Ухвала

від 30.07.2008 по справі 5020-4/106

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-4/106

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

24 липня 2008 року  м. Севастополь                 Справа № 5020-4/106

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Волкова К.В. ,

секретар судового засідання                                     Клюєва О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Вертій Наталя Анатоліївна, довіреність № б/н від 17.06.08 (22.07.2008),

відповідача:  Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № 3/10-011/2007   від 12.02.07 (22.07.2008),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Остапова К.А.) від 27.05.2008 у справі № 5020-4/106

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" (вул. Корчагіна, 34, місто Севастополь, 99014)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

                                                            ВСТАНОВИВ:          

Постановою господарського суду міста Севастополя від 27.05.2008 у справі № 5020-4/106 позов задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя № 000091151/0 від 30.01.2006. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03, 40 грн судового збору.

Постанова мотивована тим, що порушення позивачем вимог чинного законодавства не підтверджується матеріалами справи, а тому застосування фінансових санкцій є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, прийняти нову, якою у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом першої інстанції несплати позивачем протягом 2007 року зобов'язань з податку на прибуток, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

У судовому засіданні 22.07.2008 відповідач підтримав свої вимоги.

Позивач подав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що сплачена платіжними дорученнями сума є авансом у рахунок майбутніх платежів з податку на прибуток, а не окремим платежем з податку, а тому підстав для застосування штрафних санкцій немає.   

Представник позивача у судовому засіданні 22.07.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.07.2008 до 24.07.2008.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

30.01.2008 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за декларацією за одинадцять місяців 2007 року, за результатами якої складений акт № 449/10/15-132 (т. 1, а. с. 17-19).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, що виразилось у простроченні  граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 158 134, 00 грн.

На підставі зазначеного акту 30.01.2008 Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 000091151/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 15 794,90 грн на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (т. 1, а. с. 20).

Підставою для застосування штрафних санкцій стали наступні обставини.

В акті перевірки податкове зобов'язання позивача, узгоджене декларацією з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року, відображено в сумі 225 185 грн. Сума 225 000 грн була нарахована на підставі рядка 20 „Авансові внески, нараховані на суму дивідендів ...” декларації, 185 грн на підставі рядка 22 „Сума штрафу, самостійно нарахованого у зв'язку з виправленням помилок”. Граничним терміном сплати податкового зобов'язання є 04.01.2008. Станом на 04.01.2008 на обліковій картці позивача за кодом платежу 11021000 з податку на прибуток числилася переплата в сумі 67 051,00 грн. Після вищевказаних нарахувань з податку на прибуток у сумі 225 185,00 грн на картці утворилася недоїмка в сумі 158 134,00 грн (225 185 грн - 67 051 грн), яка була погашена позивачем платіжним дорученням № 50 від 21.01.2008 та уточнюючим розрахунком за 11 місяців 2007 року.

Оскільки граничний строк сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток, узгодженого в декларації за одинадцять місяців року, закінчився 04.01.2008, то відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем такого строку.

Проте, судова колегія не погоджується з висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкове зобов'язання –це  зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податковою декларацією, розрахунком відповідно до пункту 1.1 статті 1 того ж Закону є документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду (пункт 16.4 статті 16 вище зазначеного Закону).

Об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Пунктом 10.1 статті 10 того ж Закону встановлено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Пунктом 7.8 статті 7  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначений порядок оподаткування дивідендів.

Так, згідно з підпунктом 7.8.1 вказаного пункту у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

При цьому підпунктом 7.8.2 встановлено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 7.2 статті 7 чи пунктом 10.2 статті 10 цього Закону.

Підпунктом 7.8.4 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що у разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення. У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143.

Відповідно до вказаного Порядку в рядку 14 проставляється сума податкового зобов'язання звітного періоду, яка визначається як різниця між рядком 12 “Нарахована сума податку” та рядком 13 “Зменшення нарахованої суми податку”. Сума податку, яка підлягає до сплати, проставляється у рядку 17.

Показники у рядку 20, які є додатковими, відображаються у числі інших на підставі  підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Тобто у даному рядку в якості додаткового показника зазначається сума авансового внеску з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів.  

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2007 позивач подав до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року (т. 1, а. с. 46).

Відповідно до рядку 14 даної декларації податкове зобов'язання звітного періоду –0 грн, нарахована сума податку (рядок 12) 594 660,00 грн, зменшення податкового зобов'язання (рядок 13) –675000,00 грн. В рядку 20 “Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів” зазначено 675 000,00 грн.

При цьому в ході невиїзної документальної (камеральної) перевірки вказаної декларації, яка відбулась 30.01.2008, було встановлено, що позивач порушив підпункт 7.8.3 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого у разі, коли сума авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, таким чином рядок 13 “зменшення нарахованої суми податку” декларації позивача за 11 місяців 2007 року повинен дорівнюватись 594 660,00 грн, а різницю в розмірі 80 340,00 грн платник має право перенести у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду. Проте, це порушення не призвело до заниження або завищення податку на прибуток за 11 місяців 2007 року, про що Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя складено довідку № 10/15-132 (т. 1, а. с. 15, 16).

Позивачем надані докази прийняття ним протягом 2007 року рішень про нарахування дивідендів, сплати сум цих дивідендів та внесення до Державного бюджету авансових внесків на дивіденди до подання вищевказаної декларації (т. 1, а. с. 60-65, 79-100).

Слід зазначити, що авансовий внесок є складовою частиною податку на прибуток у розумінні пункту 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, але заповнення рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємства не може вважатись узгодженням суми цього внеску. Ані нарахування авансового внеску, ані його сплата на підставі рядку 20 декларації з податку на прибуток не здійснюються.

Зазначене вище дає підстави вважати, що висновки, викладені в акті перевірки щодо нарахування позивачем у рядку 20 декларації авансових внесків у сумі 225 000 грн та відповідно узгодження податкового зобов'язання на суму 158 134,00 грн (з урахуванням переплати з податку на прибуток в сумі 67 051,00 грн), не ґрунтуються на законі.

За цих обставин застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 15 794,90 грн на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя № 000091151/0 від 30.01.2008 підлягає визнанню нечинним.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.                                                            

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                              

                                                            УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду міста Севастополя від 27.05.2008 у справі № 5020-4/106 залишити без змін.

Ухвала набирає   законної  сили  з  моменту  проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                        І.В. Черткова

Судді                                                                      Ю.М. Гоголь

                                                                      К.В. Волков