Рішення

від 30.09.2011 по справі 3053-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3053-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2011Справа №5002-7/3053-2011

За позовом Державного підприємства «Дельта-Лоцман» (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» (98312, м. Керч, вул. Кірова, 51, оф. 1)

Про стягнення 2892,89 доларів США.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Державне підприємство «Дельта-Лоцман» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» 2892,89 доларів США.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Державне підприємство «Дельта-Лоцман» посилається на те що на виконання укладеного між сторонами договору №227/П-11 від 01.01.2011 р. ним в період січень-березень 2011 року були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден, які знаходилися під агентуванням відповідача, однак виставлені рахунки за надані послуги були оплачені відповідачем з простроченням, у зв'язку з чим ДП «Дельта-Лоцман» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» пеню в сумі 1749,73 доларів США та штраф в розмірі 1143,16 доларів США, що обчислені ним на підставі пункту 5.4 Договору.

Ухвалою ГС АР Крим від 18.07.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.01.2011 р. між Державним підприємством «Дельта-Лоцман» (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» (Агент) був укладений договір №227/П-11, пунктом 1.1 якого передбачено, що Підприємство зобов'язується за заявками Агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай – Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг Підприємства є Судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

В розділі 2 вказаного договору сторони, зокрема, передбачили, що Підприємство зобов'язано за заявками Агента у встановленому договором порядку, відповідно до діючих правил плавання, обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо своєчасно та якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС а надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу при проходженні судном ГСХ. В свою чергу, Агент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором – у ВКВ, а під прапором України – у національній валюті України.

Порядок здійснення розрахунків за надані послуги був визначений сторонами в розділі 4 Договору. Зокрема, оплата здійснюється наступним чином:

- до подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості (у тому числі ПДВ) послуг, що мають бути надані Підприємством на підставі цієї заявки;

- остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними в рахунках.

В пункті 5.4 Договору сторони визначили, що в разі порушення строку здійснення остаточного розрахунку, передбаченого пунктом 4.2.2 цього договору, Агент за вимогою Підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 5.5 договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність перед позивачем за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті України, так і у ВКВ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по суті, за період січень-березень 2011 року Державним підприємством «Дельта-Лоцман» надавалися Товариству з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден на загальну суму 89 032,71 доларів США, на оплату яких виставлялися рахунки

Відповідач вартість наданих послуг у січні-березні 2011 року сплачував з порушенням строків, встановлених пунктом 4.2.2 договору, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача пені в сумі 1749,73 доларів США та штрафу в розмірі 1143,16 доларів США.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено вище, пунктом 5.4 договору встановлено, що у разі порушення взятих на себе за договором зобов'язань відповідач за вимогою позивача несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 1749,73 доларів США та штрафу в розмірі 1143,16 доларів США, суд погоджується з його правомірністю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що морські агенти діють на підставі договору морського агентування, який вони укладають із судновласником, при цьому  умови, на яких  відповідачем укладені договори з судновласниками, не мають значення для цієї справи, оскільки не є предметом даного спору.

Згідно статті 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням та виходом судна, в тому числі інкасує та сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перевезенням та перебуванням судна в порту, а відтак він не позбавлений права виступати як самостійний суб'єкт у правовідносинах з третіми особами. Відповідачем був підписаний договір №227/П-11 від 01.01.2011 р. без подальших протоколів розбіжностей, а отже, враховуючи приписи статті 629 Цивільного кодексу України, такий договір є обов'язковим для виконання сторонами, і сторони спору, уклавши договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався нести матеріальну відповідальність за повноту та своєчасність оплати наданих послуг, споживачем та платником яких є судновласник.

Отже, саме відповідач по справі, а не судновласники (які не виступають стороною укладеного між сторонами у справі договору) є належним суб'єктом відповідальності.

Оскільки відповідачем у справі, всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надані суду належні та допустимі докази оплати в добровільному порядку сум пені та штрафу, позовні вимоги Державного підприємства «Дельта-Лоцман» про стягнення цих сум в примусовому порядку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Викладені відповідачем у відзиві обставини не спростовують правомірності вимог ДП «Дельта-Лоцман».

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

         З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» (98312, м. Керч, вул. Кірова, 51, оф. 1, ідентифікаційний код 25133423) на користь Державного підприємства «Дельта-Лоцман» (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, ідентифікаційний код 25374003) пеню в сумі 1749,73 доларів США та штраф в розмірі 1143,16 доларів США.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» (98312, м. Керч, вул. Кірова, 51, оф. 1, ідентифікаційний код 25133423) на користь Державного підприємства «Дельта-Лоцман» (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, ідентифікаційний код 25374003) державне мито в сумі 28,93 доларів США.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» (98312, м. Керч, вул. Кірова, 51, оф. 1, ідентифікаційний код 25133423) на користь Державного підприємства «Дельта-Лоцман» (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, ідентифікаційний код 25374003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим                     (підпис)                                           Дворний І. І.

Рішення підписано 03.10.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.