Рішення

від 26.09.2011 по справі 34/17-3059-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/17-3059-2011

    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа  № 34/17-3059-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ"  

                            Відкритого акціонерного товариства "АГРОМОНТАЖ"

про стягнення 175044,62грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: не з'явилися;

від відповідачів: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" та Відкритого акціонерного товариства "АГРОМОНТАЖ" про стягнення з останніх солідарно суми основного боргу у розмірі 128484,24грн., 7471,41грн. пені, 3% річних у сумі 1446,08грн., збитки, понесені у зв'язку із знеціненням грошових коштів у сумі19242,92грн., 18400грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" договору фінансового лізингу від 23.06.2008р. №080623-66/ФЛ-Ю-А, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені Договором. Проте, всупереч прийнятим обов'язкам, відповідач зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у сумі 128484,24грн. згідно надісланих рахунків-фактур №СФ-935735 від 10.12.2010р. на суму 25521,15грн., №СФ-0000196 від 12.01.2011р. на суму 23306,86грн., №СФ-940844 від 13.01.2011р. на суму 79656,23грн. На вказану заборгованість позивачем нараховані 3% річних, індекс інфляції, та в порядку, передбаченому договором, позивачем було нараховані пеня та штраф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-3059-2011.

Відповідачі про місце та час судових засідань повідомлялися судом вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судове засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Відповідач ТОВ "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" під час розгляду справи до канцелярії суду тричі надавав клопотання про відкладення розгляду справи. Так, клопотання від 19.08.11р. про відкладення розгляду справи після 22.09.2011р. судом задоволено, розгляд справи призначено на 26.09.2011р. Клопотання від 26.09.2011р. та від 28.09.2011р. судом не задоволені, оскільки відповідно до ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Клопотання про продовження розгляду справи в порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України до суду від сторін не надходило.

Позовну заяву отримано судом 03.08.2011р. та з врахуванням терміну отримання відповідачем поштової кореспонденції станом на 26.09.11р. можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня. Крім цього, до зазначених клопотань про відкладення розгляду справи відповідач ніяких доказів неможливості прибуття до судового засідання до суду не надавав. Дії відповідача суд оцінює як такі, що спрямовані на затягування судового процесу і є порушенням приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема положень щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

23.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі лізинг" (лізиногодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №080623-66/ФЛ-Ю-А, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п.1.2. даного договору майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору.

Згідно п.2.1. зазначеного договору строк користування лізингоодержувачем майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно п.4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

За п.3.1. вказаного договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та п.п.3.4.1.-3.4.5. цього договору. Лізингові платежі включають: платежі, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна (пп.3.1.1.); винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в п.п.3.4.1.-3.4.5. договору (пп.3.1.2.).

Пунктом 3.2. цього договору визначено, що загальна вартість майна на момент укладення договору складає 460000грн., з врахуванням ПДВ.

Загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ 20% - 121274,22грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів. Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов п.п.3.4.1-3.4.5. договору (п.3.3.даного договору).

Відповідно до п.3.4. цього договору платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у наступному порядку: лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США(крім авансового лізингового платежу) /пп.3.4.1./; датою фактичної сплати лізингового платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Згідно п.3.5. зазначеного договору лізингоодержувач зобов'язується здійснювати погашення заборгованості перед лізингодавцем у наступному порядку: сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно; сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно; сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати лізингових платежів; сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати платежів; сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов'язків за даним договором.

За п.3.7. вказаного договору лізингоодержувач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна.

Пунктом 3.9. цього договору визначено, що датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця. Лізинговий платіж, перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі, тягне за собою накладення штрафних санкцій, передбачених в пункті 11.2. даного договору.

Статтею 4 даного договору встановлено, що передача лізингодавцем лізингоодержувачу майна здійснюється в наступному порядку: у строк до 05.08.2008р., лізингодавець передає лізингоодержувачу майно за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога, 126. Передача майна лізингоодержувачу у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання майна у продавця майна у продавця майна, та лише після надання лізингоодержувачем документів лізингодавцю, що підтверджують виконання лізингоодержувачем п.п.7.1. та п.7.7. цього договору. Приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджують якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

Відповідно до п.8.2.1. договору лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій договором.

Згідно п.11.2.1. договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. договору і графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцю, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів лізингодавець буде змушений нести збитки (у тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інш.), лізингоодержувач протягом 5 банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від лізингодавця.

За п.11.2.3. договору, зокрема, за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю штраф у розмірі 1% загальної вартості предмету лізингу на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.

Пункт 14.8. договору передбачає, що в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого лізингового платежу за цим договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної вимоги. Сторони дійшли згоди, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої суми лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.

Додатком №1 до зазначеного договору сторонами складено, підписано та скріплено печатками графік сплати лізингових платежів з 04.08.08р. по 14.08.11р.

Додатком №2 до договору визначено майно яке передається відповідачеві –самоскид HOWO у кількості 1шт., рік випуску - 2007, ZZ3327N3247, за ціною 460000грн., з врахуванням ПДВ.

17.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі лізинг" (лізиногодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу №080623-66/ФЛ-Ю-А, якою, зокрема, п.1 сторони домовились п.3.3. даного договору викласти в наступній редакції: „3.3. Розмір винагороди (комісії) за отримане в лізинг майно за договором, зазначений у графіку сплати лізингових платежів, може бути збільшений відповідно до умов цього договору та законодавства України”.

Відповідно п.2 цієї додаткової угоди п.3.4.1. договору в наступній редакції: „п.3.4.1 Лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу)”.

Зазначеною додатковою угодою п.3.4.2 договору виключено, у зв'язку з чим пункти 3.4.3.,3.4.4., 3.4.5. вважаються відповідно пунктами 3.4.2.,3.4.3., 3.4.4.

Крім того, зазначеною додатковою угодою п.17.3.5. договору викладено у наступній редакції: „п.17.3.5. протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами акту звірки розрахунків, Лізингоодержувач додатково сплачує Лізингодавцю винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане за отримане у лізинг майно в розмірі, який визначається за формулою. Графік сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) викладено у наступній редакції: з 22.07.08р. до 12.09.11р.

02.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі лізинг" (лізиногодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу №080623-66/ФЛ-Ю-А, якою, зокрема, лізингоодержувач визнає, що станом на 02.03.2010 року  лізингооодержувач має перед лізингодавцем прострочену заборгованість за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами за договором в розмірі 120176,81грн., що включає в себе: п.1.1 прострочену заборгованість по відшкодуванню (компенсації) частині вартості майна в розмірі 45293,73грн.; п.1.2. прострочену винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно в розмірі 74883,08грн. з урахуванням, передбаченого пунктами 3.4.1.-3.4.4. договору, в тому числі податок на додану вартість, нарахований згідно п.3.4.3. договору, в розмірі 6805,3грн.

Зазначена сума заборгованості за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами без урахування податку на додану вартість, нарахована згідно п.3.4.3. договору та суми компенсації витрат лізингодавця, нарахованих відповідно до п.18.2 договору, еквівалентна 14072,18доларів в США за курсами гривні до долару США на дату їх нарахування згідно умов договору.

Пунктом 2 цієї додаткової угоди лізингоодержувач визнає, що станом на 02.03.2010р. лізингоодержувач, окрім простроченої заборгованості за лізинговими платежами, має перед лізингодавцем також прострочену заборгованість по сплаті штрафних санкцій в розмірі 6739,07грн.(без ПДВ). Сторони погодили, що зазначена заборгованість сплачується лізингоодержувачем в повному обсязі не пізніше 24.03.2010р. За порушення сплати зазначеної простроченої заборгованості лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню відповідно до умов пункту 11.2.1. договору.

Пунктом 3 цієї додаткової угоди лізингоодержувач визнає свою прострочену заборгованість з нарахованих та несплачених лізингових платежів за договором перед лізингодавцем в розмірі, зазначеному у п.1. цієї додаткової угоди та зобов'язується сплачувати її відповідно до графіку сплати лізингових платежів №2 з коригуванням їх розміру згідно п.п. 3.4.1-3.4.4. договору.

Згідно п.4 даної додаткової угоди сторони домовились, що з 12.03.2010р. лізингоодержувач сплачує поточні (непрострочені) лізингові платежі за договором згідно графіку сплати лізингових платежів №1 (додаток №1 до цієї додаткової угоди) з коригуванням їх розміру згідно пунктів 3.4.1.-3.4.4. договору.

