ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2008 р.
№
2-240/1(2-2206/1,6-45/1)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів:
Кочерової
Н.О. Васищака І.М. Черкащенка М.М.
розглянув
касаційну скаргу
ОСОБА_1
на
постанову
від
06.02.2008 Київського апеляційного
господарського суду
у
справі
№
2-240/1 Дніпровського районного суду м. Києва
за
позовом
ОСОБА_1
до
Повного
товариства "Ломбард "Софія" Чернявського і компанії"
про
про
зобов'язання виплатити частину майна товариства як учаснику, який вийшов
за участю представників сторін:
від
позивача ОСОБА_2 дов. від 21.04.08, ОСОБА_3
дов. від 05.02.08
від
відповідача ОСОБА_4
дов. від 06.11.06
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся
до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до повного товариства
"Ломбард "Софія" Чернявського і компанії" про визначення
вартості частини майна повного товариства, яка підлягає виплаті учаснику, який
вийшов та зобов'язання її виплатити в строк до 30.09.2006 року.
Разом
з тим просив покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката в
розмірі 35 000 грн.
Мотивуючи
позовні вимоги зазначав, що рішенням загальних зборів товариства від 16.06.2006
а його нотаріально засвідченою заявою було виключено з членів товариства та
постановлено визначити суму внеску та прибутку, що належить йому до 31.12.2006.
Однак вже 20.06.2006 він отримав повідомлення від відповідача про те, що у
зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства та на підставі п. 41
Установчого договору товариства він може отримати належний йому внесок у
розмірі 49 % від статутного фонду, який складає суму 19 600 грн. Зазначену суму
він може отримати в касі товариства, а також про те, що належна йому у
відповідності до п. 42 Установчого договору товариства частина прибутку
товариства буде сплачена після підведення фінансових результатів роботи за
перше півріччя 2006 року.
Проте,
позивач не згоден з даними сумами, оскільки відповідно до ст. 130 ЦК України,
ст. 71 Закону України "Про господарські товариства", Установчого
договору товариства, йому підлягає виплаті вартість частини майна товариства,
пропорційна його частці в складеному капіталі товариства та вартість його
внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу.
В
подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив зобов'язати повне товариство
"Ломбард "Софія" Чернявського і компанії" виплатити ОСОБА_1
як учаснику, який вийшов, вартість частки майна товариства в розмірі 760 970
грн.
Рішенням
Дніпровського районного суду м. Києва від 12.11.2007 позов задоволено.
Зобов'язано
повне товариство "Ломбард "Софія" Чернявського і компанії"
виплатити ОСОБА_1 як учаснику, який вийшов, вартість частки майна товариства в
розмірі 760 970 грн.
Стягнуто
з повного товариства "Ломбард "Софія" Чернявського і
компанії" судові витрати в сумі 4 513 грн.
Задовольняючи
позов, районний суд виходив з його обґрунтованості.
Відмовляючи
в позові в частині стягнення витрат по послуги адвоката в розмірі 35 000 грн.,
районний суд зазначав, що стороною не надано підтверджень сплати позивачем за
отриману правову допомогу саме 35 000 грн., а не 35 грн., як вбачається з
прибуткового касового ордеру.
Постановою
Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2008 (судді: Мартюк А.І.
-головуючий, Зубець Л.П., Лосєв А.М.) рішення скасовано частково, в частині
задоволення позовних вимог на суму 741 370 грн., і в цій частині в задоволені
позову відмовлено.
В
іншій частині рішення залишено без змін.
Зобов'язано
повне товариство "Ломбард "Софія" Чернявського і компанії"
виплатити ОСОБА_1 як учаснику, який вийшов, вартість внеску в розмірі 19 600
грн.
Стягнуто
з ОСОБА_1 судові витрати у складі державного мита 3 705,86 грн. та витрати на
послуги адвоката 59 036,52 грн.
Скасовуючи
рішення районного суду частково і задовольняючи позов в частині стягнення 19
600 грн., апеляційний господарський суд посилаючись на засновницький договір
товариства, зазначав, що позивач має право отримати вартість свого внеску до
статутного фонду та належну частину прибутку отриману товариством в поточному
році, оскільки лише у випадку ліквідації товариства його учасникам виплачується
вартість частини майна товариства
В
касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду,
посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши
пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених обставин та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як
вбачається з протоколу загальних зборів учасників Повного товариства
"Софія" від 16.06.2006 загальними зборами товариства розглянуто та
задоволено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 про його вихід із складу
учасників, та вирішено визначити суму внеску та прибутку, що належить йому до
31.12.2006р.
Позивач
отримав повідомлення, яким відповідач пропонував йому отримати належний внесок
в розмірі 49% від статутного фонду товариства, що складає 19 600 грн. та
можливість отримати належну позивачу частину прибутку після підведення
фінансових результатів роботи товариства за перше півріччя.
Повним
товариством "Софія" здійснено державну реєстрацію змін назви
товариства на Повне товариство "Ломбард "Софія" Чернявського і
компанії".
Згідно
статті 130 Цивільного кодексу України учасникові, що вийшов, якого виключено
або який вибув з повного товариства з підстав, встановлених у статтях 126, 128
і 129 цього Кодексу, виплачується вартість частини майна товариства,
пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше
не встановлено засновницьким договором.
Пунктом
41 Засновницького договору відповідача закріплено, що при виході учасника з
товариства зберігається товариство, учаснику сплачується вартість його внеску
відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за
згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній
формі.
Згідно
пункту 42 Засновницького договору учаснику, який вибув, сплачується належна
йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році.
Крім
того, пунктом 69 Засновницького договору передбачено, що у разі ліквідації
товариства, кожному із учасників виплачується вартість частини майна
товариства, пропорційна його частці в статному фонді товариства.
Відповідно
до ч. 3 ст. 71 Закону України "Про господарські товариства" якщо при
виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику
виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день
виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто
повністю або частково в натуральній формі.
Частиною
4 цієї статті передбачено, що учаснику, який вибув, виплачується належна йому
частина прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане
учасникам товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі
без винагороди.
Враховуючи
наведене, апеляційним господарським судом правильно встановлено, що
засновницьким договором товариства передбачений інший порядок розрахунку з
учасником, який вийшов із складу повного товариства. Якщо товариство
зберігається, то учасник, який вийшов із його складу має право отримати вартість
свого внеску до статутного фонду та належну частину прибутку отриману
товариством в поточному році. Лише у випадку ліквідації товариства його
учасникам виплачується вартість частини майна товариства.
Оскільки
при виході позивача із складу учасників Повного товариства "Софія",
зазначене товариство збереглось, суд другої інстанції обґрунтовано прийшов до
висновку про відсутність правових підстав для виплати позивачу частини майна
товариства.
Згідно
пунктів 41 та 42 Засновницького договору та статті 71 Закону України "Про
господарські товариства" позивач має право отримати вартість його внеску
до статутного фонду повного товариства, що складає 19 600,00 грн. та належну
частину прибутку отриману товариством в даному році.
Враховуючи
висновок судово-бухгалтерської експертизи від 27.06.2007 за № 1691 відповідно
до якого господарська діяльність відповідача за І півріччя 2006 була збитковою
та вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства 16.06.2006, судом другої
інстанції правомірно встановлено та позивачем не спростовано, що частка
прибутку товариства, яка належить останньому станом на 30.06.2006 відсутня, у
зв'язку з чим обґрунтовано стягнуто на користь позивача 19 600, 00 грн.
Разом
з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в підтвердження витрат на правову допомогу, до
господарського суду були надані документи, що підтверджують сплату за надані
послуги, а саме: договір про надання адвокатських послуг, копію рахунку про
передоплату адвокатських послуг; копію платіжного доручення про перерахунок
коштів з відміткою банку; довіреність видану відповідачем на ім'я ОСОБА_4 для
представництва інтересів в даній справі; довідку про те, що представник ОСОБА_4
займає посаду адвоката.
Вищий господарський суд України,
враховуючи що апеляційним господарським судом правильно встановлені обставини
справи, але не враховано ст.33 Правил адвокатської етики, якою передбачено, що
судові витрати повинні мати розумно обґрунтований розмір, вважає, що постанова
Київського апеляційного господарського суду в частині стягнення витрат на
правову допомогу в сумі 59 036,52 грн. підлягають зміні, як постановлена на
підставі неправильного застосування норм матеріального права, з прийняттям
нового рішення про стягнення цих витрат співразмірно з урахуванням задоволеного
позову, тобто в сумі 2000 грн.
Керуючись
ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111
Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну
скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову
від 06.02.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі № 2-240/1
змінити в частині стягнення судових витрат на послуги адвоката і викласти в
наступній редакції.
Стягнути
з ОСОБА_1 на користь Повного товариства "Ломбард "Софія"
Чернявського і компанії" витрат на правову допомогу адвоката в сумі 2 000
грн.
В
решті постанову залишити без змін.
Доручити
господарському суду м. Києва видати накази.
Головуючий
Н.Кочерова
Судді І.Васищак
М.Черкащенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2008 |
Оприлюднено | 07.08.2008 |
Номер документу | 1869658 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кочерова Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні