Рішення

від 21.07.2008 по справі 7/51-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/51-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"21" липня 2008 р.Справа № 7/51-38.

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу „Аграрник”, с. Завидів Іваничівського району     

до відповідача: приватного підприємства „Рестар”, смт. Торчин Луцького району             

про стягнення 10000 грн.

                                                                                                                           Суддя      Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кауза В.І. –керівник СВК „Аграрник”         

від відповідача: не з'явились   

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача  було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учаснику судового процесу було роз'яснено його права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

СУТЬ СПОРУ: сільськогосподарський виробничий кооператив „Аграрник”, с. Завидів Іваничівського району звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з відповідача –приватного підприємства „Рестар”, смт. Торчин Луцького району 10000 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору послуг.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2008р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, невиконанням                    ПП „Рестар” вимог суду та непредставленням витребуваних судом документів ухвалами суду від 26.05.2008р., 02.06.2008р., 24.06.2008р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 21.07.2008р. представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі. В обґрунтування пред'явлених до відповідача позовних вимог позивач посилається на укладення між сторонами договору про надання послуг від 01.08.2006р., надання відповідачеві послуг трактором ДТ-75Д для обслуговування виробничих потреб цегельного заводу, отримання наданих приватним підприємством „Рестар” та непроведення останнім належних розрахунків по їх оплаті.

На день та час розгляду справи відповідачем всупереч вимогам ухвали господарського суду від 24.06.2008р. про відкладення розгляду справи не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання підприємство „Рестар” не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином. Зазначена ухвала, як і всі попередні процесуальні документи по справі, направлялись за адресою відповідача: Луцький район, смт. Торчин, вул. Незалежності, 8, рекомендованою кореспонденцією та до господарського суду без вручення адресату не повернулась.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог суду розгляд справи останнім здійснюється згідно з положеннями ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними              у справі документами та матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення й доводи представника позивача, господарський суд вважає, що позов сільськогосподарського виробничого кооперативу „Аграрник” підставний частково та підлягає до задоволення на суму 6000 грн., а в частині стягнення 4000 грн. заборгованості в позові слід відмовити.

Викладена позиція господарського суду пов'язана з наступними обставинами:

01 серпня 2006 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом „Аграрник”,              с. Завидів Іваничівського району та приватним підприємством „Рестар”, смт. Торчин Луцького району було укладено договір про надання послуг. Зазначену угоду від договірних сторін було підписано зі сторони СВК „Аграрник” керівником кооперативу Каузою В.І., зі сторони                      ПП „Рестар” директором підприємства Сидуном С.П.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо надання відповідачу у період з 01.08.2006р. по 31.10.2006р. послуг трактором ДТ-75Д для обслуговування виробничих потреб цегельного заводу ПП „Рестар”, котрий знаходиться                      в с. Конюхи Локачинського району, а відповідачем, в свою чергу, зобов'язання щодо оплати наданих послуг в розмірі 2000 грн. в місяць (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1 договору від 01.08.2006р.)

Як зазначається позивачем у позовній заяві та підтримано представником останнього                            в судовому засіданні, на виконання умов вказаного договору послуги трактором ДТ-75 для обслуговування виробничих потреб цегельного заводу надавались відповідачу у період                        п'яти місяців з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. З врахуванням визначеної договором ціни послуг загальна вартість останніх у визначений період склала 10000 грн.

Вартість наданих у вказаний період послуг підтверджується позивачем долученими останнім до матеріалів справи актами здачі-приймання виконаних робіт.

В підтвердження укладення між сторонами договору, надання послуг та отримання останніх, існування заборгованості позивачем долучено до матеріалів справи копії самого договору та актів здачі-приймання виконаних робіт, а також представлено в судовому засіданні оригінали зазначених документів.

Разом з тим, з наявної у матеріалах справи постанови Іваничівського районного відділу УМВС України у Волинській області від 16 березня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається те, що трактор ДТ-75Д реєстраційний номер ВШ 42-65 1994 року випуску було передано для подальшого використання директору ПП „Рестар” Сидуну С.П. 01.08.2006р., 02 березня 2007 року зазначений транспортний засіб було отримано від відповідача керівником СВК „Аграрник” Каузою В.І. та гр. Кузьмою А.В.

Із зазначеної постанови районного відділу міліції вбачається, що переданий у відповідності до договору від 01.08.2006р. трактор ДТ-75Д використовувався та перебував у приватного підприємства „Рестар” у період з 01.08.2006р. по 02.03.2007р.

Проте відповідач свої зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг не виконав, належних платежів не здійснив у зв'язку з чим заборгував СВК „Аграрник” 10000 грн. (за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р.)

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.07.2008р. у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу приватного підприємства „Рестар” було направлено вимогу у котрій СВК „Аграрник” у зв'язку                                  з невиконанням боржником своїх зобов'язань просить останнього погасити заборгованість в сумі 10000 грн.

Вказану вимогу було залишено ПП „Рестар” без відповіді та належного реагування

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов                  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо                                    у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідних послуг відповідачу, отримання останніх підприємством „Рестар” та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку               про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову щодо стягнення заборгованості               в сумі 6000 грн., котра становить вартість наданих послуг у період терміну дії договору                   про надання послуг від 01.08.2006р., а саме у період з 01.08.2006р. по 31.10.2006р. з розрахунку 2000 грн. за кожен місяць надання послуг.

Сума заборгованості в розмірі 6000 грн. повністю підтверджена долученими до матеріалів справи документами та у встановленому порядку не була заперечена чи спростована відповідачем, останнім не було надано суду жодних доказів чи документів спрямованих на спростування позовних вимог в цій частині.

Одночасно з цим позовні вимоги в частині стягнення 4000 грн. заборгованості за період листопада-грудня місяців 2006 року до відповідного задоволення не підлягають у зв'язку з тим, що термін дії договору про надання відповідних послуг у вказаний період закінчився, позивачем                               у встановленому порядку не доведено та не підтверджено відповідними доказами виконання тих чи інших послуг, вартості останніх та ін.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані                    з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок приватного підприємства „Рестар” пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Рестар” (Луцький район, смт. Торчин, вул. Незалежності, 8, код 32857141) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Аграрник” (Іваничівський район, с. Завидів, код 03735535) 6000 грн. заборгованості, 61,20 грн.  в повернення витрат по сплаті державного мита та 70,80 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

            Суддя                                                                                                         М.С. Шум