ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.11 Справа № 4/163/2011
Розглянувши матеріали справи за позовом
Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг №26, м. Стаханов
до Стахановського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово –виробничого об’єднання Українського товариства сліпих, м. Стаханов
про стягнення 586 грн. 21 коп.
Суддя: Старкова Г.М.
за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.
у присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 333 від 30.06.2011;
від відповідача - не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги електрозв’язку у сумі 550 грн. 21 коп., інфляційних нарахувань у сумі 19 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 04 грн. 65 коп., пені у сумі 11 грн. 95 коп.
Представник позивача у судовому засіданні 29.08.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України
зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання від 26.09.2011 № 448108/2-541, в порядку статті 22 ГПК України, про заміну назви позивача з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", у зв’язку з чим просить вважати належною його назвою Публічне акціонерне товариство "Укртелеком". Вказане клопотання судом розглянуто, задоволено та долучено до матеріалів справи.
На підставі викладеного, позивачем у справі слід вважати Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
в с т а н о в и в :
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25 травня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” Луганська філія в особі цеху електрозв’язку № 9 (далі –Підприємство зв’язку, позивач) та Стахановським учбово-виробничим підприємством Луганського учбово –виробничого об’єднання Українського товариства сліпих (далі –Споживач, відповідач) був укладений типовий договір про надання послуг електрозв’язку № 373 та додатки до нього (надалі - Договір).
Відповідно до п.1. Договору, Підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані у додатку № 2 (далі –послуги).
Відповідно до п. 4.1. Договору послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.
Згідно із п. 4.2. Договору та протоколом розбіжностей споживач сплачує послуги за спільно погодженою системою оплати.
У разі застосування кредитної системи оплати, згідно п.4.5. договору, Споживач проводить оплату протягом 10-ти днів місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач належним чином виконав зобов'язання та забезпечив якісне та безперебійне надання послуг електрозв’язку, про що свідчить відсутність претензій з боку відповідача стосовно надання послуг, та позивачем виставлені рахунки за надані послуги (а.с.17-30).
Пунктом 3.2.8 Договору зазначено, що Споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Позивачем згідно умов Договору надані відповідні послуги та виставлені відповідачу рахунки за спожиті телекомунікаційні послуги на загальну суму 550 грн.21 коп., а саме: рахунки за телекомунікаційні послуги: № 4.2010.4409013008009011 від 30.04.2010 за квітень 2010 року на суму 254 грн. 81 коп.; №5.2010.4409013008009011 від 31.05.2010 за травень 2010року на суму 311грн. 61 коп.; № 6.2010.4409013008009011 від 30.06.2010 за червень 2010 року на суму 371 грн. 26 коп.; № 7.2010.4409013008009011 від 31.07.2010 за липень 2010року на суму 430 грн. 91 коп.; № 8.2010.4409013008009011 від 31.08.2010 за серпень 2010 року на суму 490 грн. 56 коп.; № 9.2010.4409013008009011 від 30.09.2010 за вересень 2010 року на суму 550 грн. 21 коп.; № 10.2010.4409013008009011 від 31.10.2010 за жовтень 2010 року на суму 609 грн. 86 коп. (а.с.17,19,21,23,25,27,29).
Факт виставлення рахунків підтверджується відомостями отримання відповідачем рахунків від 09.11.2009, 09.03.2010, 09.04.2010 ( а.с. 33-43).
Відповідач умови договору не виконав, провів оплату вказаних розрахунків не в повному обсязі, тому залишок заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги електрозв’язку складає 550 грн. 21 коп. за період з 01.04.2010 по 01.11.2010.
Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг електрозв’язку № 373 від 25.05.2005 за період з 01.04.2010 по 01.11.2010 щодо надання послуг електрозв’язку складає 550 грн. 21 коп., що підтверджено матеріалами справи.
Згідно з п.2.2.6. Договору Підприємство зв’язку має право призупинити надання послуг телефонного зв’язку або припинити дію Договору у разі порушення Споживачем договірних зобов’язань, передбачених п.3.2. цього Договору.
