Постанова

від 22.08.2011 по справі 2а-11009/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2011 року                     № 2а-11009/11/2670

  Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді  Добрянської Я.І.

відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, без виклику сторін, розглянув в порядку скороченого провадження справу

За позовом

Київського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур»

про

стягнення штрафних санкцій в сумі 2 825, 82 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

  До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур»про стягнення штрафних санкцій в сумі 2 825, 82 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2011 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 2a-11009/11/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 11.08.2011 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі, була отримана відповідачем 11.08.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Однак, станом на 22.08.2011 р. заперечення на позовну заяву, чи будь-яких заяв або клопотань по даній справі від відповідача до суду не надходило.

Згідно вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

  ВСТАНОВИВ:

25.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур»подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік»- по формі 10-ПІ (поштова - річна), затвердженої наказом Міністерства Праці України 10.02.2007 року № 42.

Згідно звіту відповідач вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 11 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу повинні були працевлаштувати 1 інваліда, проте фактично було працевлаштовано жодного, копія довідки про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 р. міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 № 875-ХІІ із змінами та доповненнями з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з врахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону.

У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно за виконанням нормативу робочих місць для інвалідів, перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, тощо.

Відповідно до частини 3 статті 18 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 19 цього Закону передбачається, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість округлюється до цілого значення.

Відповідно до статті 20 Закону вбачається, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Дія зазначеного Закону розповсюджується на всі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю та є однаковою для всіх.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 « Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних так і фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу  робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкції, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ «Про зайнятість населення»(далі —Закон № 809) підприємства зобов'язані звітувати за наявними вакансіями щомісяця.

Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Тобто підприємство повинне створити робочі місця і повідомити службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця. А служба зайнятості вже направляє на ці створені підприємством робочі місця зареєстрованих у ній інвалідів з урахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК і професійних навичок.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон № 875) порядок реєстрації у Фонді, строки подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контроль за виконанням нормативу робочих місць, перевірка підприємств щодо їхньої реєстрації у Фонді, подання щорічних звітів і сплати адміністративно-господарських санкцій визначається КМУ (постанова від 31.01.07 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», далі - Постанова № 70).

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону. При цьому, виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Однак, як вбачається із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 р.,(копія якого наявна в матеріалах справи), відповідач до Дніпровського районного центру зайнятості протягом 2010 року з приводу наявних вакансій для працевлаштування інвалідів не звертався.

Відповідно до ст. 19 Закону Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур»повинно було в зазначеному періоді працевлаштувати 1 (одного) інваліда, проте не працевлаштувало жодного, а отже не виконало свого обов'язку.

Відповідно до п.3.4. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Зважаючи на викладене, позивачем відповідно до п.3.4. даного Порядку було нараховано пеню за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур»нормативу щодо працевлаштування інвалідів на дату її подання в сумі 80,36 грн. Розрахунок наявний в матеріалах справи.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» не було створено 1 робоче місце для інвалідів та не працевлаштовано жодного інваліда.

Згідно ст.20 Закону, у відповідача утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських   санкцій   за   невиконання   нормативу   по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 2 745,46 грн .  та пені за порушення строків сплати зазначеної суми в розмірі 80,36 грн. , що разом складає 2 825, 82 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,  суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем  підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті позов слід задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні всі необхідні докази існування заборгованості у відповідача, а відповідач заперечень щодо існування такої заборгованості не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,  Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

  1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур»(код ЄДРПОУ 31607175, адреса: 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2010 рік, у розмірі 2 745,46 грн.   та пені у розмірі 80,36 грн.,   що разом складає 2 825,82 грн. Заборгованість стягнути до дохідної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2426221, код призначення платежу 50070000;01 - адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2010 рік.

Стягувач  - Київське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 104)

  Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

  Суддя                                                                                                          Я.І.Добрянська