Постанова

від 04.10.2011 по справі 10745/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Харків

04 жовтня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 10745/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді   Єгупенко В.В.  

при секретарі судового засідання  Вождаєва М.О.

за участю сторін:

представника позивача - Загребельного Г.С.

представника відповідача - Буряківського О.В.  

розглянувши у відкритому судовому  засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Спецторг"  

до

Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м.Харкова  

про

визнання дій неправомірними та скасування наказів ,

В С Т А Н О В И В:

  Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Спецторг», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому уточнивши позовні вимоги просить суд 1) скасувати наказ від 16.06.11 за №688 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Тех-Спецторг» винесений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова; 2) скасувати наказ від 06.05.11 за №526 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Тех-Спецторг» винесений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова; 3) скасувати наказ від 08.04.11 за № 364 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» ТОВ «Тех-Спецторг» винесений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова; 4) скасувати наказ від 08.08.11 за №860 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Тех-Спецторг» винесений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова; 5) визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Спецторг» (код ЄДРПОУ 37366942) на підставі якої був складений акт перевірки від 30.06.11 за №1478/23-03-05/37366942; 6) визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Спецторг» (код ЄДРПОУ 37366942) на підставі якої був складений акт перевірки від 01.06.11 за №1252/18-011/37366942; 7) визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Спецторг» (код за ЄДРПОУ 37366942) на підставі якої був складений акт перевірки від 19.04.11 за №703/15-05-14/37366942; 8) визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Спецторг» (код за ЄДРПОУ 37366942) на підставі якої був складений акт перевірки від 26.08.11 за №1953/23-03-05/37366942.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у спірних правовідносинах податковий орган не мав визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішень про призначення невиїзних перевірок, а відтак, дії по проведенню перевірок є неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, пославшись на обставини викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову в яких зазначив, що спірні перевірки були проведені правомірно, рішення про призначення спірних перевірок оформлені наказами, які складені належним чином. Проведеними перевірками виявлені факти порушення платником податків ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України та встановлено факт відсутності об'єктів оподаткування ПДВ згідно з ст.ст.3, 4, 7 Закону України "Про ПДВ", ст.ст.185-203 Податкового кодексу України. Перелічені висновки є правильними. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, на підставі рішення оформленого наказом від 08.04.11 за №364 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», виданого в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Тех-Спецторг» з питань  дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий 2011 року за результатами якої було складено акт перевірки від 19.04.11 за №703/15-05-14/37366942.

Відповідно до наданих до матеріалів справи документів, зазначається, що перевірка була проведена на підставі ст. 75, п. 79.2  ст. 79 Податкового кодексу України, та наказу від 08.04.2011 року №364.

Відповідно до наявних у справі документів вбачається, що запрошення на участь у проведенні планової невиїзної документальної перевірки було складено відповідачем,  направлено кур‘єрскою поштою та повернуто кур‘єром відповідно накладної до ДПІ у зв‘язку з відсутністю посадових осіб за місцем знаходження.

Суд зазначає, що правила листування з платником податків врегульовані ст. 42 Податкового кодексу України, відповідно до п. 42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У спірних правовідносинах відповідач рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження в розумінні норм Закону України «Про поштовий зв’язок», Правил надання послуг поштового зв’язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" на адресу позивача не надсилав. Відповідач повідомлення про вручення поштового відправлення за формою №119 до матеріалів справи не подав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п. 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на адресу ТОВ «Тех-Спецторг» рекомендованим  листом з повідомленням не надсилався та платником податків не отримувався.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

Згідно рішення оформленого наказом від 16.06.2011 року № 688 виданого в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Тех-Спецторг» за результатами якої було складено акт перевірки від 30.06.2011 року за №1478/23-03-05/37366942.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для видання спірного правового акту індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.75 і п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, а фактичною  підставою – доповідна записка старшого державного податкового ревізора – інспектора відділу відпрацювання схем мінімілізації платежів до бюджету від 06.05.2011 р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб’єкта владних повноважень, покладених в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Оглянувши зміст спірного наказу ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 16.06.2011р. №688, суд відмічає, що в тексті вказаного правового акту індивідуальної дії відсутні посилання як на положення ст.77 Податкового кодексу України, так і на положення ст.78 Податкового кодексу України.

Отже, при винесенні спірного наказу ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова обрано неналежну норму матеріального права, що зумовлює невідповідність спірного наказу приписам ч.3 ст.2 КАС України.

Вивчивши зміст акту перевірки від 30.06.11 за №1478/23-03-05/37366942, суд відмічає, що при прийнятті спірного наказу суб’єкт владних повноважень виходив з мотивів неотримання відповіді на направлені на адресу платника податків запитів.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст.42 і 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов’язкового письмового запиту рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Вивчивши зміст спірного наказу за №688 від 16.06.11 та  акту перевірки від  30.06.11 за №1478/23-03-05/37366942, суд зауважує, що в зазначеному акті не має посилання про направлення належним чином запиту та наказу, а також про отримання платником податків запиту та наказу.

Розв'язуючи спір, суд бере до уваги приписи ч.2 ст.71 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази по справі, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту, що свідчить про недотримання податковим органом при прийнятті рішення щодо призначення спірної перевірки вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Окрім того, оглянувши в судовому засіданні запит, суд відзначає, що зазначений документ не містить фактичних підстав для висунення до платника податків вимоги про надання пояснень з питань оподаткування, як-то: викладення виявлених податковим органом фактів порушення податкового законодавства платником податків або контрагентами платника чи викладення інших підстав згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п.п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, - документальною   перевіркою   вважається   перевірка, предметом якої є своєчасність,  достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом  податків  та  зборів,  а також  дотримання  валютного та іншого законодавства,  контроль за дотриманням якого  покладено  на  контролюючі  органи,  дотримання роботодавцем  законодавства  щодо  укладення  трудового  договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка  проводиться  на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та  бухгалтерського  обліку,  ведення  яких  передбачено  законом, первинних документів,  які використовуються в  бухгалтерському  та податковому  обліку  і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів,  виконанням вимог  іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством  порядку  органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з тим, викладені в акті перевірки судження суб’єкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.ст. 75, 83 Податкового кодексу України джерел.

Крім цього, суд зауважує, що за матеріалами справи листування органу ДПІ з позивачем здійснювалося засобами кур‘єрскою доставки, а саме  у спірних правовідносинах запит органу державної податкової служби, оформлений листом та був направлений позивачу засобами кур’єрської доставки. Відповідно до оформленої кур’єром накладної, запит ДПІ не був отриманий ТОВ «Тех-Спецторг».

При вирішенні спору, суд зауважує, що правила листування з платником податків врегульовані ст.42 Податкового кодексу України, відповідно до п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У спірних правовідносинах відповідач рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження в розумінні норм Закону України «Про поштовий зв’язок», Правил надання послуг поштового зв’язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" на адресу ТОВ «Тех-Спецторг» не надсилав.

Також, суд зазначає, що запит про надання документів на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення не надсилався та позивачем не отримувався.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

Згідно рішення оформленого наказом від 06.05.2011 року № 526 виданого в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Тех-Спецторг» за результатами якої було складено акт перевірки від 01.06.2011 року за №1252/18-011/37366942.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для видання спірного правового акту індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.75 і ст.79 Податкового кодексу України, а фактичною  підставою – доповідна записка державного податкового ревізора-інспектора відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, в якій зазначено, що відповідно до розпорядження ДПА України №48-р від 24.02.11 ТОВ «Тех-Спецторг» відноситься до категорії “податкова яма”.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб’єкта владних повноважень, покладених в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Оглянувши зміст спірного наказу ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 06.05.11 за №526, суд відмічає, що в тексті вказаного правового акту індивідуальної дії відсутні посилання як на положення ст.77 Податкового кодексу України, так і на положення ст.78 Податкового кодексу України.

