Рішення

від 13.10.2011 по справі 11/99/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2011 р.           Справа 11/99/2011/5003

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю  фірми «Промислово-технологічна

                    компанія», м. Запоріжжя     

до                 товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство  трансформаторних

                    підстанцій», м. Вінниця        

про               стягнення 23 723,00 грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача       -    ОСОБА_1 за  довіреністю № 04/11 від 10.10.2011р.;

від відповідача   -   не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

 Заявлено позов про  стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство  трансформаторних підстанцій»на користь  товариства з обмеженою відповідальністю  фірми «Промислово-технологічна компанія» 23 723, 00 грн. заборгованості .

Позов мотивовано тим, що 03.06.2011р. позивачем за видатковою накладною поставлено відповідачу товар на загальну суму 138 723 грн., який останній отримав на підставі відповідної довіреності.  Відповідач провів часткові розрахунки за отриманий товар в сумі 121 352 грн.,  у зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 23 723 грн..

З метою здійснення оплати за отриманий товар, позивач звертався до відповідача з претензіями, які останнім залишена без відповіді та задоволення.

 Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі  від 25.08.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.  Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20978877.

Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 15.09.2011р. розгляд справи відкладено на 13.10.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника. Пояснень причин невиконання вимог суду  останнім також не надано.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України,   розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Промислово –технологічна компанія» (позивач)  поставив,  а товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство трансформаторних підстанцій»(відповідач) отримало  товар на загальну суму 138 723 грн.,  що підтверджується наступними документами:

-          видатковою накладною № ПК-0000309 від 03.06.2011р.,

-          довіреністю № 106 від 31.05.2011р..

       Як свідчать матеріали справи, зокрема  виписки банку, станом на день звернення позивача з позовом до суду, відповідачем проведено часткові розрахунки за товар в сумі 121 352 грн..

При розгляді справи судом встановлено, що 30.09.2011 р. відповідачем, в рахунок оплати товару, перераховано на рахунок позивача 5 023 грн. (виписки банку № 173 від 16.09.2011р.,  № 183 від 30.09.2011р.). Представник позивача підтвердив сплату відповідачем вказаної суми заборгованості та в судовому засіданні 13.10.2011р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в цій частині і просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 18 700 грн..

Зважаючи, що зменшення позовних вимог є правом позивача визначеним ст. 22 ГПК України, і зменшення суми боргу підтверджено належними доказами, судом прийнята дана заява до розгляду.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Пунктом 2 статті  530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов‘язання сторонами не визначено, позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України 03.07.2011р. надіслав відповідачу досудове попередження № 18 ю від 07.07.2011р.  про сплату заборгованості в розмірі 23 723 грн.. Аналогічного змісту досудове попередження № 118ю від 28.07.2011р. було надіслано відповідачу 03.08.2011р. Однак, останнім вказані попередження залишені без відповіді та задоволення.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

В силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи, що матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар в розмірі 18 700 грн., суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49   ГПК України.    

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство трансформаторних підстанцій»(21050, м. Вінниця, вул. Соколова, 10/12, код 35110915) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Промислово –технологічна компанія»(69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1, код 23286565) 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн. –боргу;  237 (двісті тридцять сім) грн. 23 коп. -  витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та  236 (двісті тридцять шість) грн.  -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

4.          Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити  відповідачу рекомендованим листом.

                                                                          Повне  рішення складено 17.10.2011р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (21050, м. Вінниця, вул. Соколова, 10/12)

< Дата >