Постанова

від 16.08.2011 по справі 5015/3254/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/3254/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.11                                                                       Справа  № 5015/3254/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Зварич О.В.

                                                            Хабіб М.І.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Каскад», м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2011р.

у справі № 5015/3254/11

за позовом Закритого акціонерного товариства «Автоторгова група «Спецтехніка», м.Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Каскад», м.Львів

про стягнення 4264.20 грн.

За участю представників:

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2011р. у справі № 5015/3254/11 задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Автоторгова група «Спецтехніка»та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Каскад»(м.Львів, вул.Зелена, 149-Е, код ЄДРПОУ 33753125) на користь Закритого акціонерного товариства «Автоторгова група «Спецтехніка»(м.Харків, вул.Ак.Павлова, 120-А, код ЄДРПОУ 30884849) 4078,80 грн. індексу інфляції та 1197,37 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський судщ виходив з приписів ст.ст.509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування обставинам справи, порушення норм матеріального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що договору № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. з відповідачем не підписував, а отже такий не відповідає вимогам ст.ст.179, 181 ГК України та ст.207 ЦК України і є нечинним; вважає, що судом невірно визначено кінцевий термін виконання зобов'язання, отже, неправильно обраховано інфляційні втрати та три проценти річних.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Позивач також подав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, яке задовільняється судом.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2008р. між сторонами у справі укладено договір № КП 20.10-03, відповідно до умов якого ЗАТ «Автоторгова група «Спецтехніка»зобов'язалося передати відповідачу у власність товар - ЗІЛ-5301 Р1. шасі, база 3650, 2005 року випуску, в кількості 2 шт., а останній зобов'язався його прийняти та оплатити. Загальна сума договору складала 192000 грн. На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар, про що складено акти прийому-передачі транспортного засобу від 07.11.2008р. Термін оплати товару встановлено сторонами в п.2.2.1 договору - 30 календарних днів після отримання товару. Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав лише частково, сплативши позивачу за період з 04.11.2008р. по 08.12.2009р. суму 99300 грн. Заборгованість становила 92700 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2010р. у справі № 24/93 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича Фірма «Каскад»на користь Закритого акціонерного товариства «Автоторгова група «Спецтехніка»стягнуто 92700 грн. основного боргу, 9600 грн. пені, 28445,23 грн. втрат від інфляції, 6011,54 грн. - 3% річних, 1367,56 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 216,17 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2010р. у справі № 24/93 в частині стягнення 9600 грн. пені скасовано та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про стягнення 9600 грн. пені –відмовлено; в решті рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2010р. у справі № 24/93 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2011р. ТзОВ «ТПФ «Каскад»відмовлено у відновлені пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги та справу повернуто до суду першої інстанції для видачі наказу.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. у справі № 24/93 зокрема встановлено, що на виконання умов договору № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. позивач поставив відповідачеві 07.11.2008р. товар на суму 192000 грн., який підлягав оплаті упродовж 30 календарних днів з дня отримання товару, тобто, до 08.12.2008р. Фактично відповідач оплатив товар частково за період з 04.11.2008р. по 08.12.2009р. в сумі 99300 грн., прострочена заборгованість становить 92700 грн. Доказів сплати боргу в сумі 92700 грн. відповідач суду не подав. Відтак, на підставі ст.625 ГПК України з відповідача підлягає стягненню сума основого боргу з врахуванням 28445,23 грн. інфляційних втрат та 6011,54 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 08.12.2008р. по 07.06.2010р. При цьому суд відхилив, доводи апелянта про те, що договір № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. не підписаний сторонами, а значить неукладений, які такі що спростовується додатковими угодами № 1, № 2, № 3 до договору № КП 20.10-03 від 20.10.2008р., з яких вбачається, що сторони тричі вносили зміни в умови договору № КП 20.10-03 від 20.10.2008р., викладаючи пункт 9 «Юридичні адреси та реквізити сторін»в новій редакції. Додаткові угоди № 1, № 2, № 3 до договору № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. підписані та скріплені печатками обох сторін. У справі № 24/93 суд також встановив, що договір № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. недійсним судом не визнавався, а відтак є правомірним відповідно до ст.204 ЦК України.

З огляду на встановлене судом у справі № 24/93, суд апеляційної інстанції у справі № 5015/3254/11 відхиляє доводи апелянта про те, що договір № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. ним не підписувався, а отже є таким, що не відповідає вимогам ст.ст.179, 181 ГК України та ст.207 ЦК України і є нечинним; та доводи про те, що судом першої інстанції у даній справі невірно визначено кінцевий термін виконання зобов'язання.

Згідно з ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не погасив боргу в сумі 92700 грн., і позивач на підставі ст.625 ЦК України заявив вимогу (згідно з доповненням до позовної заяви) про стягнення з нього інфляційних втрат за період з 01.02.2011р. по 30.05.2011р. в сумі 4078,80 грн. та трьох процентів річних за період з 01.02.2011р. по 05.07.2011р. в сумі 1197,37 грн.

Доказів погашення відповідачем 92700 грн. основного боргу в означені періоди матеріали справи не містять, як і не містять доказів погашення заборгованості в сумі позову.

А тому суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність здійснених на підставі ст.625 ЦК України нарахувань, встановив, що позивачем вірно обраховано інфляційні втрати та три проценти річних, отже, доводи апелянта про неправильність таких нарахувань не відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними і обгрунтованими, такими, що задоволені судом першої інстанції правомірно.

Тому, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування чи змінм рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Відтак, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2011р. у справі № 5015/3254/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Каскад», м.Львів - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Зварич О.В.

Суддя                                                                                                    Хабіб М.І.