Рішення

від 04.10.2011 по справі 16/117-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 16/117-11

         Господарський  суд  Київської  області   у  складі   судді   Христенко  О.О.  розглянув

позов    Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт», м. Луганськ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», м. Біла Церква

про   стягнення 15 703,05 грн.

                                                   за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 10.02.2011р. (представник);

        від відповідача: не з’явився.      

                                                                       Обставини справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 05.08.2011р. (Вх. № суду 3245 від 10.08.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 13 000,00 грн., 1 703,05 грн. пені,  1 000,00 грн. штрафу, а всього 15 703,05 грн. та судові витрати.

        Відповідно до ухвали від 12.08.2011р. порушено провадження у справі № 16/117-11 та призначено її розгляд на 23.08.2011р. о 11 год. 00 хв.

         Представник відповідача в судове засідання 23.08.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 12.08.2011р.

 Враховуючи неявку представника відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 04.10.2011р. за участю повноважних представників сторін.

 Представник позивача в судових засіданнях 23.08.2011р. та 04.10.2011 позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

      Відповідач в судове засідання 04.10.2011р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 23.08.2011р. Відповідач вимоги п. 4 ухвали від 12.08.2011 р. про порушення провадження у справі та п. 3 ухвали від 23.08.2011р. не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

  Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 12.08.2011р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 15.08.2011р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою суду від 23.08.2011р., яка була отримана відповідачем 29.08.2011р. про що свідчить підпис на повідомленні про вручення, зазначені ухвали суду направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.09.2011р.  Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.    

      Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд   

                                                                     встановив:

 Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт»(«Постачальник», далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліс»  («Покупець», далі –відповідач) укладено Договір поставки № 135 від 01.08.2010р. (надалі –Договір), згідно якого позивач зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити поліамідну термозбіжну сосисочну, сарделечну і ковбасну оболонки у виконанні «Луга-Бар», «Луга-Лайт»і «Луга-Фреш»та іншу продукцію надалі іменовану «Товар»(п. 1.1 Договору).

 Згідно п. 2.1 Договору, асортимент, кількість та вимоги до якості товару зазначаються сторонами в Специфікаціях, що оформляються на кожну партію товару та є невід’ємною частиною даного Договору.

 Відповідно до п. 3.3 Договору незалежно від наявності підписаної сторонами Специфікації та (чи) заявки покупця на поставку товару, факт підписання покупцем видаткової накладної вважається погодженням ціни, якості та строку поставки товару, зазначеного у видатковій накладній.

          Ціна та загальна вартість товару зазначається в Специфікаціях, підписаних сторонами і які є невід’ємною частиною даного Договору; ціна на товар зазначається додатково в накладній на кожну партію товару  (п. 4.1 Договору).

        Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином та поставив відповідачу товар всього на суму 26 965,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1283 від 29.09.2010р. на суму 26 965,28 грн. Про приймання товару за вказаною видатковою накладною свідчать підписи представників відповідача, засвідчені відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс».

 Згідно п. 4.3 Договору, форма оплати товару –відстрочка платежу 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

 Розрахунки здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 4.4. Договору).

 Враховуючи п. 4.3 Договору щодо відстрочки платежу на 30 календарних днів та дату поставки товару (29.09.2010р.) за видатковою накладною №1283 від 29.09.2010р., відповідач мав розрахуватись за поставлений товар до 29.10.2010р. включно.

Як зазначає позивач у позові та як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача в ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» відповідач за отриманий товар за Договором розрахувався лише частково сплативши 02.11.2010р. грошові кошти в розмірі 6 965,28 грн., 25.11.2010р. - 5 000,00 грн. та 23.02.2011р. - 2 000,00 грн., а всього - 13 965,28 грн.

          Також, відповідач надав гарантійний лист вих. №18/422 від 15.04.2011р., у якому зазначив, що зобов’язується погасити заборгованість за Договором № 135 від 10.08.2010р. в сумі 13 000,00 грн. до 31.05.2011р. Однак до вказаної дати відповідач з позивачем не розрахувався.

 Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідача перед позивачем за Договором № 135 від 01.08.2010 р. рахується заборгованість у розмірі 13 000,00 грн.

 Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару, в порушення п. 4.3. даного Договору не виконав, борг у розмірі 13 000,00 грн. не сплатив.

          Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

 Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

          За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, в результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманого товару за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить всього 13 000,00 грн. основного боргу по Договору № 135 від 01.08.2010р.        

          Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

         Відповідач двічі у судові засідання не з’явився, відзиву на позов, доказів оплати наданого позивачем товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

         Враховуючи, що заборгованість у розмірі 13 000,00 грн. по Договору № 135 від 01.08.2010р. відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір зазначеної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 000,00 грн. боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за порушення строків оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Позивачем на підставі п. 6.2. Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 1 703,05 грн., згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 29.10.2010р. по 05.08.2011р. за 280 днів прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

     Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період виходячи із подвійної облікової ставки НБУ з дня початку строку прострочення.

Оскільки розмір пені був розрахований позивачем більше ніж за шість місяців, то судом здійснено власний розрахунок пені.

Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня всього в розмірі –1 166,97 грн. за період з 30.10.2011р. по 30.04.2011р. В частині стягнення пені в сумі 536,08 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

Згідно п. 6.3. Договору, за порушення строків оплати поставленого товару більш ніж на сім календарних днів, відповідач, крім пені, сплачує позивачу штраф в розмірі 5% від суми заборгованості за кожні десять днів прострочки.

Позивачем на підставі п. 6.3. Договору нараховано штраф в розмірі 5% від суми заборгованості в розмірі 20 000,00 грн., який за розрахунком позивача складає 1 000,00 грн.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково: 13 000,00 грн. основної заборгованості, 1 166, 97 грн. пені, та 1 000,00 грн. штрафу.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»(09109, Київська область, м. Біла Церква, шосе Сквирське, 20, код ЄДРПОУ 05479987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт»(91033, м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783) 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 97 коп. пені, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штрафу, а також 151 (сто п’ятдесят одна) грн. 67 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 94 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В решті позову відмовити.

4.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                                    О.О.Христенко