Ухвала

від 21.09.2011 по справі к-42571/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-42571/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Гашицького О.В.,                    Мойсюка М.І.,          

Малиніна В.В.,                    Штульман І.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року залишено без змін  постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2010 року, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2010 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" звернулось з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення суду попередніх інстанцій та прийняти нове , посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового  рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом, включене до ЄДРПОУ за номером 33161769. До складу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»у якості структурного підрозділу входить відокремлений підрозділ «Донецька автобаза»Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»(код ЄДРПОУ 33371833), що не є юридичною особою, але згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за всіма платежами до бюджету ПФУ заборгованості позивача станом на 31.07.20.10 склала 28839,42 грн.

Рішенням №4 від 13.07.2010 року УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька відповідно до статті 57 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»та п.1-3 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 23.06.2010р. № 484 списав заборгованість Пенсійного фонду України відокремленому підрозділу «Донецька автобаза»Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»що виникла станом на 01.03.2010 року у розмірі 2672409 грн. Заборгованість з суми страхових внесків (2%) утриманих з фізичних осіб-працівників ДП «ДВЕК», які є застрахованими особами, у розмірі 28839,42 грн. не списано.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанції дійшли висновку про те, що дії управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо списання заборгованості Пенсійного фонду України відокремленому підрозділу «Донецька автобаза»Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»що виникла станом на 01.03.2010 року без врахування сум страхових внесків, фактично утриманих з фізичних осіб є правомірними і були вчинені відповідно до закону та в межах повноважень.

З таким висновком суду попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003р..

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 вищевказаного Закону України встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного Закону, страхувальниками цих осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1  статті  15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов’язаний нарахувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.1 ст.14, п.2 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники – роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, що використовують працюючих фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищевказаних страхувальників є календарний місяць.

Пунктом 14 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»установлено, що у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Сплата страхових внесків в строки, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснюється починаючи з січня 2007 року.

Відповідно до частини 2 п. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум –у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 % зазначених сум  –у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 % зазначених сум  –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України –розрахунок фінансових санкцій та пені, здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника.

Однак, відповідно до ст. 57 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 року  Пенсійному фонду України вказано списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле - та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Отже, не списаною залишилася заборгованість, яка виникла по структурному підрозділу позивача станом на 01 березня 2010 року з суми страхових внесків, що фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не перерахована до Пенсійного фонду України.

 Пунктом 2 Порядку визначено, що сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не перерахована до Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств.

     Таким чином, сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з ч.1 ст.11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та не перерахована до бюджету Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств та списанню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що приписам п. 2 ч. 3 Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле - та торфодобувним підприємствам затверджений Постановою КМУ від 23.06.2010 року № 484, списанню не підлягають саме суми страхових внесків, а не штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Отже, борг зі сплати страхових внесків, в тому числі із сум страхових внесків нарахованих і фактично утриманих із застрахованих фізичних осіб, не є тотожнім поняттям із боргом зі сплати штрафних санкцій та пені, а тому, в даному випадку, приписи п. 2 ч. 3 Порядку до даних правовідносин застосовуватися не можуть. Таким чином, на виконання зазначених вимог Закону і встановленого Порядку Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька повинно було провести списання боргів позивача, які виникли зі сплати боргу із штрафних (фінансових) санкцій і пені, який виник до 01 березня 2010 року.   

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

          Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді                                                   

Суддя                                                                         О.Ф. Ситников