Постанова
від 16.07.2008 по справі 18/443 (05-5-18/2827)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/443 (05-5-18/2827)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 липня 2008 р.                                                                                    № 18/443 (05-5-18/2827)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогсуддів:Н. Дунаєвської,І. Воліка, Н. Мележик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавного підприємства (ДП) "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постановувід 26.02.2008

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 18/443

за позовомДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

доАкціонерного банку (АБ) "Кліринговий дім"

третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округуКозярик Надія Степанівна

пропро визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача1)          Майданович Д.М. (дов. від 31.01.2008 № 17/10);2)          Лозицька О.Л. (дов. від 22.04.2008 № 82/10);

відповідачаГромико В.С. (дов. від 28.01.2008 № 173-ЮУ/08);

третя особане з'явились;

ВСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами.

06.03.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис № 1360, згідно з яким на підставі протесту переказного векселя в неакцепті, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.03.2005, запропоновано стягнути з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь АБ "Кліринговий дім" плату у розмірі 20 000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса № 1360 від 06.03.2006 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що лише акт протесту векселя в неплатежі є підставою для вчинення виконавчого напису на безспірність стягнення заборгованості за вексельним зобов'язанням, а нотаріус вчинив виконавчий напис тільки на підставі протесту векселя в неакцепті.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.10.2007 у справі № 18/443                (суддя О. Мандриченко) в задоволенні позову відмовлено.

          Доповідач: Волік І.М.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 (колегія суддів: Н. Губенко, Т. Барицька, Л. Ропій) рішення господарського суду  м. Києва від 03.10.2007 у справі № 18/443 залишено без змін з тих же мотивів.

Судові рішення у справі мотивовані наступним.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України „Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004.

Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом                      Міністерства юстиції України від 03.03.2004, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 11 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999, заборгованість стягується за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку; для одержання виконавчого напису нотаріуса подаються оригінал опротестованого векселя і акт про протест векселя.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004, встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999.

Згідно з абз. 1 п. 298 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, у день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє платнику або доміциліанту (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя, у якій зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя.

Відповідно до п. 299 Інструкції у разі відмови платника (доміциліанта) оплатити або акцептувати вексель або якщо він не з'явився до нотаріуса, нотаріус складає акт про протест про неоплату або неакцепт за встановленою формою і робить відповідний запис у реєстрі, а також відмітку про протест про неоплату або неакцепт на самому векселі.

Згідно з п. 302 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004                   N 20/5, вексель, опротестований нотаріусом у неплатежі, є підставою для вчинення на ньому виконавчого напису.

Згідно ч. 1, 4 ст. 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі). У разі припинення платежів трасатом, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно, держатель не зможе використати своє право регресу доти, доки вексель не буде пред'явлений трасату для платежу і не буде здійснений протест.

Крім того, частиною 4 статті 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що протест у неакцепті звільняє від пред'явлення для платежу і від протесту у неплатежі.

Як встановлено господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, 15.03.2005 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу опротестовано вищевказаний вексель в неакцепті.

Виходячи з положень Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від                  29.06.1999 року, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса на векселі є не тільки протест даного векселя у неплатежі, а і протест векселя у неакцепті.

При цьому зазначено про те, що Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004, не містить заборони для вчинення виконавчого напису на опротестованому в неакцепті векселі.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" просить про скасування судових рішень у справі у зв'язку з неправильним застосуванням при їх прийнятті матеріальних норм права та порушення процесуальних норм, і про задоволення позовних вимог.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Господарський суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення у справі, помилковими і передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Отже, вексельні правочини (зокрема, по видачі, акцептуванню, індосуванню, авалюванню векселя, його акцептуванню в порядку посередництва й оплаті векселя) регулюються нормами спеціального вексельного законодавства.

Разом з тим, в окремих випадках такі правочини можуть регулюватися і загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України).

Статтею 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель визначено цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

За приписами статті 77 зазначеного Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, щодо строку платежу, права регресу у разі неплатежу.

Згідно статті 34 вказаного Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

У відповідності до статті 44 зазначеного Уніфікованого закону відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі). Протест в неакцепті повинен бути здійснений протягом строку, визначеного для пред'явлення для акцепту. Якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня. Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред'явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті, вказаному у попередньому абзаці.

При розгляді даної справи судами першої ті апеляційної інстанції не було перевірено, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Виходячи з цього визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" і ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було з'ясовано наявності у вказаному переказному векселі щодо якого був вчинений оскаржуваний протест у неакцепті, обов'язкових реквізитів, визначених у ст. 1 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, та відповідно не з'ясовано наявності у зазначеного векселя вексельної сили у відповідності до ст. 2 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Беручи до уваги, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 ГПК України не були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні або постанові господарського суду, передбачених частиною 2 ст. 1115 ГПК України, відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа має бути направлена на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 та рішення господарського суду міста Києва 03.10.2007 у справі № 18/443 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

         Головуючий, суддя                                                       Н. Дунаєвська

    Судді:                                                                                               І.Волік

                                                                                    Н. Мележик

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення16.07.2008
Оприлюднено07.08.2008
Номер документу1871360
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —18/443 (05-5-18/2827)

Постанова від 16.07.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Волік І.M.

Ухвала від 23.06.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Волік І.M.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні