3400-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. < поле для ввода - № кабинета >
РІШЕННЯ
Іменем України
04.10.2011Справа №5002-4/3400-2011
За позовом – Споживчого кооперативу «ФНТК «Атек», (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Степаняна, 27)
до відповідача – Закритого акціонерного товариства «Окспаір», (98607, АР Крим, м. Ялта, вул.. Суворівська, 15)
про стягнення 69 251,73 грн.
Суддя І.К. Бєлоглазова
представники:
Від позивача – не з'явився
Від відповідача – не з'явився
Суть спору:
Споживчий кооператив «ФНТК «Атек», м. Феодосія, звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Окспаір», м. Ялта, про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 69 251,73 грн., у тому числі 31 809,91 грн. суму основного боргу, 6 156,52 грн. річних та 31 285,30 грн. пені. (з врахуванням уточнень від 29.09.2011 р.). Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.02.2000 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №53, згідно умов якого Феодосійський науково-технічний кооператив «Атек» (постачальник) продає, а Закрите акціонерне товариство «Окспаір» (покупець) покупає лікарські препарати в порядку, визначеному умовами договору. Позивач свої обов'язки за договором поставки виконав у повному обсязі, здійснивши постачання товару відповідачу. Проте відповідач, в порушення вимог договору, свої обов'язки з оплати отриманого товару своєчасно не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 31 809,91 грн. та стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Крім стягнення суми основного боргу у розмірі 31 809,91 грн. позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 31 285,30 грн. та річні у розмірі 6 156,52 грн.
Відповідач позовні вимоги визнає частково: вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 31 809,91 грн. визнає у повному обсязі, у а задоволенні вимог про стягнення річних та пені у позові просить відмовити. Крім того відповідач просить надати йому розстрочку виконання рішення суду .
Позивач проти заявленого клопотання не заперечував та надав згоду на розстрочення виконання судового рішення строком на 6 місяців.
У судовому засіданні оголошувалася перерва.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В :
02.02.2000 р. між Феодосійським науково-технічним кооператив «Атек», м. Феодосія, (постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Окспаір», м. Ялта, (покупець) був укладений договір поставки № 53, відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає, а покупець покупає лікарняні препарати у кількості та по цінам відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються в строки, вказані у накладних.
Згідно п. 8.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2000 р.
Додатковими угодами до вказаного договору строк діє договору було пролонговано до 31.12.2011 р.
Позивач свої обов'язки за договором поставки виконував в повному обсязі, здійснюючі постачання товару відповідачу. Але відповідач в порушення п. 6.1 договору свої обов'язки щодо оплати отриманого товару своєчасно не виконував, що призвело до виникнення заборгованості на день звернення до суду у розмірі 205 670,64 грн. Цей факт відповідачем не оспорюється.
В процесу розгляду справи відповідач погашав існуючу заборгованість перед відповідачем та станом на день розгляду справи вона становить 31 809,91 грн. Сума боргу за договором поставки №53 від 02.02.2000 р. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами без зауважень (а.с.146)
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги про стягнення основного боргу за поставку товару у розмірі 31 809,91 грн. підлягають задоволенню.
Крім стягнення суми основного боргу у розмірі 31 809,91 грн. позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 31 285,30 грн. та річні у розмірі 6 156,52 грн.
Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Поняття пені передбачено у п. 3 ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежує строк нарахування пені 6 місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 7.1. договору сторони передбачили, що у азі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.
З наданого розрахунку позивача вбачається, що сума пені за договором №53 від 02.02.2000 р. становить 31 285,30 грн.
Ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічне право суду встановлено пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В п. 42 Інформаційного листа від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» Вищий господарський сд України зазначив, що при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
В пункті 3.9.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 р. N02-5/289 (зі змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач на день розгляду справи суттєво зменшив існуючу заборгованість перед позивачем з 205 670,64 грн. до 31 809,91 грн., що неналежне виконання зобов'язання було викликано складним фінансовим станом відповідача, що відповідач продовжує вживати заходи щодо найшвидшого погашення боргу а також приймаючи до уваги відсутність для позивача негативних наслідків невиконання зобов'язань відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки на 50% та стягнути з ЗАТ «Окспаір» пеню у розмірі 15 642,65 грн.
Крім того, відповідачем заявлене клопотання про надання йому розстрочки у виконанні рішення суду. Позивач проти заявленого клопотання не заперечував та надав згоду на розстрочення виконання судового рішення строком на 6 місяців.
Відповідно до ст. 121 ГПК України сторона може звернутись з заявою про розстрочку виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення ГС АР Крим від 04.10.2011 р. у справі №5002-4/3400-2011 строком на шість місяців рівними частками у розмірі 8 934,85 грн. щомісячно.
Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів» від 26.06.1995 р. № 01-8/453 якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, судові витрати покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.
Отже, оскільки погашення боргу здійснювалося відповідачем після порушення провадження у справі, державне мито підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1% від суми заявлених позовних вимог на момент звернення позивача до суду.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення підписаний та оформлений 05.10.2011 р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Споживчого кооперативу «ФНТК «Атек», м. Феодосія, до Закритого акціонерного товариства «Окспаір», м. Ялта, про стягнення 69 251,73 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Окспаір», (98607, АР Крим, м. Ялта, вул.. Суворівська, 15, ЄДРПОУ 19004839, р/р не відомі) на користь Споживчого товариства «ФНТК «Атек», (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Степаняна, 27, код ЄДРПОУ 20709930, р/р не відомі) 53 609, 08 грн. заборгованості за договором поставки від 02.02.2000 р. №53, у тому числі основний борг у розмірі 31 809,91 грн., річні у розмірі 6 156,52 грн. та пеню у розмірі 15 642,65 грн.
Розстрочити виконання рішення ГС АР Крим від 04.10.2011 р. у справі №5002-4/3400-2011 строком на шість місяців рівними частками у розмірі 8 934,85 грн. щомісячно.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Окспаір», (98607, АР Крим, м. Ялта, вул.. Суворівська, 15, ЄДРПОУ 19004839, р/р не відомі) на користь Споживчого товариства «ФНТК «Атек», (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Степаняна, 27, код ЄДРПОУ 20709930, р/р не відомі) 2 056,71 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоглазова І.К.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2011 |
Оприлюднено | 24.10.2011 |
Номер документу | 18691336 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Білоглазова І.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні