07/2819а
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/2819а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2008 р.
10год. 32хв., м. Черкаси
За позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції
до об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Берегиня-2007”
про стягнення 510грн.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Гордієнко В.О. –за довіреністю від 07.07.200р., Бондаренко О.М. –за довіреністю від 12.01.2008р.;
від відповідача: не прибули.
Заявлено позов про стягнення з відповідача в доход бюджету 510грн. штрафних санкцій за неподання у строки, визначені законодавством податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 9 місяців 2007р. та податкових розрахунків комунального податку за 2 і 3 квартали 2007р.
У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання не прибув.
Заперечень проти позову відповідач не подав.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
У травні 2007р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи.
4 травня 2007р. відповідач був узятий позивачем на облік як платник податків.
4 листопада 2007р. Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання неподання останнім податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 9 місяців 2007р. та податкового розрахунку комунального податку за 2 та 3 квартали 2007р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 04.11.2008р. №1967/15-025/35057092.
Перевіркою було встановлено факт неподання відповідачем податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 9 місяців 2007р. та неподання податкового розрахунку комунального податку за 2 і 3 квартали 2007р. Ці факти були оцінені позивачем як порушення відповідачем вимог пп.4.1.4 п.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ).
Акт від 04.11.2008р. №1967/15-025/35057092 позивач 04.12.2007р. надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений представнику відповідача поштою 06.12.2007р.
На підставі акта від 04.11.2008р. №1967/15-025/35057092 позивач 10.12.2007р. прийняв податкові повідомлення –рішення №0008561501/0 та №0008571501/0.
За податковим повідомленням –рішенням від 10.12.2007р. №0008561501/0 позивач застосував до відповідача 170грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 9 місяців 2007р.
За податковим повідомленням –рішенням від 10.12.2007р. №0008571501/0 позивач застосував до відповідача 340грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, податкового розрахунку з комунального податку за 2 і 3 квартали 2007р.
Податкові повідомлення –рішення від 10.12.2007р. №0008561501/0 та №0008571501/0 позивач 10.12.2007р.надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений представнику відповідача поштою 13.12.2007р. Відповідач ці податкові повідомлення-рішення в установленому порядку не оскаржував, а застосовані за ним суми штрафів не сплатив.
26 грудня 2007р. позивач надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 26.12.2007р. №1/412/19046/24-02 на сплату 510грн. податкового боргу. Рекомендований лист з цією першою податковою вимогою був повернутий позивачу поштою у зв'язку із закінченням терміну його зберігання, тому позивач 30.01.2008р. розмістив цю першу податкову вимогу на дошці податкових оголошень.
3 березня 2008р. позивач надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом з повідомленням про вручення другу податкову вимогу від 29.02.2008р. №2/77/3322/24-012 на сплату 510грн. податкового боргу. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення представник відповідача отримав вказаний рекомендований лист 13.03.2008р.
14 квітня 2008р. позивач прийняв рішення №10/24-024/35057092/5666 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу. Це рішення позивач 16.04.2008р. надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений представнику відповідача 21.04.2008р.
Обов'язок подання неприбутковими організаціями та установами до податкових органів квартальних звітів про використання коштів неприбуткових організацій і установ передбачений пп. 7.11.12 п. 7.11 ст. 7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” та Порядком складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженим наказом ДПА України від 11.09.1997р. №233 в редакції наказу ДПА України від 03.04.2003р. №153. При цьому вказаний Порядок передбачає, що на підставі звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями здійснюється нарахування та сплата податку на прибуток від того доходу, від оподаткування якого такі неприбуткові установи й організації не звільнені.
Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93 „Про місцеві податки і збори” комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Стаття 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93 „Про місцеві податки і збори” передбачає, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Статтями 19 та 22 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93 „Про місцеві податки і збори” встановлено, що місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.
Рішенням Смілянської міської ради від 18.08.2000р. №13-15 було затверджене Положення про комунальний податок, згідно з яким відповідач не звільняється від сплати комунального податку, а тому зобов'язаний був подавати щоквартальні податкові розрахунки з цього податку.
Підпункт 1.11 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „ податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація)” визначає як документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пункт 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ передбачає, що податкове зобов'язання (з у рахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом (недоїмкою).
Відповідно до пп. 4.1.4, 4.1.5, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.
Пунктом 15.4 ст. 15 Закону №2181-ІІІ встановлено, що граничні строки для подання податкової декларації, визначені пунктом 4.1 статті 4, підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:
перебував за межами України;
перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.
Штрафні санкції, визначені підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з нормами цього пункту.
Норми цього пункту поширюються на:
платників податків - фізичних осіб;
посадових осіб юридичної особи, у разі коли протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.
Підпункт 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачає, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
З огляду на викладені вище обставини та норми податкового законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Відповідач з дня його державної реєстрації як юридичної особи зобов'язаний був подавати позивачу щоквартальні звіти про використання коштів неприбуткових організацій і установ, та щоквартальні розрахунки комунального податку, які (звіти та розрахунки) містять усі ознаки податкової декларації у розумінні Закону №2181-ІІІ. Встановлені перевіркою факти неподання відповідачем таких звіту та податкових розрахунків є належною підставою для застосування позивачем до відповідача штрафу передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у розмірі 170грн. за кожне таке неподання.
Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Стаття 3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. При цьому вказаний Закон не ставить у залежність можливість примусового стягнення податкового боргу за рішенням суду від вжиття контролюючим органом та органом стягнення передбачених чинним законодавством позасудових заходів з погашення податкового боргу.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню у доход Державного бюджету України 5грн. 10коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Берегиня-2007” (вул. Б.Хмельницького, буд.50, кв.14, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 35057092):
- в доход бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 21367325)–510грн. штрафних санкцій;
- в доход Державного бюджету України через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 21367325) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, –5грн. 10коп. судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2008 |
Оприлюднено | 07.08.2008 |
Номер документу | 1871375 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Дорошенко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні