Постанова

від 19.05.2008 по справі 9/318/07-45/438

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 19.05.2008                                                                                          

№ 9/318/07-45/438

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 за участю секретаря

 судового засідання           Терещенко Я.О.

 представників сторін

 - позивача: не з'явився,

-

відповідача 1: Трафимова Ю.Ю. (дов. від04.06.07),

 - відповідача 2: Грінцов М.М. (дов. від

14.01.08 № 05/2008),

 - третьої особи: не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу  Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м. Києва від

21.01.2008

 у справі № 9/318/07-45/438 (Балац С.В.)

 за позовом                               Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1

 до                                                   1.

Дочірнього підприємства Державного                         підприємства МВС

України "Ресурси" "Інформ-

                                                      Ресурси" в особі

Запорізької філії,

2. Міністерства внутрішніх справ України

 третя особа, яка не

заявляє

самостійних

вимог

на предмет спору,

 на стороні позивача                Регіональне відділення Фонду

державного майна

України по Запорізький області

 про                                                 

зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична

особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач)звернувся до Господарського суду

Запорізької області з позовом про зобов'язання Дочірнього підприємства

Державного підприємства МВС України “Ресурси” “Інформ-Ресурси” в особі

Запорізької філії (далі-відповідач 1) укласти з позивачем договір

купівлі-продажу (викупу) державного майна, яке орендується останнім на підставі

договору оренди від 24.12.03 № 2, та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ

України (далі-відповідач 2) надати згоду на відчуження державного нерухомого

майна шляхом його викупу, а саме: будівлі “А-1”, гаражів “Б” і “В”, сторожки

“Д”, навісу “Г”, паркану № 1 з воротами №№ 2, 3, загальною площею - 724,1

кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренко, 2 та на даний

час орендується позивачем (далі - державне нерухоме майно).

Ухвалою

Господарського суду Запорізької області від 11.06.07 до участі у справі в

якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні позивача було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна

України по Запорізький області (далі-третя особа).

Ухвалою

Господарського суду Запорізької області від 06.11.07 матеріали справи

№9/318/07  направлено за підсудністю до

Господарського суду м. Києва.

Відповідно

до резолюції Голови Господарського суду м. Києва справу Господарського суду

Запорізької області № 9/318/07 передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою

Господарського суду м. Києва від 22.11.07 

справу Господарського суду Запорізької області № 9/318/07 прийнято до

свого провадження суддею Балац С.В. із присвоєнням їй  № 9/318/07-45/438.

Під

час розгляду справи Господарським судом м. Києва позивачем було подано заяву

про зміну предмета позову, в якій він просив суд зобов'язати відповідача 2

надати згоду на приватизацію орендованого державного майна шляхом його викупу

орендарем, тобто підприємцем ОСОБА_1

Рішенням

Господарського суду м. Києва від 21.01.08 у задоволенні позову відмовлено

повністю.

Позивач,

не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його

скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для

справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи,

порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні

вимоги задовольнити.

У

відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 заперечує проти доводів позивача,

вважаючи рішення Господарського суду м. Києва законним і обґрунтованим, та

таким, що відповідає нормам матеріального права, зазначивши, що Дочірнє

підприємство Державного підприємства МВС України “Ресурси” “Інформ-Ресурси” в

особі Запорізької філії є неналежним відповідачем у справі. Просить залишити

оскаржуване рішення суду 1-ої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без

задоволення.

Відповідач

2 у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що місцевим судом під час розгляду

справи було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, дано

належну оцінку доказам та правильно застосовано норми матеріального права у

зв'язку з чим прийняте рішення є законним та обґрунтованим. Просить суд

апеляційної інстанції залишити скаргу ПП ОСОБА_1 без задоволення, а рішення

Господарського суду м. Києва від 21.01.08 - без змін.

Письмовий

відзив на апеляційну скаргу третьою особою не був наданий.

Представники

позивача, третьої особи в судове засідання не з'явилися.

15.05.08

представником позивача на адресу суду на виконання вимог ухвали від 16.04.08

про відкладення розгляду справи було надіслано копії листа ПП ОСОБА_1  від 29.08.06 № 12 до Міністерства внутрішніх

справ України “Про викуп орендованого майна”; листа-відповіді Міністерства

внутрішніх справ України від 29.09.06.

Неявка

представників позивача, третьої особи в судове засідання, на думку колегії

суддів, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки в

матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.

Заслухавши

пояснення представників відповідачів, дослідивши наявні докази, обговоривши

доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

24.12.03

між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір  оренди нерухомого майна, що належить до

державної власності № 2 (далі-договір № 2), предметом якого є передача

відповідачем 1 (орендодавцем) позивачеві (орендарю) в строкове платне користування

державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі орендодавця.

Згідно

з п. 1.2 договору № 2 вартість орендованого державного нерухомого майна

становить 141417,35 грн.

14.09.05

між позивачем та відповідачем 1 також укладено додаткову угоду № 1/2 до

договору № 2. Згаданою додатковою угодою договір № 2 було доповнено, зокрема,

пунктом 6.5, що передбачає право позивача (орендаря) придбати, в тому числі

викупити, орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством.

Листом

від 06.09.05 позивач звернувся до відповідача 1 із проханням надати дозвіл на

проектування та реконструкцію приміщень, переданих в оренду за договором №2.

Відповідач

1 листом від 26.11.05 № 44/1 повідомив позивача про надання згоди на проведення

поліпшень орендованого майна.

Під

час розгляду справи судом 1-ої інстанції позивач звернувся із заявою від

14.01.08 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Запорізькій області, в якій просив включити об'єкт оренди до Переліку об'єктів,

що підлягають приватизації.

Листом

від 18.01.08 № 198/26-213 третя особа повідомила позивача, що порушене ним

питання буде розглянуто після надання згоди органом управління державного

підприємства - Міністерством внутрішніх справ України на приватизацію

орендованого майна.

Обґрунтовуючи

заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач 2 неправомірно відмовив йому

у наданні згоди на приватизацію орендованого майна шляхом викупу. Позивач

просить суд зобов'язати відповідача 2 вчинити конкретні дії, надавши згоду на

приватизацію орендованого майна шляхом його викупу орендарем (позивачем).

Внаслідок зміни предмету позову вимог до відповідача 1 позивачем не

заявлено. 

Також

позивач зазначив, що за згодою орендодавця (відповідача 1) та органу,

уповноваженого управляти державним майном, ним за рахунок власних коштів (без

подальшої компенсації) були здійснені поліпшення орендованого майна, які

неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди,

вартістю більш як 25 % залишкової вартості майна.

Пунктом

5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом

України “Про Державну програму приватизації” від 18.05.00 №1723-III,  з метою раціонального та ефективного

застосування способів приватизації здійснено класифікацію об'єктів

приватизації. Згідно класифікації орендоване позивачем майно належить до “Групи

А”, тому порядок його приватизації регулюється нормами Закону України “Про

приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (п. 48

Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки).

Відповідно

до ст. 4 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)” (далі-Закон України № 2171-XII) 

продавцем об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній

власності, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та

представництва.

Згідно

з ч. 1 ст. 7 Закону України № 2171-XII Фонд державного майна України, Верховна

Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів

приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній

власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і

підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Включення

об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї

статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації

або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців (ч.3 ст. 7 Закону

України № 2171-XII).

Вказані

норми передбачають право покупця пропонувати проведення приватизації

конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом

викупу.  Пропозиція покупця щодо способу

приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є

обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів

малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону

України № 2171-XII та іншими законами. Наведена позиція підтверджується

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.00 № 14-рп/2000 у справі №

1-16/2000.

Відповідно

до ч. 1 ст. 11 Закону України № 2171-XII викуп застосовується щодо об'єктів

малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до

переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду,

якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання

чинності Законом України “Про оренду державного майна”.

Частиною

2 ст. 73 Господарського кодексу України встановлено, що орган державної влади,

до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і

виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими

актами.

Виходячи

із змісту преамбули та п. 3.1. Статуту Дочірнього підприємства Державного

підприємства МВС України “Ресурси” “Інформ-Ресурси”, воно є державним

комерційним підприємством.

Згідно

з ч. 5 ст. 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство

не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи

громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти,

що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише

за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише

на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

З

урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з тим висновком місцевого

суду, що для включення орендованого позивачем майна до Переліку об'єктів, що

підлягають приватизації, окрім іншого, необхідно отримати згоду на приватизацію

цього майна від органу управління державного підприємства - Міністерства

внутрішніх справ України.

Крім

того, навіть якщо позивач і звернувся  до

відповідача 2 із пропозицією щодо приватизації майна, яке було передано йому в

оренду, то його пропозиція не зобов'язує Міністерство внутрішніх справ України

надати згоду на приватизацію.

Відповідно

до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія

суддів, погоджуючись з висновком суду 1-ої інстанції, вважає, за відсутності

обов'язку у Міністерства внутрішніх справ України надати згоду на приватизацію,

воно не може бути зобов'язане до її надання.

Таким

чином, права позивача відповідачем 2 не було порушено, а тому підстави для

задоволення позову відсутні.

З

огляду на викладене, судом 1-ої 

інстанції повно з'ясовано обставини, 

які   мають  значення 

для  справи, висновки суду

відповідають встановленим обставинам справи, а рішення винесено з  дотриманням норм матеріального права.

Проте

колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевим судом під час

прийняття рішення помилково не було припинено провадження у справі на підставі

п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимог

позивача до Державного підприємства МВС України “Ресурси” “Інформ-Ресурси” в

особі Запорізької філії, оскільки заявою від 06.12.07 позивач змінив предмет

позову та просив суд зобов'язати саме відповідача 2 вчинити конкретні дії.

Отже, між позивачем та відповідачем 1 відсутній предмет спору.

Керуючись

п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101,103-105 Господарського процесуального кодексу

України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без  задоволення.

Рішення

Господарського суду м. Києва від 21.01.08 у справі №  9/318/07-45/438 змінити, виклавши його

резолютивну частину в наступній редакції:

“

Провадження у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до

Дочірнього підприємства Державного підприємства МВС України “Ресурси”

“Інформ-Ресурси” в особі Запорізької філії припинити.

В

позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ

України відмовити повністю”.

 Головуючий суддя                                                                     

Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

Рябуха  В.І.

 23.05.08 (відправлено)