Рішення

від 27.09.2011 по справі 38/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/296

27.09.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Авто ЗіП»

ДоПриватного акціонерного товариства «Будінженеремережа-2»

Простягнення 5207,86 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача Булгакова І.В.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення з Відповідача  заборгованість в сумі 4406,54 грн., 3% річних в сумі 206,44 грн. та інфляційні за порушення грошових зобов'язань в сумі 594,88 грн., а разом 5207,86 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Позивач поставив. А Відповідач прийняв товар, проте Відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Ухвалою від 08.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 15.09.11р. Цією ж ухвалою сторони було зобов'язано подати суду документи вказані в цій ухвалі. В судовому засіданні розгляд справи відкладався до 27.09.11р.

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне замінити Закрите акціонерне товариство «Будінженермережа-2»(код 04013376) на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «Будінженермережа-2»(код 04013376).

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 06.03.09р. по 01.10.09р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 5253,08 грн., що підтверджується видатковими накладними №А3-293 від 06.03.09р., №А3-500 від 14.04.09р., № А3-1825 від 01.10.09р. та довіреностями на отримання цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 846,54 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

30.12.10р. Позивач направив Відповідачу претензію про погашення заборгованості за поставлений товар. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

          Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 4406,54 грн., що підтверджується матеріалами справи.          

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом у період з 06.03.09р. по 01.10.09р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 5253,08 грн., що підтверджується видатковими накладними №А3-293 від 06.03.09р., №А3-500 від 14.04.09р., № А3-1825 від 01.10.09р. та довіреностями на отримання цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 846,54 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи. 30.12.10р. Позивач направив Відповідачу претензію про погашення заборгованості за поставлений товар. Проте відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 4406,54 грн., що підтверджується матеріалами справи.          На підтвердження іншого Відповідачем не надано суду будь-яких документів.

Враховуючи викладене суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 4406,54 грн. обґрунтованою т такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції частково в сумі 4939,73 грн. за розрахунком суду та 3% річних в сумі 206,44 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволені позову всі витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на Відповідача.

Згідно з п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були понесені витрати за надання юридичних  послуг в сумі 3000,00 грн., що підтверджується договором №0108/3 про надання правової допомоги та квитанцією до прибуткового касового ордера №46 від 03.08.11р.

Оскільки позовні вимоги Позивача задоволено частково, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про покладення на Відповідача понесених витрат з надання юридичних послуг частково в сумі 1500,00 грн.,  оскільки розмір понесених Позивачем витрат на адвоката є неспіврозмірним з сумою заборгованості Відповідача перед Позивачем.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-2»( 03126, м. Київ, пр. Відрадний, 107; код 04013376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЗіП»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 29, кв. 64; код 33495369) борг з урахування встановленого індексу інфляції в сумі 4939 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 73 коп.,  3% річних в сумі 206 (двісті шість) грн. 44 коп., державне мито в сумі 100 (сто) грн. 98 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 64 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 12.10.2011 р.