Постанова

від 11.10.2011 по справі 4-1455/11

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 4-1455/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2011 року. м. Суми.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Янг оль Є.В. розглянувши подання в.о. начальника СВ ПМ ДПІ в м . Суми Макаренка В.М., з уча стю прокурора Колобиліна М.В . про накладання арешту та зу пинення операцій по рахунках ,

встановив:

Із подання вбачається, що в провадженні слідчого з находиться кримінальна спр ава за ознаками складу злочи ну, передбаченого ст. 212 ч. 2 КК України відносно ОСОБА_2, який при зайнятті підприєм ницькою діяльністю порушив податкове законодавство т а не сплатив до державного бюджету податків в велико му розмірі. З урахуванням на веденого, посилаючись на ст .ст. 125-126 КПК України та ст. 59 Зак ону України “Про банки та бан ківську діяльність», слідчи й просить винести постанов у про накладення арешту на к ошти ФОП ОСОБА_2, що знахо дяться на рахунку в АТ «Сведб анк», а також зупинити всі ви даткові операції по рахунку.

Подання слідчого п огоджено з прокурором.

Суддя, дослідивши ма теріали подання, вважає , що в його задоволенні належи ть відмовити, виходячи з на ступного.

Орган досудовог о слідства в своєму поданн і посилається на ст.ст. 125-126, 130 К ПК України, а також на ст. 59 За кону України “Про банки та ба нківську діяльність”, ствер джуючи, що накладенням ареш ту на рахунок можна буде за безпечити цивільний позов т а відшкодувати збитки держ аві.

Однак, з тако ю аргументацією слідчого п огодитись неможливо, оскіль ки вона суперечить нормам як матеріального, так і про цесуального законодавства України.

Зокрема, Конституцією Ук раїни ( ст. 19 ч. 2 ) визначено, що органи державної влади та їх посадові особи ( до яких відносяться і посадові ос оби ПМ ДПІ в м. Суми ) зобов”яз ані діяти лише на підставі , в межах та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та з аконами України. Повноважен ня слідчого та порядок пров едення окремих слідчих дій визначені Розділом другим КПК України.

Завданням кримінального судочинства ( ст. 2 КПК Украї ни ) є охорона прав та законн их інтересів фізичних та ю ридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швид ке і повне розкриття злочи нів. Орган досудового слідст ва повинен враховувати, що не додержання в кримінальному процесі принципу “ дозволе но лише те, що передбачено з аконом “ призведе до поруше ння прав та інтересів певни х осіб.

Відповідно до ст. 1 КПК Укр аїни, провадження у криміна льних справах визначений К римінально-процесуальним к одексом України. Чинне крим інально-процесуальне закон одавство України не передб ачає можливості накладення арешту на майно підприємст ва взагалі та на його банкі вські рахунки зокрема, оскі льки це є перешкодою для но рмальної господарської дія льності юридичної особи.

Статтями 29, 125-126 КПК Ук раїни визначені порядок за безпечення цивільного позо ву, відшкодування збитків, з авданих злочином і виконанн я вироку в частині конфіск ації майна. Однак, такі захо ди провадяться шляхом накл адення арешту на майно та в клади виключно обвинувачен ого чи підозрюваного.

Згідно зі ст.ст. 1, 18 КК України кримінальну ві дповідальність ( як один із різновидів юридичної відпо відальності ) можуть нести л ише фізичні особи ( якщо так і встановлені відповідними органами), юридичні особи ( підприємства ) або приватні підприємці, як суб»єкти го сподарювання, нести криміна льну відповідальність не м ожуть.

Відповідно до с т.ст. 49-50 КПК України потерпіл ими та цивільними позивачам и можуть бути лише фізичні або юридичні особи.

По справах про ухилення від сплати податків накла дення арешту на майно підп риємства неможливе також і з тих підстав, що шкода зло чинними діями винних осіб спричиняється безпосереднь о державі, яка , ні за яких об ставин, не може бути ані по терпілим, ані цивільним поз ивачем у кримінальній спра ві ( ст. ст. 32, 49-50 КПК ). Більше то го, з цих же підстав, не пре д”являється в кримінальній справі і цивільний позов п ро стягнення несплачених с ум податків та фінансових санкцій, оскільки платником податків та зборів є підпр иємства, а не особи, що прит ягуються до відповідальнос ті. Такі питання вирішуютьс я в іншому порядку, а не шля хом пред”явлення цивільног о позову в кримінальній сп раві.

За таких обставин, твердж ення слідчого, що накладенн ям арешту на рахунок можна буде забезпечити цивільни й позов та відшкодувати зби тки державі є безпідставни ми.

Окрім того, вважаю за необхідне вказати і на н аступне.

Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження пр ав клієнта ( в даному випад ку - ФОП ) щодо розпоряд ження грошовими коштами, що знаходяться на його рахун ку, не допускається, крім ви падків обмеження права роз порядження рахунком за ріш енням суду у випадках, вста новлених законом.

Законом України № 2631-ІУ ві д 02.06.2005 року були внесені змі ни до деяких законодавчих актів України щодо приведе ння їх у відповідність з ЦК України. Зокрема, частина 1 статті 126 КПК України була доповнена нормою про те, що накладення арешту на вкла ди обвинувачених чи підозр юваних або осіб, які несуть за них матеріальну відпов ідальність, проводиться вик лючно за рішенням суду.

Цим же законом, текст стат ті 59 Закону України “ Про ба нки і банківську діяльніст ь “ від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ був вик ладений в новій редакції, в т.ч. з тексту статті була в илучена норма , відповідно до якої накладення арешту на вклади та цінності фізи чних або юридичних осіб, що знаходяться в банках , могл о проводитися за постаново ю слідчого, санкціонованою прокурором.

Відповідно до змісту ст.с т. 1 та 3 Закону України “ Про банки і банківську діяльні сть “, цей Закон регулює від носини, що виникають під ча с заснування, реєстрації, ді яльності, реорганізації та ліквідації банків, метою ж Закону є правове забезпеч ення діяльності банків, заб езпечення захисту законних інтересів вкладників і кл ієнтів банку.

Як зазначалось вище, поря док провадження у кримінал ьних справах визначений Кр имінально-процесуальним ко дексом України. З урахуванн ям цього положення процесу ального закону, а також з у рахуванням того, що ст. 59 Зак ону України “ Про банки і б анківську діяльність “ розм іщена законодавцем у главі 9 зазначеного Закону ( “ Ві дносини банку з клієнтами “ ), суд вважає, що ст. 59 Закону України “ Про банки і банк івську діяльність “ не є сп еціальною процесуальною но рмою.

Таким чином, системний ан аліз вищенаведених правови х норм свідчить про те, що п ри вирішенні питань щодо п орядку забезпечення цивіль ного позову, відшкодування збитків, завданих злочином , та виконання вироку в част ині конфіскації майна орга ну досудового слідства нал ежить керуватися саме поло женнями ст.ст. 29, 125-126 КПК Україн и. З урахуванням того, що чин не кримінально-процесуальн е законодавство України не передбачає можливості нак ладення арешту на майно під приємства або приватного п ідприємця та на його грошо ві кошти, що розміщені на б анківських рахунках, в задо воленні подання слідчого н алежить відмовити за необг рунтованістю.

Керуючись ст. 19 Кон ституції України, ст.ст. 1, 3, 59 З акону України “ Про банки і банківську діяльність “, ст . 1074 ЦК України, ст.ст. 1, 18 КК Укр аїни , ст.ст. 1-2, 29, 49-50, 125-126, 130 КПК Укр аїни, суддя -

постановив:

В задоволенні подання в.о. начальника СВ ПМ ДПІ в м. Суми Макаренка В.М. про на кладання арешту та зупиненн я операцій по рахунках відмо вити за необгрунтованістю.

Постанова оскаржен ню не підлягає.

Суддя Є.В.Янголь