Постанова

від 30.10.2007 по справі 15/6724-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/6724-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" жовтня 2007 р.                                                            Справа №15/6724-А

за позовом  Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Шепетівка    

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Коськівське" с. Коськів Шепетівського району

про стягнення 257762,00 грн.

Суддя                      

Секретар судового засідання Капустян А.В.

Представники сторін:

від позивача         Савчук Ю.М. –за довіреністю №15376/10/10 від 22.10.2007р.

від відповідача    не з'явився

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача в дохід державного бюджету 257762грн. податку на додану вартість з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини. При цьому посилаються на п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою КМУ від 06.02.99 №271. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в порушення даного Порядку відповідач не перерахував на спеціальний рахунок кошти в сумі 257762грн., які підлягають стягненню до бюджету у безспірному порядку.

Наголошує, що зазначена заборгованість підтверджується поданими відповідачем за період серпень 2004р. по грудень 2006р. до Шепетівської ОДПІ податковим деклараціями з ПДВ, довідками щодо цільового використання коштів, а також картками особового рахунку платника та розрахунком  заборгованості.

Відповідач в засідання суду 30.10.2007р., незважаючи на те, що повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, явку повноважного представника не забезпечив, письмової позиції з приводу поданого позову не подав.

Враховуючи викладене суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Станом на 31.08.2007р. у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Коськівське” с. Коськів Шепетівського району склалась заборгованість по позабюджетних спеціальних рахунках по податку на додану вартість в розмірі 257762грн.

Зазначений розмір заборгованість підтверджується поданими відповідачем до Шепетівської ОДПІ податковими деклараціями з ПДВ, довідками щодо цільового використання коштів, а також картками особового рахунку платника та розрахунком  заборгованості.

Оскільки відповідачем порушено вимоги п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою КМУ від 6.02.99 №271, позивач просить стягнути з відповідача 257762грн. податку на додану вартість в дохід Державного бюджету.

Досліджуючи  надані  сторонами  докази,  аналізуючи наведені  представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №1268/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено в п. 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1999 року №805, за результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації.

Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.

Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними на підтримку власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання цих коштів вони стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства (абзац 9 п.15 Порядку № 805).

Відповідно до п 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №1268/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

В п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26 лютого 1999 р. N 271, передбачено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Згідно абз.2 п. 4 Порядку, залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Судом враховується, що згідно ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач посилається на те, що станом на 31.08.2007р. у відповідача склалась заборгованість по позабюджетних спеціальних рахунках по податку на додану вартість в розмірі 257762грн., яка підлягає стягненню до Державного бюджету  України у безспірному порядку.  При цьому зібраними у справі доказами  підтверджується зазначене.  Зокрема, судом враховуються  дані податкових декларацій по ПДВ поданих відповідачем до Шепетівської ОДПІ, довідки щодо цільового використання коштів, картка особового рахунку платника, внаслідок чого підтверджується факт використання коштів не за цільовим призначенням. Натомість, відповідачем не надані докази перерахування коштів в сумі 257762грн. на спецрахунок  за відповідний період.

Суд зважає на те, що у разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку, контроль за чим здійснюється   органами  державної   податкової служби згідно  Закону  України  „Про  державну податкову   службу в Україні”.

За  таких обставин  позовні  вимоги про стягнення з відповідача 257762грн. обґрунтовані   матеріалами справи, відповідають чинному  законодавству і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шепетівської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Шепетівка до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Коськівське” с. Коськів Шепетівського району про стягнення 257762грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Коськівське” с. Коськів (Шепетівського району, код ЄДРПОУ 03787130) на користь Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Шепетівка, вул. Островського, 4, у Красилівському районі (м. Красилів, вул. Центральна, 38, код ЄДРПОУ 04803322) для перерахування в Державний бюджет України   257762грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят дві гривні) заборгованості.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Суддя                                                                                 

Віддруковано  3 примірники:

1  -  до справи,

2  -  позивачу,

3  -  відповідачу.