрафу в розмірі 1846,99 грн. обргунтованими та доведеними.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення грошових зобов'язань за договором поставки № 0641 від 08.12.2010р., позивач об'єднав їх в одну категорію „неустойка” та визначив розмір даної позовної вимоги як сукупний розмір заявлених до стягнення пені та штрафу.

Приймаючи до уваги, що за своєю правовою природою пеня та штраф віднесено до різновидів неустойки, а також враховуючи вищенаведені висновки суду за результати оцінки здійснених позивачем розрахунків, господарський суд вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ „Кримська водочна компанія” в частині позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 2174,23 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Ретейл Груп” перед ТОВ „Кримська водочна компанія”, яка виникла на підставі договору поставки №0641 від 08.12.2010р. на загальну суму 11 579,11 грн., що складається з заборгованості за поставлений товар в розмірі 9234,96 грн., інфляційних    витрат в сумі 110,82 грн., трьох відсотків річних в сумі 59,10 грн. та неустойки в сумі 2174,23 грн., витікає  з умов укладеної між сторонами по справі угоди,  положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене,  відповідачем суду в порушення вимог ст.ст. 32,33 ГПК України надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності  задоволення позову ТОВ „Кримська водочна компанія” у повному обсязі. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Кримська водочна компанія” суму основної заборгованості в  розмірі 9234,96 грн., інфляційні витрати в сумі 110,82 грн., три відсотки річних в сумі  59,10 грн. та неустойку в сумі 2174,23 грн.  відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 617, 625, 629, 662, 692, 712  ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати, пов'язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в повному обсязі слід віднести на рахунок відповідача згідно  ст. 44, ст. 49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 617, 625, 629, 662, 692, 712  ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути  з товариства з обмеженою відповідальністю „Ретейл Груп” (65055, м. Одеса, вул. Нежданової, 25, код ЄДРПОУ 37280038, п/р 26007060722909 в ПАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 328704)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська водочна компанія” (97530, Автономна республіка Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, б. 19, код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600316878 в АТ „Райффайзен   Банк Аваль” м. Київ, МФО 300335) суму основної заборгованості в розмірі 9234 грн. 96 коп. /дев'ять тисяч двісті тридцять чотири грн. 96 коп./, інфляційні витрати в сумі 110 грн. 82 коп. /сто десять грн. 82 коп./, три відсотки річних в сумі 59 грн. 10 коп. /п'ятдесят дев'ять грн. 10 коп./, неустойку в сумі 2174 грн. 23 коп. /дві тисячі сто сімдесят чотири грн. 23 коп./,  витрати зі сплати державного мита в сумі 115 грн. 79 коп. /сто п'ятнадцять грн. 79 коп./, витрати з оплати послуг на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.  У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 26.09.2011р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.