Рішення

від 03.10.2011 по справі 3/17-3071-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/17-3071-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2011 р.Справа  № 3/17-3071-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАНАВАР-Д"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ"  

про стягнення 62953,87 грн.  

                                                                                                              Суддя  Д'яченко Т.Г.

                                                           Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖАНАВАР-Д" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ" 62953,87грн.,  з яких 62668 грн. основна сума боргу, 46,36 грн. - 3% річних, 239,51 грн. –штраф.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на  адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видана станом на 06.09.2011 року. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖАНАВАР-Д"  (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ" (Покупець) укладено договір №1-02-2 (далі за текстом –Договір), згідно якого Продавець зобов'язався поставляти та передавати у власність товар –нафтопродукти в асортименті згідно специфікацій, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товари.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору  підставою для оплати товару є рахунок-фактура або накладна; перехід права власності на товар здійснюється в момент підписання накладної.

На виконання умов договору від 01 лютого 2011 року, Продавцем –Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖАНАВАР-Д" передано у власність, а Покупцем  - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ" прийнято товар –мазут топочний 19.03.2011р. на суму 112668 грн., що підтверджується копією накладної (а.с. 12).

В положенні п. 4.3 Договору сторони  зазначили, що покупець проводить оплату за товар на розрахунковий рахунок Продавця з моменту відвантаження товару, однак не визначили конкретну кількість днів, протягом якої повинен бути здійснений розрахунок.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ" виконано прийняті на себе договірні зобов'язання частково, 30.03.2011р. сплачено вартість отриманого товару на суму 50000 грн., решта вартості товару у сумі 62668  грн. залишилась несплаченою.

У зв'язку з чим позивач 04.07.2011р. та 07.07.2011р. звертався до відповідача з письмовими вимогами про сплату вартості товару, які надсилались на адресу, вказану відповідачем у договорі та на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі, однак Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ" вказані вимоги не отримані, що вбачається з пояснень представника позивача.

Відповідно до п. 5.4 Договору в разі несвоєчасної оплати Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобов'язань за договором №1-02-2 від 01 лютого 2011 року та направлено на стягнення з відповідача 62668грн. боргу, 239,51 грн. пені та 46,36 грн. 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 04.07.2011р. та 07.07.2011р. Позивач  звертався до Відповідача з письмовими вимогами про сплату вартості товару, які надсилались на адресу, вказану відповідачем у Договорі та на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі, однак Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ"  вказані вимоги не отримані, що, на думку суду, не може свідчити про пред'явлення вимоги у розумінні змісту ст. 530 ЦК України та про виникнення у відповідача зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги сплатити заборгованість.

Відповідно до змісту статті 692 Цивільного Кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ" 30.03.2011р. частково оплачено товар на суму 50000 грн., що засвідчує визнання відповідачем зобов'язання  сплатити вартість отриманого товару.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не сплатив наявну заборгованість перед позивачем, а також те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАНАВАР-Д" в частині стягнення боргу у сумі 62668 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення даної частини позовних вимог зі стягненням з відповідача 62668 грн. основного боргу за Договором.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 239,51 грн. пені та 46,36 грн. 3% річних, вважає його вірним, однак вимоги про їх стягнення такими, що не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, оскільки позивачем у самовільному порядку визначено момент виникнення зобов'язання у відповідача сплатити заборгованість з урахуванням 4-х днів поштової пересилки та гіпотетичною можливістю отримання такої вимоги відповідачем, а матеріали справи не містять доказів, що засвідчують момент виникнення у відповідача зобов'язання сплатити вартість товару у відповідності до вимог законодавства, тому вказаний розрахунок не можна вважати достовірним, а вимоги про стягнення обґрунтованими.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з відповідача суми основного боргу в розмірі 62668 грн., в решті вимог у позові слід відмовити.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 626,68грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,82грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ТОРГ" (65039,                      м. Одеса, провулок Бісквітний, б. 3, код 37227566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАНАВАР-Д" (АРК Крим, м. Сімферополь, вул. Рубцова, буд. 44, код 33434018) 62668 (шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. боргу, 626 (шістсот двадцять шість) грн. 68 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 82 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2011 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Д'яченко Т.Г.