Рішення

від 10.10.2011 по справі 9/164/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 жовтня 2011 р.           Справа 9/164/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Альянс", код ЄДРПОУ 31951198  (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 59, офіс 336 )   

до:Приватного підприємства "Бізнес Спецпроект", код ЄДРПОУ 36898731 (23100, м. Жмеринка, Вінницька область, вул. Зої Космодемянської, 50)   

про стягнення 160 208,91 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.    

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Альянс" заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Бізнес Спецпроект" 160 208,91 грн., з яких 133224,00 грн. - основного боргу; 13185,47 грн. - збитків, 10381,88 грн.- індексу інфляції; 3417,56 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.08.11р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі №9/164/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.10.11р.

10.10.11р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача, надаючи пояснення по суті заявлених позовних вимог зауважив, що основний борг в розмірі 133224,00 грн., 9458,90 грн. - індексу інфляції, 3109,78 грн. - 3% річних визнає, а з наявністю 13185,47 грн. - збитків та нарахованих на їх підставі 922,98 грн. - індексу інфляції; 307,78 грн. - 3% річних не погоджується і заперечує.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

05.07.10р. між Приватним підприємством "Бізнес Спецпроект" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Альянс" (Покупець) укладено договір №0507-10 на постачання ячменю.

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов"язався поставити Покупцеві ячмінь пивоварний урожаю 2010р. в кількості 1000 тон.

В статті 2 договору сторони визначили ціну за одну тону товару, яка становить 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 150,00 грн. Загальна сума договору складає 900000,00 грн., включаючи ПДВ - 150 000,00 грн.

Зазначений в договорі товар поставляється Постачальником на умовах франко-автомобіль Покупця (п.3.1. договору).

Оплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахунку коштів на рахунок Постачальника: щотижнева часткова оплата за узгоджену партію товару згідно із загальним рахунком Постачальника (п.4.1. договору).

В ході розгляду справи судом з"ясовано, що в липні 2010р. Покупцем (позивачем) був попередньо оплачений узгоджений обсяг поставки ячменю в загальній сумі 307800,00 грн.: 102600 - 09.07.10р.; 68400,00 грн. - 14.07.10р.; 136800,00 грн. - 21.07.10р.

Однак, Постачальник (відповідач) всупереч вимогам договору, проведеної оплати та досягнутої згоди з Покупцем (позивачем) здійснив поставку ячменю в меншому обсязі.

Як вбачається з документів, наявних в матеріалах справи (платіжні доручення №2214 від 14.07.10р.; №2213 від 09.07.10р.; накладні №1 від 14.07.10р.; №2 від 16.07.10р.; №3 від 21.07.10р.; №4 від 04.08.10р.; №5 від 06.08.10р.; а.с. 14 - 20) належну поставку ячменю здійснено в періоди з 14.07.10р. - 37230 кг, 16.07.10р. - 37600 кг, 21.07.10р. - 39030 кг, 04.08.10р. - 25380 кг, 06.08.10р. - 21400 кг, всього 160640 кг по ціні 900,00 грн. за тону на суму 144576,00 грн.

Факт оплати та поставки товару за договором №0507-10 на постачання ячменю від 05.07.10р. підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.10р. (а.с.21), в якому сторони узгодили наявність за Постачальником (відповідачем) боргу в сумі 163224,00 грн.

Зважаючи на те, що Приватне підприємство "Бізнес Спецпроект" поставки товару, визначеного договором на суму 163224,00 грн. так і не здійснив, позивач листом від 19.08.10р. звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 163224,00 грн. за недопоставлений товар. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач вимоги вказаного листа виконав частково, а саме наприкінці 2010р. Приватне підприємство "Бізнес Спецпроект" у зв"язку з неможливістю виконати належним чином умови договору повернув позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Альянс" частину передоплати в сумі 30 000,00 грн. (28.10.10р. - 10 000,00 грн.; 22.12.10р. - 5000,00 грн.; 28.12.10р. - 5000, 00 грн.; 17.01.11р. - 10 000,00 грн.).

Однак, відповідач не зважаючи на неможливість подальшого виконання договірних зобов"язання, решту боргу в сумі 133224,00 грн. (307800,00 грн. - 144576,00 грн. - 30 000,00 грн.)  в добровільному порядку позивачу так і не повернув, що підтверджується відсутністю доказів погашення боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

За таких обставин, станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором №0507-10 на постачання ячменю від 05.07.10р. у розмірі 133224,00 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 133224,00 грн. - основного боргу підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та правомірними.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 13185,47грн. збитків у вигляді додаткових витрат за доставку ячменю (7061,45 грн.) та за простій автотранспорту (6124,02 грн.). З пояснень представника позивача випливає, що виникнення заявлених до стягнення збитків, пов"язане з поставкою товару неналежної якості в кількості 38170 кг. Тобто, як стверджує останній, при здаванні поставленої партії ячменю на пивзаводі у м. Львові було виявлено невідповідність товару вимогам якості згідно ДСТУ 3769-98, про що зазначено в акті лабораторії заводу №28 від 16.07.10р. Таким чином, з позиції позивача вбачається, що транспортні витрати та простій автотранспорту сплачені надміру через порушення відповідачем зобов"язань.

Розглянувши дану вимогу позивача суд взяв до уваги наступні приписи закону.

В статті 20 ГК України та ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання визначено відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками, а також вина, особи, яка завдала збитків. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до приписів ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Покладаючи на відповідача відповідальність за збитки, позивачем повною мірою не враховані положення законодавства про відшкодування шкоди, а саме - наявність в діях  Приватного підприємства "Бізнес Спецпроект" повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність в діях відповідача цивільного правопорушення та заподіяння останнім збитків: ні в якості реальних збитків, ні у якості упущеної вигоди.

Зважаючи на наведене та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13185,47 грн. збитків задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 9458,90 грн. - індексу інфляції та 3109,78 грн. - 3% річних, нарахованих з основного боргу, які за результатами перевірки на правильність нарахування підлягають задоволенню та  922,98 грн. - індексу інфляції і 307,78 грн. - 3% річних, нарахованих на підставі заявлених до стягнення збитків, які задоволенню не підлягають і розцінюються судом, як такі, що заявлені безпідставно з огляду на відмову судом в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 13185,47 грн. збитків.  

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову із стягненням з відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.   

          Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -  

                                                            ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бізнес Спецпроект", код ЄДРПОУ 36898731 (23100, м. Жмеринка, Вінницька область, вул. Зої Космодемянської, 50) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Альянс", код ЄДРПОУ 31951198 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 59, офіс 336) 133224,00 грн.- основного боргу; 9458,90 грн. - індексу інфляції; 3109,78 грн. - 3% річних; 1457,93 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита; 214,76 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні 13185,47 грн. - збитків; 922,98 грн. - індексу інфляції; 307,78 грн. - 3% річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  13 жовтня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу: (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 59, офіс 336 )