Рішення

від 03.10.2011 по справі 481-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

03.10.2011 Справа №5002-8/481-2011

За позовом - Спільного укра їнсько-німецьке підприємств а "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю , м. Київ

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт ", м. Сімферополь

про стягнення 8415,36грн.

Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - ОСОБА _1. по довіреності від 01.01.11р.

Суть спору: Позивач - Спіл ьне українсько-німецьке підп риємства "Марком" у формі това риства з обмеженою відповіда льністю звернувся до господа рського суду АР Крим із позовною заявою до відповід ача - Товариства з обмежено ю відповідальністю "Фоззі-По рт" просить суд стягнути з ост аннього заборгованість у роз мірі 8415,36грн.

Представник відповідача п роти позовних вимог заперечу є, просить суд при розгляді сп рави 5002-8/481-2011 застосувати строк п озовної давності.

Справа слуханням відклада лась в порядку ст.77 Господарсь кого процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали спр ави, суд

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-німець ке підприємство «Марком» пос тавило ТОВ «Фоззі-Порт» това р на загальну суму 146102,90 грн, що п ідтверджується наступними в идатковими накладними:

В подальшому, ТОВ «Фоззі-По рт» повернув Позивачу Товар на загальну суму 36553,99грн, що під тверджується накладними на п овернення товару.

Згідно довідки ВАТ ВіЕйБі Б анк вих. № 09/5-2429 від 10 березня 2010 ро ку відповідач частково розра хувався з позивачем за поста влений товар в розмірі 101133,5грн .

Таким чином, заборгованіст ь ТОВ «Фоззі-порт» перед СУНП «Марком» за поставлений тов ар становить 8415,36грн.

02 квітня 2010 року СП «Марком» н аправило ТОВ «Фоззі-порт» ли ст вих. 93/03 від 26 березня 2010 року з вимогою протягом 7 (семи) кале ндарних днів оплатити вартіс ть поставленого товару в роз мірі 8415,36грн.

ТОВ «Фоззі-порт» отримало в казаний лист 06 квітня 2010 року, о днак на даний момент не оплат ило вартість поставленого то вару, у зв' язку із чим позива ч звернувся до суду із відпов ідним позовом.

Дослідивши наявні у матері алах справи докази в їх сукуп ності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.

Відповідно до приписів ч. 1 с т. 11 Цивільного кодексу Україн и, цивільні права та обов' яз ки виникають із дій осіб, що пе редбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими а ктами, але за аналогією пород жують цивільні права та обов ' язки.

Згідно зі ст.202 Цивільного ко дексу України, правочином є д ія особи, спрямована на набут тя, зміну або припинення циві льних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивіль ного кодексу України правочи н може вчинятися усно або в пи сьмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочи ну, якщо інше не встановлено з аконом. Правочин, для якого за коном не встановлена обов'яз кова письмова форма, вважаєт ься вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю д о настання відповідних право вих наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільно го кодексу усно можуть вчиня тися правочини, які повністю виконуються сторонами у мом ент їх вчинення, за винятком п равочинів, які підлягають но таріальному посвідченню та ( або) державній реєстрації, а т акож правочинів, для яких нед одержання письмової форми ма є наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України вс тановлює, що недодержання ст оронами письмової форми прав очину, яка встановлена закон ом, не має наслідком його неді йсність, крім випадків, встан овлених законом.

За приписом ст.181 Господарсь кого кодексу України допуска ється укладення господарськ их договорів у спрощений спо сіб, тобто шляхом обміну лист ами, факсограмами, телеграма ми, телефонограмами тощо, а та кож шляхом підтвердження при йняття до виконання замовлен ь, якщо законом не встановлен о спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачає ться, що фактично укладений м іж сторонами правочин за сво єю правовою природою є догов ором купівлі-продажу, тому сп ірні відносини регулюються з гідно до ст.ст.655-697 Цивільного к одексу України.

Відповідно до ч.1 ст.655 Цивіль ного кодексу України, за дого вором купівлі-продажу одна с торона (продавець) передає аб о зобов'язується передати ма йно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупец ь приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплат ити за нього певну грошову су му.

Відповідно до ст. 193 Господар ського кодексу України, ст.ст . 525, 526 Цивільного кодексу Украї ни, суб' єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконув ати господарські зобов' яза ння належним чином відповідн о до закону, інших правових ак тів, договору, а за відсутност і конкретних вимог щодо вико нання зобов' язання - відпо відно до вимог, що у певних умо вах звичайно ставляться. Не д опускається одностороння ві дмова від виконання зобов'яз ань, крім випадків, передбаче них законом, а також відмова в ід виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов' язання другої сторони за інш им договором не було виконан о належним чином.

Предметом даного спору є с тягнення заборгованості за п оставлений товар у розмірі 84 15,36грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач Спільне укра їнсько-німецьке підприємств о «Марком» поставило ТОВ «Фо ззі-Порт» товар на загальну с уму 146102,90 грн, що підтверджуєтьс я наступними видатковими нак ладними:

Розглянувши спірні правов ідносини сторін по справі, су д вважає, що дії позивача та ві дповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину поставки продукції.

Дотримання строку виконан ня є одним із критеріїв належ ного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одн им із проявів порушення зобо в'язання (ст. ст. 610, 612 Цив ільного кодексу України).

За загальним правилом, вста новленим ч. 1 ст. 530 Цивільного к одексу України, якщо у зобов'я занні встановлений строк (те рмін) його виконання, то воно п ідлягає виконанню у цей стро к (термін).

Натомість, в даному випадку , як встановлено судом першої інстанції, строк (термін) вико нання відповідачем грошовог о обов' язку на користь пози вача у справі, з огляду на хара ктер зобов' язань, що виникл и між сторонами з приводу пос тавки, не уявляється можливи м, оскільки між сторонами від сутні будь-які письмові угод и щодо визначення умов оплат и поставленого товару.

Положення ч. 2 ст. 530 ЦК Україн и зазначають, що у випадку, кол и строк (термін) виконання бор жником обов'язку не встановл ений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредито р має право вимагати його вик онання у будь-який час. Боржни к повинен виконати такий обо в'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконан ня не випливає із договору аб о актів цивільного законодав ства.

Отже, момент виникнення у по зивача права вимоги оплатити вартість поставленого товар у та відповідно кореспондуюч ого з ним обов' язку відпові дача з приводу його оплати, ви ходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК Ук раїни, визначаються моментом пред' явлення вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК Укра їни, перебіг позовної давнос ті починається від дня, коли о соба довідалася або могла до відатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 257 ЦК України передб ачено, що загальна позовна да вність встановлюється трива лістю у три роки.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України, за з обов'язаннями, строк виконан ня яких не визначений або виз начений моментом вимоги, пер ебіг позовної давності почин ається від дня, коли у кредито ра виникає право пред'явити в имогу про виконання зобов'яз ання.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивіль ного кодексу України, покупе ць зобов'язаний оплатити тов ар після його прийняття або п рийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо дог овором або актами цивільного законодавства не встановлен ий інший строк оплати товару .

Оскільки інший строк оплат и товару сторонами у видатко вих накладних встановлений н е був, то відповідач мав розра хуватись з позивачем після о тримання товару.

На підставі вищевикладено го, суд вважає, що право пред'я вити вимогу про оплату перед аного товару у позивача вини кло у 2007 році, а тому строк позо вної давності згідно з припи сами ч.5 ст.261 Цивільного кодекс у для звернення до суду з вимо гою про захист свого цивільн ого права або інтересу у пози вача сплинув 11 вересня 2010 року.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, спл ив позовної давності, про зас тосування якої заявлено стор оною у спорі, є підставою для в ідмови у позові.

Враховуючи, що відповідач з аявляв про сплив позовної да вності, суд приходить до висн овку, що позивач звернувся до суду з пропуском встановлен ого законом строку позовної давності, а тому відмовляє ос танньому в задоволенні позов у.

03 жовтня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом ого лошена вступна та резолютивн а частини рішення.

Повний текст рішення склад ено і підписано 06 жовтня 2011 рок у.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-85 ГПК Украї ни, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вим ог відмовити.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Кр им Чум аченко С.А.