Отже, при винесенні спірного наказу ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова обрано неналежну норму матеріального права, що зумовлює невідповідність спірного наказу приписам ч.3 ст.2 КАС України.

Вивчивши зміст акту перевірки від 01.06.11 за №1252/18-011/37366942, суд відмічає, що при прийнятті спірного наказу суб’єкт владних повноважень виходив з мотивів неотримання відповіді на направлений на адресу платника податків запит.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст.42 і 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов’язкового письмового запиту рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Вивчивши зміст спірного наказу за №526 від 06.05.11 та  акту перевірки від 01.06.11 за №1252/18-011/37366942, суд зауважує, що в зазначеному акті не має посилань на належним чином направлене на адресу відповідача запиту на наказу, а також на отримання зазначених документів платником податків.

Розв'язуючи спір, суд бере до уваги приписи ч.2 ст.71 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази по справі, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту, що свідчить про недотримання податковим органом при прийнятті рішення щодо призначення спірної перевірки вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Окрім того, оглянувши в судовому засіданні запит, суд відзначає, що зазначений документ не містить фактичних підстав для висунення до платника податків вимоги про надання пояснень з питань оподаткування, як-то: викладення виявлених податковим органом фактів порушення податкового законодавства платником податків або контрагентами платника чи викладення інших підстав згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п.п. 75.1.2. ст.. 75 Податкового кодексу України, - документальною   перевіркою   вважається   перевірка, предметом якої є своєчасність,  достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом  податків  та  зборів,  а також  дотримання  валютного та іншого законодавства,  контроль за дотриманням якого  покладено  на  контролюючі  органи,  дотримання роботодавцем  законодавства  щодо  укладення  трудового  договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка  проводиться  на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та  бухгалтерського  обліку,  ведення  яких  передбачено  законом, первинних документів,  які використовуються в  бухгалтерському  та податковому  обліку  і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів,  виконанням вимог  іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством  порядку  органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з тим, викладені в акті перевірки судження суб’єкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.ст. 75, 83 Податкового кодексу України джерел.

Крім цього, суд зауважує, що за матеріалами справи листування органу ДПІ з позивачем здійснювалося засобами кур‘єрскою доставки, а саме у спірних правовідносинах запит органу державної податкової служби, оформлений листом та був направлений позивачу засобами кур’єрської доставки. Відповідно до оформленої кур’єром накладної, запит ДПІ не був отриманий ТОВ «Тех-Спецторг».

При вирішенні спору, суд зауважує, що правила листування з платником податків врегульовані ст.42 Податкового кодексу України, відповідно до п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У спірних правовідносинах відповідач рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження в розумінні норм Закону України «Про поштовий зв’язок», правил надання послуг поштового зв’язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" на адресу ТОВ «Тех-Спецторг» не надсилав.

Також, суд зазначає, що запит про надання документів на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення не надсилався та позивачем не отримувався.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

Згідно рішення оформленого наказом від 08.08.2011 року № 860 виданого в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Тех-Спецторг» за результатами якої було складено акт перевірки від 26.08.2011 року за №1953/23-03-05/37366942.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для видання спірного правового акту індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень обрано положення ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а фактичною  підставою –доповідна записка начальника управління податкового контролю ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, в якій зазначено, що відповідно до розпорядження ДПА України №48-Р від 24.02.11 ТОВ «Тех-Спецторг» відноситься до категорії «податкових ям».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб’єкта владних повноважень, покладених в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Оглянувши зміст спірного наказу ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 08.08.11 за №860, суд відмічає, що в тексті вказаного правового акту індивідуальної дії відсутні посилання як на положення ст.77 Податкового кодексу України, так і на положення ст.78 Податкового кодексу України.

Отже, при винесенні спірного наказу ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова обрано неналежну норму матеріального права, що зумовлює невідповідність спірного наказу приписам ч.3 ст.2 КАС України.

Вивчивши зміст акту перевірки від 26.08.2011 року за №1953/23-03-05/37366942 суд відмічає, що при прийнятті спірного наказу суб’єкт владних повноважень виходив з мотивів неотримання відповіді на направлений на адресу платника податків запит.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст.42 і 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов’язкового письмового запиту рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів отримання позивачем відповідного запиту.

Розв'язуючи спір, суд бере до уваги приписи ч.2 ст.71 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Дослідивши зібрані по справі документи за правилами наведеної норми процесуального закону, суд відзначає, що суб'єктом владних повноважень не подано до суду доказів прийняття спірного наказу за №860 від 08.08.11 р. по минуванню 10 робочих днів від дати отримання платником податків запиту.

Отже, у спірних правовідносинах обов'язковий письмовий запит платником податків не отримувався, що свідчить про недотримання податковим органом при прийнятті рішення щодо призначення спірної перевірки вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази по справі, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту, за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Окрім того, оглянувши в судовому засіданні запит, суд відзначає, що зазначений документ не містить фактичних підстав для висунення до платника податків вимоги про надання пояснень з питань оподаткування, як-то: викладення виявлених податковим органом фактів порушення податкового законодавства платником податків або контрагентами платника чи викладення інших підстав згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п.п. 75.1.2. ст.. 75 Податкового кодексу України, - документальною   перевіркою   вважається   перевірка, предметом якої є своєчасність,  достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом  податків  та  зборів,  а також  дотримання  валютного та іншого законодавства,  контроль за дотриманням якого  покладено  на  контролюючі  органи,  дотримання роботодавцем  законодавства  щодо  укладення  трудового  договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка  проводиться  на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та  бухгалтерського  обліку,  ведення  яких  передбачено  законом, первинних документів,  які використовуються в  бухгалтерському  та податковому  обліку  і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів,  виконанням вимог  іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством  порядку  органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з тим, викладені в акті перевірки судження суб’єкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.ст. 75, 83 Податкового кодексу України джерел.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні перевірки були проведені суб’єктом владних повноважень за відсутності визначених Податковим кодексом України підстав, а саме: за відсутності правомірно виданих наказів про призначення перевірок, що зумовлює незаконність дій податкового органу з проведення спірних перевірок.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов підлягає задоволенню в частині вимог стосовно скасування спірних наказів про проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, бо такі накази були видані за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконними та в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, бо такі перевірки були проведені на підставі незаконних наказів.

Розглядаючи даний адміністративний спір, окружний адміністративний суд керується положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України і бере до уваги, постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ “Мрія” до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

  П О С Т А Н О В И В:

  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Спецторг" до Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та скасування наказів - задовольнити.

Скасувати наказ від 16.06.11 року за № 688 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Тех-Спецторг» винесений Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова.

Скасувати наказ від 06.05.11року за № 526 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Тех-Спецторг» винесений Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова.

Скасувати наказ "Про проведення документальної планової невиїзної перевірки" ТОВ «Тех-Спецторг» від 08.04.11 року № 364 винесений Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова.

Скасувати наказ від 08.08.11 року за № 860 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Тех-Спецторг» винесений Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Спецторг» (код ЄДРПОУ 37366942) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.11 року по 30.04.11 року на підставі якої був складений акт перевірки від 30.06.11 за №1478/23-03-05/37366942.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Спецторг» (код ЄДРПОУ 37366942) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11 року по 31.03.11 року на підставі якої був складений акт перевірки від 01.06.11 року за №1252/18-011/37366942.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Спецторг» (код за ЄДРПОУ 37366942) з питань дотримання податкового законодавства на підставі якої був складений акт перевірки за №703/15-05-14/37366942 від 19.04.2011 року.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Тех-Спецторг» (код ЄДРПОУ 37366942) з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.11 року по 31.04.11 року на підставі якої був складений акт перевірки за №1953/23-03-05/37366942 від 26.08.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2011 року.   

            Суддя                                                                                     Єгупенко В.В.