Рішення

від 06.10.2011 по справі 3094-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3094-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2011Справа №5002-5/3094-2011

За позовом – Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, пер. Нестеровський,7/9)

До відповідача Приватного підприємства «Мегаполіс» (98500, м. Алушта, вул.Ялтинська,17)

Про стягнення 1 606,98 грн.

Суддя  М.П.Гаврилюк

            ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору:

Спільне українсько-німецьке підприємство «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося  до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Мегаполіс», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача  суму основного боргу у розмірі 1 606,98  грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору купівлі-продажу не здійснена повна оплата за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість у розмірі 1 606,98грн.

Справа слуханням відкладалася у зв'язку з нез'явленням представників сторін та необхідністю надання витребуваних документів по справі.

06 жовтня 2011 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією, причини нез'явлення до суду не відомі.

Справа розглядається у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –                                                     

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2009 року між Спільним українсько-німецьким підприємством «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (продавець за договором) та  Приватним підприємством «Мегаполіс» (покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу №3393 (а.с.10-11).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору позивач зобов'язався продати у власність відповідачу за його заявками товари народного споживання належної якості, а відповідач зобов'язався протягом дії цього договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару на поточний рахунок позивача в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 21 діб від дати приймання товару.

У пункті 4.5. договору визначено, що при перерахуванні грошових коштів за одержаний товар, відповідач зобов'язується вказати в платіжному дорученні номер та дату накладної, згідно з якою позивач одержав конкретну сплачену партію товару.

Згідно накладних (а.с.16-17), позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2 420,22 грн.

Отже, у порушення умов договору відповідач здійснив оплату за поставлений товар лише у сумі 813,24 грн., у зв'язку з чим станом на 31 березня 2011 року   за ним склалася заборгованість у розмірі 1606,98 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача у сумі  1 606,98 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, складеним та підписаним сторонами станом на 31 березня 2011 року. (а.с.18).  

Позивачем зобов'язання за  договором купівлі-продажу від 30 вересня 2009 року виконані у повному обсязі, накладні виставлені відповідачу своєчасно, проте відповідач у порушення умов договору своєчасно та не у повному об'ємі вказані накладні не оплатив, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 1 606,98 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.   

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть  підтверджуватися іншими засобами  доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості за поставлений товар, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

       Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно  до  звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання  не допускається.

Виконання цивільних обов'язків згідно ст.14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу  від 30 вересня 2009 року № 3393, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 1 606,98 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача у відповідності зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

       У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частині рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 07 жовтня 2011 року.  

        На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,  суд -                            

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мегаполіс» (98500, м. Алушта, вул.Ялтинська,17, ЄДРПОУ 30121964) на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м.Київ, пер. Нестеровський,7/9, ЄДРПОУ 14364757, р/р 26005262400648 в ВАТ «ВіЕйБі банк» у м. Києві, МФО 380537) суму основного боргу у розмірі 1 606,98  грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Мегаполіс» (98500, м. Алушта, вул.Ялтинська,17, ЄДРПОУ 30121964) на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м.Київ, пер. Нестеровський,7/9, ЄДРПОУ 14364757, р/р 26005262400648 в ВАТ «ВіЕйБі банк» у м. Києві, МФО 380537) державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.