Позивач у позовній заяві зазначив, що оскільки у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги, тому позивач скористався своїм правом та відключив відповідача від мережі надання послуг 01.10.2010 ,згідно нарядів №№122,123.(а.с.33).
Як зазначено в п.4.5. Договору після відключення Абонента від мережі позивача сторони проводять взаємні розрахунки протягом 3-х тижнів з дня повного відключення Абонента від мережі Оператора.
Отже, відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем до 21 липня 2010 року.
Але, в порушення умов Договору, розрахунки за надані послуги електрозв’язку в зазначений термін відповідач не провів.
Згідно з умовами п.5.8. Договору за порушення строків оплати Абонент сплачує Підприємству зв’язку пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.
За порушення строків оплати за надані послуги позивач нарахував відповідачу, відповідно до п. 5.8. Договору, пеню у сумі 11 грн. 95 коп. за період з 01.04.2010 по 31.10.2010.
Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних в сумі 04 грн. 65 коп. за період з 01.04.2010 по 31.10.2010, інфляційні нарахування в сумі 19 грн. 40 коп. за період з квітня 2010 року по жовтень 2010року.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.
Оскільки відповідач умови вищевказаного Договору не виконав, оплату за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не провів, тому позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача суми боргу за надані телекомунікаційні послуги електрозв’язку у сумі 550 грн. 21 коп., пені у сумі 11 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 04 грн. 65 коп., інфляційні нарахування у сумі 19 грн. 40 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови типового договору про надання послуг електрозв’язку № 373 від 25.05.2005 та на положення ст.ст. 525,526,625 ЦК України.
Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за задані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання за типовим договором про надання послуг електрозв’язку № 373 від 25.05.2005, по сплаті наданих послуг електрозв’язку на загальну суму 550 грн. 21 коп.
Як свідчать матеріали справи, позивачем надані відповідачу телекомунікаційні послуги, згідно типового договору про надання послуг електрозв’язку № 373 від 25.05.2005, що підтверджено матеріалами справи, але відповідач сплатив суму боргу за зазначені послуги частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги, а саме залишок заборгованості за надані послуги електрозв’язку у сумі 550 грн. 21 коп. за період з квітня 2010 року по жовтень 2010 року.
Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги електрозв’язку у сумі 550 грн. 21 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорена і підлягає стягненню з відповідача.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.
Сума пені у розмірі 11 грн. 95 коп. за період з 01.04.2010 по 31.10.2010 нарахована позивачем відповідачу, відповідно до п. 5.8 Договору, обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Як вбачається, 3% річних у сумі 04 грн. 65 коп. за період з 01.04.2010 по 31.10.2010, інфляційні нарахування у сумі 19 грн. 40 коп. за період з квітня 2010 року по жовтень 2010 року нараховані позивачем, відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, нараховані позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
З боку відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, позов не оспорений.
Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги електрозв’язку у сумі 550 грн. 21 коп., інфляційних нарахувань у сумі 19 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 04 грн. 65 коп., пеню у сумі 11 грн. 95 коп., відповідно до договору про надання послуг електрозв’язку № 373 від 25.05.2005 такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорений, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні 26.09.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Повернути позивачу платіжне доручення № 18019 від 09.06.2011 на суму 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Стахановського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово –виробничого об’єднання Українського товариства сліпих, вул. Фурманова, буд. 24, м. Стаханов, Луганська область, код ЄДРПОУ 30256611 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг №26, вул. Дзержинського ,буд. 16, м. Стаханов, Луганська область, код ЄДРПОУ 01182820 заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 550 грн. 21 коп., пеню у сумі 11 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 04 грн. 65 коп., інфляційні нарахування у сумі 19 грн. 40 коп., витрати по державному миту у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг №26, вул. Дзержинського ,буд. 16, м. Стаханов, Луганська область, код ЄДРПОУ 01182820 платіжне доручення № 18019 від 09.06.2011 на суму 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено і підписано - 03.10.2011.
Суддя Г.М.Старкова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2011 |
Оприлюднено | 25.10.2011 |
Номер документу | 18720910 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Старкова Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні