Постанова

від 23.07.2008 по справі 2/153-пд-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/153-пд-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.07.08                                                                                       Справа №2/153-пд-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Шерник О.В. (в судовому засіданні 25.06.2008 року) таАкімова Т.М. 23.07.2008 року),

за участю представників:

позивача: Величко В.В., довіреність № 001-02/2008р від 22.02.2008 року (в судовому засіданні 25.06.2008 року) та довіреність № 003-07/2008р від 22.07.2008 року (в судовому засіданні 23.07.2008 року);

відповідача: Балаянц В.І., довіреність № 31д від 17.01.2008 року (в судових засіданнях 25.06.2008 року та 23.07.2008 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг», м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2008 р. у справі № 2/153-ПД-08

за позовом: Приватного підприємства-фірми «Асоль», м. Одеса

до відповідача: Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг», м. Херсон

про спонукання до виконання умов договору.

Приватним підприємством-фірмою «Асоль», м. Одеса подано позов про спонукання до виконання умов договору поставки крану марки КБ 403Б, стягнення 480751 грн.(93651грн. пені та 387100 грн. збитків).

У ході судового розгляду справи позивач здійснив уточнення позовних вимог і на час розгляду справи у господарському суді Херсонської області просить вилучити на користь приватного підприємства-фірми «Асоль» у приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» баштовий кран  марки КБ 403 Б, заводський номер № 25 на рахунок виконання договору купівлі-продажу баштового крану № б/н від 01 вересня 2005 року, стягнути з відповідача на користь позивача 93651,00 грн. пені, 387100,00 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.04.2008 р. у справі                     № 2/153-ПД-08 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено частково. Вилучено у Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» на користь Приватного підприємства-фірми «Асоль» баштовий  кран марки КБ 403 Б зав. №25 на рахунок  виконання договору купівлі-продажу баштового рану № б/н від 01 вересня 2005 року. Стягнуто з Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий-альянс «Укрспецторг» - 2100,00 грн. сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду в задоволеній частині мотивовано  доведеністю позивачем невиконання відповідачем умов договору з поставки товару. В позові щодо стягнення пені у розмірі 93651 грн. відмовлено у зв»язку з не узгодженням сторонами пункту 7.4. правочину, оскільки у відповідності до положень ст.549 ЦК України пенею є неустойка, яка стягується за тільки невиконання грошового зобов»язання. Безпідставними  також господарський суд першої інстанції визнав вимоги позивача щодо стягнення з Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» збитків (упущеної вигоди).

Приватне підприємство «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг», м. Херсон не погодилося із рішенням господарського суду Херсонської області та звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2008 р. у справі №2/153-ПД-08 в частині задоволення вимог щодо вилучення у  нього на користь Приватного підприємства-фірми «Асоль» баштовий кран  марки КБ 403 Б зав. № 25 на рахунок виконання договору купівлі-продажу баштового крану № б/н від 01 вересня 2005 року та винести в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги, щодо вилучення у Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» на користь Приватного підприємства-фірми «Асоль» баштовий кран марки КБ 403 Б зав. № 25 на рахунок виконання договору купівлі-продажу баштового крану № б/н від 01 вересня 2005 року, залишити без задоволення. При цьому вважає, що рішення суду в цій частині необґрунтованим, незаконним та таким, яке прийнято внаслідок: неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи;  недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права;  невідповідності висновків, викладених у рішенням господарського суду, обставинам справи. Вказує, що позивач в строк, передбачений п.6.1. договору не виконав своїх договірних зобов'язань, не перерахував на розрахунковий рахунок продавця повної вартості крану, а тому не має права вимагати поставки баштового крану марки КБ 403 Б, який був предметом договору від 01.09.2005 року, а також не має права вимагати і стягнення  збитків та пені. Зазначає, що 16.04.2008 року Приватним підприємством «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, але суд вказане клопотання відхилив, чим порушив п.1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Вказує, що господарським судом не було вжито жодних заходів для з'ясування фактичних обставин справи, що мають значення, а саме факту поставки  комплектуючих баштового крану. До того ж, зазначив, що на момент розгляду даної апеляційної скарги Запорізьким апеляційним господарським судом, спонукання до підписання актів приймання-передачі комплектуючих баштового крапну, буде предметом розгляду господарського суду Одеської області.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.06.2008 року у справі  № 2/153-ПД-08 апеляційний розгляд справи призначено на 25.06.2008 року.

Приватним підприємством-фірмою «Асоль» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2008 р. у справі № 2/153-ПД-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. При цьому вважає, що зазначене рішення є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням чинного законодавства та дійсних обставин справи. Вважає твердження Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» про те, що зобов'язання по поставці крану виникають у нього після надходження на рахунок Продавця грошових коштів у відповідності з умовами п. 4.1. Договору, тобто сплати повної вартості крану є абсурдним, оскільки п. 2.1. Договору чітко передбачено, що поставка крану здійснюється трьома частинами, комплектністю згідно додатків до договору. Також, вважає, що сторони в договорі домовились, що доказом поставки є саме акт прийому-передачі, а не будь-який інший документ і скаржник не має підстав стверджувати інше. Вказує, що акти прийому-передачі не було підписано, оскільки поставки жодних комплектуючих крану марки КБ 403 зав. № 25 відповідачем здійснено не було. Зазначає, що посилання відповідача в апеляційній скарзі не неповне з'ясування судом обставин, щ мають значення для справи, а саме факту поставки складових частин крану є безпідставним. Вважає законним та обґрунтованим відхилення судом клопотання про повторне відкладення справи, оскільки метою відкладення розгляду справи було навмисне затягування судового розгляду та відверте ухилення від виконання умов договору.

          Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1225 від 24.06.2008 року справу № 2/153-ПД-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Хуторной В.М., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 25.06.2008 року було оголошено перерву до 23.07.2008 року.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1319 від 23.07.2008 року справу № 2/153-ПД-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Мірошниченко М.В., Кричмаржевський В.А., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

23.07.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від Приватного підприємства-фірми «Асоль» надійшло пояснення, в якому позивач просить суд рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2008 р. у справі № 2/153-ПД-08 в частині вилучення баштового крану на користь позивача залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» - без задоволення, а в  частині відмови в задоволені пені та збитків скасувати та прийняти нове. При цьому вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі що підлягають задоволенню в повному обсязі. Зазначає, що кран згідно зі ст.183 Цивільного кодексу України є неподільною річчю, тобто його не можна поділити без втрати цільового призначення, а тому отримання окремих його частин унеможливить використання будівельної техніки за призначенням, а відтак і мета укладання договору буде не досягнута. Вказує, що зустрічні зобов'язання сплатити вартість останньої частини крану виникають у позивача після поставки двох попередніх його частин. Зазначає, що позивачем не поставлено жодної із складових частин крану, що вказує на повне невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, зазначене дає право позивачу призупинити виконання зобов'язань по сплаті останніх 14,3% вартості крану до повного виконання умов договору скаржником. Вказує, що оскільки скаржник (після сплати на його розрахунковий рахунок 210000,00 грн., що складає 85,7% загальної суми предмету договору) на протязі тривалого часу (2005-2008 рр.) відверто ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо поставки на користь позивача баштового крану марки КБ 403 зав. № 25, позивач має реальні підстави стверджувати, що і подальшому відповідач утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду. Вважає, що рішення господарчого суду Херсонської області вилучити на користь приватного підприємства-фірми «Асоль» у Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» баштовий кран марки КБ 403 Б зав. № 25 на рахунок виконання договору купівлі-продажу баштового крану № б/н від 01 вересня 2005 року є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням чинного законодавства та дійсних обставин справи. Також, вважає, що сторони в договорі могли передбачити інший порядок сплати неустойки, в тому числі, у вигляді нарахування пені за не виконання майнового зобов'язання, а саме за прострочку поставки баштового крану. Посилання суду на те, що оскільки укладаючи договір про наміри укласти договір оренди крану від 25.10.2005 року, Приватне підприємство-фірма «Асоль» не сплатила його вартість та не отримала його вважає не обґрунтованим, так як позивач сумлінно виконував свої обов'язки за договором купівлі-продажу, мав, на період 25.10.2005 р.(дата укладення договору про наміри укласти договір оренди), повне право розраховувати на поставку крана у передбачений термін і отримати всі майнові права на предмет договору - баштовий кран. Вказує, що укладаючи договір про наміри укласти договір оренди баштового крану від 25.10.2005 року, яким передбачені всі суттєві умови основного договору, позивач розраховував отримати реальний прибуток.

          В судових засіданнях 25.06.2008 року та 23.07.2008 року представники сторін підтримали свої доводи викладені у апеляційній скарзі, відзиві на неї та поясненні.

За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

          По закінченні судового засідання 23.07.2008р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                      ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-фірма «Асоль», м.Одеса звернулося з позовом  до Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг», м. Херсон про вилучення на його користь у приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» баштовий кран в рахунок виконання договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2005р., а також стягнення з відповідача 93651 грн. пені та 387100 грн. збитків (з урахування уточнень до позову).

Рішенням господарського суду Херсонської області позовні вимоги задоволено частково. Вилучено у Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» баштовий кран  марки КБ 403 Б, заводський номер № 25. В іншій частині позову відмовлено.

З зазначеним судовим актом не погодився відповідач у справі та звернувся з апеляційною скаргою про його скасування в задоволеній частині.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного:

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2005 року між Приватним підприємством-фірмою «Асоль» та Приватним підприємством «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» укладено договір купівлі-продажу баштового крану.

Згідно умов договору (п.1.1) продавець (приватне підприємство «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг») зобов'язався поставити, а покупець (приватне підприємство-фірма «Асоль») прийняти та оплатити баштовий кран марки КБ 403 Б, зав.               № 25.

Підпунктом 2.1.договору сторони передбачили, що поставка крану здійснюватиметься трьома частинами, комплектністю згідно додатку до договору.

Підпунктом 2.2. договору сторони передбачили, що передача кожної частини крану здійснюється повноваженими представниками продавця та покупця по акту прийому-передачі, з моменту підписання якого сторонами, кожна частина крану вважається переданою продавцем  покупцю.

Підпунктом 2.3. договору сторони передбачили, що акт прийому-передачі кожної частини крану продавцем покупцю оформляється сторонами в межах 1 робочого дня з моменту доставки кожної частини крану.

Також, у відповідності до пп.4.1. цього договору, покупець здійснює передплату у розмірі 100000 грн. (40% загальної вартості крану) на протязі одного банківського дня з моменту підписання договору;  100000грн. (40% загальної вартості крану)- на протязі одного банківського дня з моменту підписання акту прийому-передачі першої частини крану комплектністю згідно Додатку № 1 до договору, а залишкову частину вартості крану, а саме 45000 грн. (20% його вартості) на протязі одного банківського дня з моменту підписання акту прийому-передачі другої частини крану комплектністю згідно Додатку № 2 до договору.

За умовами договору щодо поставки спірного крану (пп.5 договору) кожна частка крану згідно додатків до цього договору повинна бути поставлена продавцем (приватним підприємством «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг») на протязі 20 календарних днів з моменту надходження на поточний рахунок продавця відповідної частини вартості крану. Кран повністю повинен бути поставлено продавцем за рахунок власних коштів на протязі 60 робочих днів з моменту надходження на його рахунок грошових коштів у відповідності  до  умов  пп. 4.1. даного договору.

Як свідчать матеріали справи та, що не оспорюється сторонами, фактично позивач (покупець) сплатив платіжним дорученням №366 від 01.09.2005 року - 100000 грн., платіжним дорученням № 374 від 15.09.2005 року - 60000 грн. та платіжним дорученням              № 472 від 12.12.2005 року – 50000 грн., а всього 210000 грн.

Проте, станом на час розгляду справи в господарському суді першої інстанції, продавець (відповідач по справі) не поставив покупцю (позивачу по справі) передбачений договором від 01.09.2005 року кран баштовий.

Отже, продавцем не було виконано зобов'язання за договором від 01.09.2005 року.

Вилучити на виконання договору купівлі-продажу Приватне підприємство «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» передати Приватному підприємству-фірмі «Асоль» баштовий кран марки КБ 403 Б зав. № 25, та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 93651 грн. та збитки в розмірі 387100 грн. було предметом розгляду справи в господарському суді першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» передати Приватному підприємству-фірмі «Асоль» баштовий кран марки КБ 403 Б зав. № 25, виходячи з нижчевикладеного:

Як вже зазначалося, у відповідності до умов договору від 01.09.2005 року сторони за договором взяли відповідні зобов'язання.

Згідно приписів статті 193 господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу,  а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Покупцем по справі було сплачено продавцю 210000 грн. в рахунок зазначеного договору.

Продавцем по справі не було виконано умови договору, а саме не здійснено поставку крану баштового.

Ствердження заявника апеляційної скарги на факт виконання ним договірних зобов'язань, а саме  поставки  двох частин  баштового крану, є необґрунтованим.

Так, відповідач по справі наполягаючи на поставку комплектуючих баштового крану за договором від 01.09.2005 року, посилається на довірливість взаємостосунків з позивачем, безпроблемний попередній досвід співпраці з ним, та усні гарантії, що всі акти будуть підписані під час поставки третьої частини крану, що привело до залишення Приватним підприємством-фірмою «Асоль» без підпису актів прийому-передачі частин крану баштового.

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своєї вимоги.

Отже, з урахуванням приписів зазначеної норми, відповідач не довів належним чином факт виконання зобов'язань за договором від 01.09.2005 року, а саме  двох складових частин баштового крану.

Згідно положень ч.1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого зобов'язання однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Частиною  3 зазначеної статті передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, інша сторона має право призупинити виконання свого зобов'язання, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, зустрічні зобов'язання сплатити вартість останньої частини крану виникають у позивача після поставки двох попередніх його частин.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не поставлено жодної із складових частин крану, що вказує на повне невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором, що дає право позивачу призупинити виконання зобов'язань по сплаті останньої вартості крану до повного виконання умов договору скаржником.

Статтею 620 Цивільного кодексу України зазначається, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Згідно приписів статті 183 Цивільного кодексу України вказаний кран є неподільною річчю тобто його не можна поділити без втрати цільового призначення, отже отримання окремих його частин унеможливить використання будівельної техніки за призначенням, а відтак і мета укладання договору буде не досягнута.

При цьому, продавець не позбавлений права стягнути з покупця недоплачену вартість крану в установленому порядку.

За таких обставин, рішення господарського суду Херсонської області вилучити на користь приватного підприємства фірми «Асоль» у Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» баштовий кран марки КБ 403 Б зав.№25. на рахунок виконання договору купівлі-продажу баштового крану № б/н від 01 вересня 2005 року,  слід вважати законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням чинного законодавства та дійсних обставин справи.

Колегія суддів, також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за прострочення поставки баштового крану та збитків, пов'язаних з його непоставкою, виходячи з нижчевикладеного:

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, згідно положень якої сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, та до ст.627 Цивільного кодексу України (свобода договору),  сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відношення на власний розсуд.

В той же час, статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати  кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового  зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з зазначеної норми штраф,  по суті, встановлюється за будь-яке порушення зобов'язання, в той час як пеня – на випадок прострочення виконання зобов'язань, тобто вона покликана забезпечити лише своєчасне виконання обов'язків боржника.

Отже, відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, яка стягується  за невиконання  грошового зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що у даному випадку йде мова про прострочення поставки баштового крану, а не виконання грошового зобов'язання, а тому  позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення збитків  (упущеної вигоди) слід зазначити наступне:

Згідно положень статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок по рушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа перед бачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на по терпілого.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 того ж кодексу, у тому числі і відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих   порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже,  на кредитора покладається обов'язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. При цьому, кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, підтвердити їх документально. Отже, пред'явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм та,  враховуючи, що  договір про наміри  укладення договору оренди баштового крану від 25.10.2005 року між Приватним підприємством-фірмою «Асоль» та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Діполь», не свідчать про те, що фактично буде укладений договір оренди між зазначеними сторонами, а також, що, на час укладення договору про намір про укладення договору оренди позивачем не було сплачено у повному обсязі вартість баштового крану за договором купівлі-продажу, колегія суддів вважає недоведеним позивачем факт можливого отримання реального прибутку (упущеної вигоди) та його розмір у розумінні вищезазначених норм цивільного законодавства та  ст.ст.32-33 Господарського процесуального кодексу України, а отже вважає необґрунтованими позовні вимоги про стягнення  збитків  у заявленій сумі.

Колегія суддів також не вбачає з боку господарського суду першої інстанції порушень норм процесуального права.

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу  України  господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось  обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Господарським судом першої інстанції  було розглянуто клопотання  відповідача про відкладення розгляду справи та  у зв»язку з його безпідставністю та відсутністю достатнього обґрунтування правомірно відхилено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи,  оспорюване рішення  прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи  скасування.

Апеляційна скарга Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг», м. Херсон не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини,  згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом, а саме: державне мито в сумі 2100 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. відносяться на відповідача, а в іншій частині – на позивача.

Державне мито  за апеляційною скаргою в сумі 1050 грн. (2100х50%) відносяться на відповідача. Беручи до уваги те, що відповідачем при поданні апеляційної скарги було зайво сплачено державне мито у розмірі 2580 грн. (3630 грн. – 1050 грн.), надлишково сплачена сума підлягає поверненню Приватному підприємству «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг», про що слід видати довідку.  

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105  Господарського процесуального кодексу  України,  Запорізький  апеляційний господарський суд

                                                              ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг», м. Херсон залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2008 р. у справі № 2/153-ПД-08 - без змін.

          Видати Приватному підприємству «Торгівельно-промисловий альянс «Укрспецторг» довідку про повернення надлишково сплаченого державного мита у розмірі 2580 грн.

          Постанову оформлено у повному обсязі та підписано  25.07.2008 року.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.