Відповідно п.8 зазначеної додаткової угоди п.3.5. договору викладено в наступній редакції: „3.5 лізингоодержувач зобов'язується здійснювати погашення заборгованості перед лізингодавцем у наступному порядку: нараховані штрафні санкцій за порушення лізингоодержувачем зобов'язань за даним договором; сплати суми збільшення лізингових платежів на суму податку на додану вартість відповідно до п.3.4.3. договору; сплата суми компенсації витрат лізингодавця відповідно до п.18.2. договору; сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) лізингдавцю за отримане в лізинг майно; сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно; сплата суми простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору); сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору); сторони також погодили, що в разі наявності прострочки по сплаті лізингових платежів згідно графіку сплатити лізингових платежів №1 (додаток №1 до цієї додаткової угоди з 22.07.08р. до 12.09.11р.) та графіку сплатити лізингових платежів №2 (додаток №1 до цієї додаткової угоди одночасно, в першу чергу погашається заборгованість за лізинговими платежами згідно графіку платежів №2 (додаток№1 до цієї додаткової угоди з 12.04.10р. до 12.08.10р.); у випадку перерахування лізенгоодержувачем платежів за цим договором (як черговий лізинговий платежів, так і простроченої заборгованості) порушення вищевказаної черговості, лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю , викладеної в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок”.

Відповідно до акту прийому-передачі майна в користування за договором №080623-66/ФЛ-Ю-А від 23.06.2008р., складеного, підписаного та скріпленого печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі лізинг" (лізиногодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" (лізингоодержувач), лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв майно, а саме: автомобіль вантажний самоскид HOWO у кількості 1шт., рік випуску - 2007, модель ZZ3327N3247, державний номер б/н за ціною 460000грн., з врахуванням ПДВ.

В свою чергу, 24.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі лізинг" (кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "АГРОМОНТАЖ" (поручитель) укладено договір поруки №080624-61/П, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов'язань за контрактом (договір фінансового лізингу №080623-66/ФЛ-Ю-А від 23.06.2008р.) в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Вказаний розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути збільшений; сплату кредитору пені за затримку сплати лізингових платежів, яка передбачена контрактом; сплату кредитору штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту.

Згідно п.3 цього договору поруки при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто, кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов'язань за контрактом як і від боржника, так і від поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

За п.4 даного договору поруки протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору боржник передає поручителю на підставі акту належним чином засвідчені копії всіх документів, що підтверджують існування вимог кредитора до боржника за контрактом.

Відповідно до п.5 зазначеного договору у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель зобов'язаний виконати таке зобов'язання перед кредитором за боржника протягом 3 банківських днів з дня отримання відповідної вимоги від кредитора.

Пунктом 6 вказаного договору визначено, що поручитель за цим договором буде залишатися зобов'язаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх зобов'язань боржника за контрактом в повному обсязі. У випадку одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний протягом 3 календарних днів з моменту отримання такої вимоги повідомити про це боржника (п.7 зазначеного договору).

Відповідно до п.7 цього договору поруки у випадку одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний протягом 3-х календарних днів з моменту отримання такої вимоги повідомити про це боржника.

Згідно п.14. даного договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

23.12.2010р. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" надіслана вимога вих№4133 про сплату останнім викупного платежу, а також штрафних санкцій, 3% річних та збитків, в загальному розмірі 353337,89грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Також, 04.01.2011р. позивачем на адресу Відкритого акціонерного товариства "АГРОМОНТАЖ" надіслана вимога вих№5 про сплату останнім заборгованості в загальному розмірі 353337,89грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Листом від 15.03.2010р. вих№40 Відкрите акціонерне товариство "АГРОМОНТАЖ" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" про те, що як поручитель останнє ознайомлене з пропозицією лізингодавця та Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" по зобов'язанням лізингоодержувача за договором, надає згоду на збільшення обсягу його відповідальності внаслідок укладання відповідної додаткової угоди до договору щодо збільшення зобов'язань лізингоодержувача та підтверджує свої зобов'язання за договором поруки №080624-61/П від 24.06.2008р. з врахуванням укладення між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" визначеної додаткової угоди.

Крім того, позивачем надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" та Відкритому акціонерному товариству "АГРОМОНТАЖ" вимога від 31.05.2011р. вих№1636 про погашення боргу в розмірі 175044,62грн., з яких сума боргу 128484,24грн., 7471,41грн. пені, 3% річних у розмірі 1446,08грн., 19242,92грн. збитків понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів та 18400грн. штрафу, в строк до 07.06.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритих судових засіданнях присутніх представників сторін, суд дійшов наступних  висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2 ст.806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору (ст.12).

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості              (ст.627 ЦК України).

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч.1 ст.632 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за актом прийому-передачі майна передав предмет договору лізингоодержувачу (відповідачу), чим свої зобов'язання за договором виконав належним чином.

Разом з тим, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ", в порушення умов договору, не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворився борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" у сумі 128484,24грн. згідно надісланих рахунків-фактур №СФ-935735 від 10.12.2010р. на суму 25521,15грн., №СФ-0000196 від 12.01.2011р. на суму 23306,86грн., №СФ-940844 від 13.01.2011р. на суму 79656,23грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши відповідні розрахунки позивача, враховуючи факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції в розмірі 1446,08грн. та 19242,92грн. відповідно за період з 11.12.2010р. по  23.05.2011р.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як свідчать матеріали справи, сторони погодили, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 Договору і Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором, відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачеві, понад вказану пеню (п.11.2.1 договору).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що лізингоодержувач не виконував належним чином свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів, перевіривши розрахунок позивача, здійснений помісячно за період з 11.12.10р. по 23.05.2011р., з врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 7471,41грн.

Щодо вимог про стягнення штрафу в розмірі 18400грн. згідно п.11.2.3 Договору, оскільки з 2 кварталу 2010 року по 1 квартал 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ"  не надавався звіт в установленій формі, суд зазначає наступне.

Так, згідно до п.8.2.1 Договору фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язався щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами у Додатку №3 до Договору.

Відповідно до п.11.2.3 Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно до п.8.2.1 цього договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1 (один) відсоток від загальної вартості майна на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право місцевого господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено також п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Чинне законодавство не обмежує право господарського суду на зменшення неустойки певним вичерпним колом обставин

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту приписів ст.233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України повноваження на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) суду першої інстанції, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що мають істотне значення, ненадання позивачем доказів завдання збитків іншим учасникам господарських відносин внаслідок порушення зобов'язання та враховуючи, що нарахуванням неустойки за своєю правовою природою є мірою відповідальності за порушення господарського зобов'язання і не може слугувати джерелом безпідставного збагачення, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваного штрафу до 4000грн.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів спростовуючих вищезазначені висновки  відповідачем суду не надано.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником ( ч.ч.1, 2 ст.553 ).

Частинами 1-3 ст.543 вказаного Кодексу визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.  

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування сум, заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" та Відкритого акціонерного товариства "АГРОМОНТАЖ" суми основного боргу у розмірі 128484,24грн., 7471,41грн. пені, 3% річних у сумі 1446,08грн., збитків, понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів у сумі 19242,92грн., 18400грн. штрафу підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу за договором фінансового лізингу №080623-66/ФЛ-Ю-А від 23.06.2008р. у розмірі 128484,24грн., 7471,41грн. пені, 3% річних у розмірі 1446,08грн., витрат від інфляції в розмірі 19242,92грн. та 4000грн. штрафу, як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ" (код 34929804; адреса: 65013, м.Одеса, вул.Миколаївська дорога б.126) та з Відкритого акціонерного товариства "АГРОМОНТАЖ"(код 01331058; адреса: 65013 м.Одеса вул. Миколаївська дорога б.126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (код 33880354; адреса: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г) основний борг за договором фінансового лізингу №080623-66/ФЛ-Ю-А від 23.06.2008р. у розмірі 128484(сто двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири)грн.24коп., пеню у сумі 7471(сім тисяч чотириста сімдесят одна)грн.41коп., 3% річних у розмірі 1446(одна тисяча чотириста сорок шість)грн.08коп., витрати від інфляції в розмірі 19242(дев'ятнадцять тисяч двісті сорок дві)грн.92коп. та 4000(чотири тисячі)грн. штрафу, витрати по сплаті державного мита на суму 1606(одна тисяча шістсот шість)грн.44коп., витрати на ІТЗ судового процесу на суму 216(двісті шістнадцять)грн.58коп.

3. В решті позову відмовити.

       Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

        Суддя                                                                                                         Ю.Г.  Фаєр

       Повний текст рішення складено 03.10.2011р.