Постанова

від 11.10.2006 по справі 5/2356-28/217 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/2356-28/217 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

11.10.06                                                                                           Справа№ 5/2356-28/217 А

15 год 05 хв

За позовом: Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м. Львів

до відповідача 1: Закритого акціонерного товариства  „Львівська база медичної техніки”, м. Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нарвал”, м. Київ

про визнання недійсним господарського зобов”язання   

                                                                   Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Брик І.С.

                    м. Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: не з”явився

Від відповідача 1: Попельчук С.О. –представник

Від відповідача 2: не з”явився

          Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася з  позовом до Закритого акціонерного товариства  „Львівська база медичної техніки” та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нарвал” про визнання недійсним господарського зобов”язання, яке виникло на підставі усної угоди, та застосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

          Ухвалою суду від 11.08.2006 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 04.09.2006 року. Ухвалою від 04.09.2006 року підготовче провадження у справі закінчено, справу призначено до судового розгляду на 02.10.2006 року. Ухвалою від  02.10.2006 року  розгляд справи було відкладено на 11.10.2006 року.

          Уточненням позовних вимог від 02.10.06 року № 28743/10-0 позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсним господарське зобов”язання, яке виникло на підставі угоди № 123 від 04.04.2005 року, укладеної між ЗАТ „Львівська база медичної техніки” та ТзОВ „Нарвал”, та застосувати юридичні наслідки передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, а саме, зобов'язати ТзОВ „Нарвал” повернути ЗАТ „Львівська база медичної техніки” все одержане ним в результаті виконання господарського зобов”язання –52 153,6 грн, а з ЗАТ „Львівська база медичної техніки” в доход держави стягнути 52 153,6 грн. Зазначене уточнення суд в порядку ч.5 ст.107 КАС України направив відповідачам з ухвалою від 02.10.2006 року(як додаток до ухвали).

          В судове засідання 11.10.2006 року позивач уповноваженого представника не направив. В судовому засіданні, яке відбулося 02.10.2006 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повній мірі з підстав, які наведені в позовній заяві, та з врахуванням уточнення позовних вимог від 02.10.06 року № 28743/10-0. Враховуючи те, що представник позивача висловив правову позицію по суті спору в судовому засіданні 02.10.2006 року, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи і прийняття судового рішення по суті спору за відсутності представника позивача.

          Представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, які навів у письмовому запереченні на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення проти позову відповідач 1 обгрунтовує тим, що спірна угода виконана повністю обома сторонами, а невиконання стороною угоди(відповідачем 2) обов'язків з подання звітності та сплати податків не є підставою для визнання угоди недійсною. Звітність по ПДВ ТзОВ «Нарвал»за березень 2005 року подавалася в квітні 2005 року, тобто спірні правовідносини мали місце в період, коли ТзОВ «Нарвал»ще подавало звітність.

          Відповідач 2 явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом матеріали не подав, позовні вимоги по суті не оспорив.

          Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.

          В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (лист ДПІ у Печерському районі м.Києва, акт перевірки, свідоцтво про державну реєстрацію, угоду від 04.04.2005 року № 123, накладні, податкові накладні, платіжні доручення та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

          Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Між ЗАТ „Львівська база медичної техніки” (Покупець) та ТзОВ „Нарвал” (Продавець) укладено угоду від 04 квітня 2005 року № 123, згідно з якою Продавець зобов"язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його вартість.

          На виконання даної угоди за період з 04.04.2005 року по 21.04.2005 року ЗАТ „Львівська база медичної техніки” отримано від ТзОВ „Нарвал” згідно видаткових накладних № 0000325 від 04.04.2005 року, № 0000417 від 07.04.2005 року, № 0000425 від 21.04.2005 року та податкових накладних № 0000325 від 04.04.2005 року, № 0000325 від 07.04.2005 року, № 0000425 від 21.04.2005 року товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 52153,60 грн ( в т. ч. ПДВ –8692,27 грн).

          ЗАТ „Львівська база медичної техніки” повністю оплатила вартість зазначених товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «Нарвал»платіжними дорученнями № 123 від 11.04.2005 року, № 133 від 21.04.2005 року та № 143 від 27.04.2005 року.

          Згідно інформації, наданої ДПІ у Печерському  районі м. Києва в листі від 17.01.2006 року № 680/7/15-910, ТзОВ „Нарвал” (код 32917289) до податкового органу  не звітує, останній звіт до ДПІ подано за березень 2005 року. Справа ТзОВ „Нарвал” вилучена  27.07.2005 року слідчим відділом  ПМ ДПА у Харківській області, кримінальна справа №16050016.  

          Як вбачається із довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 06.09.2006 року № 12/1-7/2012, ТзОВ „Нарвал” перебуває в ЄДРПОУ.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов”язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності), може на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов”язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз”яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов”язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов”язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов”язанням,  а  у разі  виконання  зобов”язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.

Ст.173 ГК України визначає поняття "господарського зобов'язання": господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, передбачених ст.174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Господарське зобов'язання, яке виникло на підставі угоди № 123 від 04.04.2005 року, укладеної між ЗАТ „Львівська база медичної техніки” та ТзОВ „Нарвал”, спрямоване на приховування від оподаткування доходів відповідачем 2 (ТзОВ „Нарвал”), а саме: після укладення угоди і поставки товарно-матеріальних цінностей у відповідача 2(ТзОВ „Нарвал”) виникло податкове зобов'язання, яке останній, згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із наступними змінами та доповненнями, повинен був відобразити у декларації по податку на додану вартість та сплатити у встановлений Законом термін до державного бюджету України. Податкове зобов'язання з ПДВ, яке виникло у ТзОВ „Нарвал” у зв'язку із виписуванням податкових накладних № 0000325 від 04.04.2005 року, № 0000325 від 07.04.2005 року, № 0000425 від 21.04.2005 року, ним у відповідний період не задекларовано, оскільки декларації за квітень 2005 року і наступні податкові періоди  ТзОВ „Нарвал” до податкового органу не подавав.

З огляду на вищенаведене, суд визнає господарське зобов'язання, яке виникло на підставі угоди № 123 від 04.04.2005 року, укладеної між ЗАТ „Львівська база медичної техніки” та ТзОВ „Нарвал”, недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства за наявності наміру в однієї із сторін - ТзОВ „Нарвал”, та застосовує правові наслідки, передбачені ст.208 Господарського кодексу України у разі наявності наміру лише у однієї із  сторін.

Суд ухвалив відхилити клопотання позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на активи відповідачів по справі, оскільки позивач не подав обгрунтування та доказів наявності обставин, які норма ст.117 КАС України визначає в якості підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн. та 521 грн 54 коп) покладаються на відповідача 2(ТзОВ „Нарвал”), так як спір виник з його вини.

 На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 207, 208 ГК України, п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,98,158,160,162,163,167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати недійсним господарське зобов”язання на суму 52153 грн 60 коп, яке виникло на підставі угоди № 123 від 04.04.2005 року, укладеної між ЗАТ „Львівська база медичної техніки” та ТзОВ „Нарвал”.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Нарвал” (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Тимірязевська, б.2 ідентифікаційний код 32917289) повернути все одержане ним за господарським зобов'язанням на суму 52153 грн 60 коп Закритому акціонерному товариству „Львівська база медичної техніки” (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 8, ідентифікаційний код 03568333), а одержане Закритим акціонерним товариством „Львівська база медичної техніки” (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 8, ідентифікаційний код 03568333) або належне йому на відшкодування виконаного стягнути за рішенням суду в доход держави.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нарвал” (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Тимірязевська, б.2 ідентифікаційний код 32917289) в дохід державного бюджету України (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м.Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200) –524 грн 94 коп - судового збору.

5.          Виконавчі листи видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                       Морозюк А.Я.