Постанова

від 12.10.2011 по справі 10168/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 12 жовтня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 10168/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. при секретарі судового засідання  Смоляр Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат»про стягнення заборгованості ,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом,  у якому просить суд  стягнути з відповідача зобов’язання з орендної плати за землю у розмірі 75404,23 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження та підтримання адміністративного позову у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням, які направлялися за офіційним місцем знаходження, але повернулися до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі судовому засіданні не скористався.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також,  перевіряють  достовірність  цих документів  щодо  правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до статті 21 Закону "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".

З 01.04.2005 року орендна плата визнана державним обов'язковим платежем, строки та сплата якого здійснюється в порядку передбаченому податковим законодавством на підставі декларації; платником орендної плати за землю до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі, який набирає чинності після його державної реєстрації. Річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року  № 2535-XII, який діяв на момент нарахування вказаного податку, об'єктом плати за землю є  земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 14 Закону “Про плату за землю” передбачено, що платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009, 2010  рік (а.с. 5,8), якими визначено розмір орендної плати.

Згідно абз.2,3 п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III , який діяв на момент подання декларацій,  податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, проте відповідач зобов'язання  щодо сплати орендної плати  не виконав.

Із дослідженої в судовому засіданні облікової картки платника податку (а.с.11-18) встановлено, що відповідач суму самостійно узгоджених платежів не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 75404,23 грн.

У зв’язку з несплатою позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання ДПІ у Дзержниському районі м. Харкова відповідно до положень пп. 6.2.1 п.6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ сформовано та направлено на адресу відповідача податкові вимоги від 21.12.2009 року № 1/1458 та від 25.01.2010 року.

26.02.2010 року заступником начальника ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийняте рішення № 40 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що  державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова вжито всіх необхідних заходів, направлених на погашення податкового боргу відповідачем, в загальній сумі 75404,23 грн., які не призвели до погашення узгодженого податкового боргу.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги те, що відповідачем по справі не надано суду достатніх доказів на підтвердження сплати податкового боргу у розмірі 75404,23 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.8-14,35,71,94,160-163,167,186,254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат»про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гранат" ( 62418, смт. Пісочін, Харківська область, Харківський район, вул. Куряжська,13, корп.А, код ЄДРПОУ 31634402) на користь держави (р/р 31118104700003, код бюджетної класифікації (30), УДК у Дзержинському районі м.Харкова, ЄДРПОУ 24134567) кошти у розмірі 75404.23 (сімдесят п’ять тисяч чотириста чотири  гривні 23 копійки).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя                                                        Зоркіна Ю.В.