3652-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207
РІШЕННЯ
Іменем України
29.09.2011Справа №5002-2/3652-2011
За позовом Прокурора Бахчисарайського района (98404, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Кооперативна, 3а)
в інтересах держави в особі Голубинської сільської ради (АР Крим, Бахчисарайський район, с.Голубинка, вул. Леніна, 12а)
до Приватного підприємства "Гуляй-Поле" (АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 48 кв. 52)
про стягнення 8 141,86 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Представники сторін:
Від позивача - Коробицина А.А. – головний бухгалтер.
Від відповідача – не з'явився
Від прокуратури – не з'явився
Обставини справи: Прокурор Бахчисарайського района в інтересах держави в особі Голубинської сільської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства "Гуляй-Поле" про стягнення орендної плати за договором оренди гідротехнічних споруд пруду № 2 від 19.11.07 у сумі 8 141, 86 грн., яка утворилась станом на 01.05.2011 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 листопада 2007 р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди гідротехнічних споруд пруду № 2. Згідно умов договору Голубинська сільська рада передає в оренду гідротехнічні споруди, що розташовані у с.Аромат, а також земельну ділянку площе. 0,30 га. в якості охоронної зони та для обслуговування орендуємих гідротехнічних споруд, а Приватне підприємство "Гуляй-Поле" зобов'язалось сплачувати оренду плату за користування об'єктами. Проте, відповідач взяті на себе за зазначеним договором обов'язки зі сплати орендної плати у встановлені договором строки належним чином не виконав. Заборгованість Приватного підприємства "Гуляй-Поле" зі сплати орендної плати за період з травня 2008 р. по квітень 2011 р. складає 8 141, 86 грн. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до господарського суду.
Представник позивача в судовому засіданні надав суду розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що сума заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 8 141грн86коп. нараховується за період з травня 2008 року по квітень 2011 року.
В судовому засіданні позивачем також була надана заява, відповідно до якої повідомляють рахунок, на якій підлягає стягненню орендна плата.
Представник відповідача та прокуратур в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1, 2 ст180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).
Між Голубинською сільською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Гуляй-Поле", як орендарем, був укладений договір оренди гідротехнічних споруд пруду №2 від 19.11.2007 року, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду гідротехнічні споруди, розташовані в с. Аромат, які знаходяться на балансі Голубінської сільської ради. В оренду відповідно п. 1.3. надається також земельна ділянка площею 0,30 га, в якості охоронної зони та для обслуговування орендованих гідротехнічних споруд.
Умовами договору також передбачено, що орендар сплачує орендодавцю за користування об'єктом на протязі встановленого строку орендну плату у розмірі 10% від вказаної в звіті незалежної оцінки в сумі 1 820,00грн. рівними щомісячними платежами відповідно пред'явленим рахункам (п.3.2).
Відповідно п. 3.3., 3.5 Договору перший платіж в розмірі місячної орендної плати, визначений шляхом корегування орендної плати за базовий місяць, на індекс інфляції вноситься на протязі п'ятиденного строку з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту.
Сплата орендної плати в грошовій формі здійснюється шляхом перерахування орендарем суми, яка підлягає сплаті, на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого представником позивача в судовому засіданні, відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі оплачував орендну плату, в результаті чого за ним з врахуванням оплати боргу сумі 1 000,00грн. утворилась заборгованість за період з травня 2008 по квітень 2011 року у розмірі 8 141грн86коп.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи та давши оцінку представленим доказам, суд прийшов до висновку, що, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, за період з травня 2008 по квітень 2011 року за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 8 141грн86коп.., відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 8 141грн86коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення 8 141грн86коп.. боргу за період з травня 2008 року по квітень 2011 рік обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача
В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений та підписаний 03.10.2011р.
Керуючись ст.ст. 49,75, 82,84,85 ГПК України
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Гуляй-Поле" (АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 48 кв. 52, Ідентифікаційний код 35266996, інші відомості суду невідомі) на користь Голубинської сільської ради (АР Крим, Бахчисарайський район, с.Голубинка, вул. Леніна, 12а, Отримувач: виконавчий комітет Голубинської сільської ради, ОКПО 37465872 рахунок в ГУ ГКУ в АР Крим м. Сміферополя №33219850700055 код банку 824026 код платежу ) 8 141грн86коп. боргу.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Гуляй-Поле" (АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 48 кв. 52, Ідентифікаційний код 35266996, інші відомості суду невідомі) у доход державного бюджету України (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 в банке получателя: ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь отримувач: Держбюджет м.Сімферополь) 102грн00коп. держмита.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Гуляй-Поле" (АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 48 кв. 52, Ідентифікаційний код 35266996, інші відомості суду невідомі) у доход державного бюджету України (р/р 31214264700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050003 одержувач: Держбюджет м.Сімферополь) 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2011 |
Оприлюднено | 24.10.2011 |
Номер документу | 18691178 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Толпиго В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні