Рішення

від 28.09.2011 по справі 51/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/301 28.09.11

За позовом Державного підприємства «Донецька залі зниця»в особі Донецької дист анції зв' язку

до Дочірнього підприєм ства «Науково - виробниче під приємство «Укрприборсервіс »

про стягнення 2 619,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники :

Від позивача: Бахал В.Ю.

Від відповідача: Андрієц ь І.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство « Донецька залізниця» в особі Донецької дистанції зв' язк у звернулось до Господарсько го суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Науково - виробниче підприє мство «Укрприборсервіс» про стягнення заборгованості за надані послуги за договором № 96 від 22.08.2006 р. у розмірі 2 619,00 грн., в тому числі 125,51 грн. штрафу у роз мірі 3% річних, 82,77 грн. пені, 432,72 грн . витрат від інфляції. Позовні вимоги обґрунтовані неналеж ним виконанням відповідачем умов договору № 96 на користув ання місцевим телефонним зв' язком та надання послуг зв' язку від 22.08.2006 р. в частині здійс нення своєчасної оплати абон ентної плати за договором та за надані позивачем послуги зв' язку.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 18.07.2011 р. поруш ено провадження у даній спра ві, призначено справу до розг ляду у судовому засіданні на 10.08.2011 р. за участю представникі в сторін, яких зобов' язано н адати суду певні документи.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 10.08.2011 р. розгл яд справи відкладено у зв' я зку з нез' явленням у судове засідання повноважних предс тавників відповідача та неви конання сторонами вимог суду .

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 31.08.2011 р. строк вирішення спору в даній спра ві продовжено на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 31.08.2011 р. н а підставі ст. 77 ГПК України су дом оголошено перерву до 28.09.2011 р .

У даному судовому засідан ні представник позивача підт римав заявлені позовні вимог и.

Відповідач відзиву на позо вну заяву не надав, повноважн ий представник Дочірнього пі дприємства «Науково - виробн иче підприємство «Укрприбор сервіс»у судовому засіданні проти заявлених вимог запер ечив, зазначивши, що він з орен дованого приміщення по вул. А ртемівська виїхав, тому посл уги зв' язку не отримував.

Відповідно до ст. 82 Господар ського процесуального кодек су України рішення у даній сп раві прийнято у нарадчій кім наті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.09.2011 р . на підставі ст. 85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Дослідивши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, Господар ський суд міста Києва, ?

Встановив:

22.08.2006 р. між Державним підп риємством «Донецька залізни ця», в особі начальника Донец ької дистанції зв' язку, та Д очірнім підприємством «Наук ово - виробниче підприємство «Укрприборсервіс» був укла дений договір № 96 на користува ння місцевим телефонним зв' язком та надання послуг зв' язку (далі - договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами дог овір № 96 від 22.08.2006 р. є договором п ро надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодек су України встановлено, що за договором про надання послу г одна сторона (виконавець) зо бов'язується за завданням др угої сторони (замовника) нада ти послугу, яка споживається в процесі вчинення певної ді ї або здійснення певної діял ьності, а замовник зобов'язує ться оплатити виконавцеві за значену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільно го кодексу України визначено , що положення глави 63 ЦК Украї ни можуть застосовуватись до всіх договорів про надання п ослуг, якщо це не суперечить с уті зобов' язання.

Частиною 3 статті 180 Господар ського кодексу України перед бачено, що при укладенні госп одарського договору сторони зобов' язані у будь-якому ра зі погодити предмет, ціну та с трок дії договору.

Відповідно до п. 1.1. договору № 96 від 22.08.2006 р. позивач зобов' яз ався забезпечити підключенн я кінцевого пристрою відпові дача до телефонної мережі в к ількості 1 одиниці з виходом на мережу дальнього автомати чного зв' язку за адресою: м. Донецьк, вул. Артемівська, 55 к в. 212, надає відповідачу в кор истування відповідні номери телефонів, а також зобов' яз ався надавати відповідачу по слуги телефонного та телегра фного зв' язку, а відповідач , в свою чергу, зобов' язався с платити вартість виконаних р обіт за установку та сплачув ати вартість послуг, які нада ються.

Відповідно до п. 8.1 договору о станній набирає чинності з 01.0 9.2006 р. і діє до 31.08.2007 р. При відсутно сті письмової заяви від одні єї із сторін на розірвання до говору за місяць до закінчен ня терміну його дії, договір в важається пролонгованим на т ой же термін, на тих же умовах.

Згідно з п. 4.2 договору абонен тна плата та плата за інші пос луги зв' язку встановлена на підставі діючих тарифів.

Тож, сторонами було погодже но істотні умови договору пр о надання послуг, при цьому, су д зазначає, оскільки сторона ми до суду не надано звернень одна до одної з заявами про ро зірвання договору № 96 від 22.08.2006 р . за місяць до закінчення терм іну його дії, тому такий визна ється пролонгованим на насту пний термін на тих же умовах, щ о передбачені ним.

Зі змісту п. 3.2.3 договору вбач ається, що відповідач зобов' язався своєчасно вносити або нентну плату за надані послу ги згідно з п. 4.5 договору № 96 від 22.08.2006 р.

Пунктом 4.1 договору встанов лено, що плата за користуванн я телефонною мережею включа є абонентну плату та плату за послуги, які надаються.

Відповідно до п. 4.4 договору п озивач не пізніше 10-го числа м ісяця, що настає після розрах ункового періоду, надає відп овідачу рахунок за фактично надані послуги зв' язку. Нео тримання відповідачем рахун ку не звільняє його від обов' язку оплатити фактично надан і послуги.

Пунктом 4.5. договору № 96 від 22.08. 2006 р. сторони погодили, що відпо відач зобов' язаний сплачув ати на розрахунковий рахунок позивача за послуги зв' язк у за поточний місяць до 30-го чи сла поточного місяця або ава нсом за будь-який термін, але н е пізніше 20-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду.

Обов' язок споживача своє часно сплачувати отримані те лекомунікаційні послуги вст ановлений ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11 .2003 р. № 1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті спожива чі телекомунікаційних послу г зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, щ о затверджує Кабінет Міністр ів України, зокрема: виконува ти умови договору про наданн я телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати о тримані ними телекомунікаці йні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Каб інету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаці йних послуг»№ 720 від 9 серпня 2005 р . абонентна плата за користув ання телефоном, почасова опл ата місцевих телефонних розм ов, плата за міжміські та міжн ародні телефонні розмови, на діслані в кредит телеграми т а за інші послуги, надані по те лефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після о тримання рахунка, але не пізн іше 20 числа місяця, що настає п ісля розрахункового періоду . Розрахунковим періодом вва жається, як правило, календар ний місяць, у межах якого нада валися послуги. У разі неотри мання рахунка до 10 числа місяц я, що настає після розрахунко вого періоду, або здійснення розрахунків без застосуванн я квитанцій (без надсилання р ахунків) абонент повинен зве рнутися до служби розрахункі в оператора для отримання ін формації про належну до спла ти суму.

Матеріалами справи встано влено, що позивачем було вист авлено відповідачу наступні рахунки: № 539 від 31.03.2009 р. на оплату 177,19 грн. абонплати за послуги з в' язку за березень 2009 р. та 269,12 г рн. за міжміські переговори з а лютий 2009 року, вирахувавши із загальної суми аванс у розмі рі 41,98 грн., тож загальна сума за вказаним рахунком склала 404,33 г рн.; № 896 від 30.04.2009 р. на оплату 177,20 грн . абонплати за послуги зв' яз ку за квітень 2009 року та 548,76 грн. з а міжміські переговори за бе резень 2009 року; № 96 від 27.05.2009 р. на оп лату 177,19 грн. абонплати за посл уги зв' язку за травень 2009 рок у та 341,27 грн. за міжміські перег овори за квітень 2009 року; № 9606 ві д 30.06.2009 р. на оплату 182,53 грн. абонпл ати за послуги зв' язку за че рвень 2009 року, в тому числі з до платою за травень 2009 року, та 146,7 1 грн. за міжміські переговори за травень 2009 року.

Спір у даній справі виник у зв' язку з неналежним викона нням відповідачем умов догов ору № 96 на користування місцев им телефонним зв' язком та н адання послуг зв' язку від 22.0 8.2006 р. в частині сплати позивач у абонплати за послуги зв' я зку та міжміські переговори за вказаними вище рахунками.

Оцінюючи подані докази та н аведені обґрунтування за сво їм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об' єктивному роз гляді в судовому засіданні в сіх обставин справи в їх суку пності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковом у задоволенню, виходячи з нас тупного.

Відповідно до ст. 193 Господар ського кодексу України суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодек су України встановлено, що до говір є обов' язковим для ви конання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного ко дексу України порушенням зо бов' язання є його невиконан ня або виконання з порушення м умов, визначених змістом зо бов' язання.

Положеннями статті 526 Цивіл ьного кодексу України передб ачено, що зобов' язання пови нні виконуватися належним чи ном відповідно до умов догов ору та вимог цього кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, а за відсутності таки х умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту аб о інших вимог, що звичайно ста вляться.

Одностороння відмова від з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом (ст. 5 25 Цивільного кодексу України ).

Як встановлено ст. 530 Цивільн ого кодексу України, якщо у зо бов' язанні встановлений ст рок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Боржник, який прострочив ви конання зобов' язання, відпо відає перед кредитором за за вдані простроченням збитки і за неможливість виконання, щ о випадково настала після пр острочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України ).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначен о, що особа, яка порушила зобов ' язання, несе відповідальні сть за наявності її вини (умис лу або необережності), якщо ін ше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов' язання. При цьому відс утність своєї вини відповідн о до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводит ь особа, яка порушила зобов' язання.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач займав не житлове приміщення за адресо ю: м. Донецьк, вул. Артемівська , 55 на підставі договору оренд и № 2701/2006 р. від 26.04.2006 р., укладеного з Регіональним відділенням Фо нду державного майна України по Донецькій області.

В ході розгляду спору судом встановлено, що за актом прий мання-передачі орендного при міщення від 30.04.2009 р. відповідач передав Регіональному відді ленню Фонду державного майна України по Донецькій област і приміщення, що знаходилось в оренді на підставі договор у оренди № 2701/2006 р. від 26.04.2006 р.

Тож, викладені обставини св ідчать, що відповідач з 01.05.2009 р. н е орендував приміщення за ад ресою: м. Донецьк, вул. Артемів ська, 55, там не знаходився, та ві дповідно не мав змоги фактич но користуватись телефонним номером за вказаною адресою , тому суд приходить до виснов ку про безпідставність нарах ування відповідачу плати за послуги міжміського зв' язк у у травні 2009 року, а отже вимог и в цій частині задоволенню н е підлягають.

В той же час, суд звертає ува гу, що договір № 96 від 22.08.2006 р. до че рвня 2009 року включно не припин яв своєї дії, тому зобов' яза ння за таким в частині сплати абонентної плати мали бути в иконаними відповідачем у пов ному обсязі. При цьому, суд зве ртає увагу, що виїхавши з орен дованого приміщення за адрес ою: м. Донецьк, вул. Артемівськ а, 55, відповідач не здійснив по відомлення позивача в порядк у пункту п. 3.2.6 договору, доказі в звернення до позивача з вим огою про розірвання договору в порядку п. 8.3 договору відпов ідачем до суду також не надан о, тож відповідно ДП «Науково - виробниче підприємство «Ук рприборсервіс»є зобов' яза ним з оплати нарахованої поз ивачем у відповідний період абонплати.

Факт наявності заборгован ості у відповідача в сумі 1 831,28 г рн. перед позивачем належним чином доведений, документал ьно підтверджений, у зв' язк у з чим суд вважає заявлені ви моги в частині стягнення з ві дповідача 1 831,28 грн. обґрунтова ними, а отже такими, що підляга ють задоволенню.

Також, в межах розгляду дано го спору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відпо відача 125,51 грн. штрафу у розмір і 3% річних, 82,77 грн. пені, 432,72 грн. ви трат від інфляції, щодо яких с уд вважає за доцільне зазнач ити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господ арського кодексу України уча сники господарських відноси н несуть господарсько-правов у відповідальність за правоп орушення у сфері господарюва ння шляхом застосування до п равопорушників господарськ их санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Коде ксом, іншими законами та дого вором.

Згідно зі ст. 218 ГК України пі дставою господарсько-правов ої відповідальності учасни ка господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учас ник господарських відносин в ідповідає за невиконання або неналежне виконання господа рського зобов' язання чи по рушення правил здійснення го сподарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів д ля недопущення господарсько го правопорушення.

Штрафними санкціями згідн о з ч. 1 ст. 230 ГК України визнають ся господарські санкції у ви гляді грошової суми (неустой ка, штраф, пеня), яку учасник го сподарських відносин зобов'я заний сплатити у разі поруше ння ним правил здійснення го сподарської діяльності, неви конання або неналежного вико нання господарського зобов'я зання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного к одексу України боржник вважа ється таким, що прострочив, як що він не приступив до викона ння зобов'язання або не викон ав його у строк, встановлени й договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільно го кодексу України у разі пор ушення зобов'язання настають правові наслідки, встановле ні договором або законом, зок рема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передат и кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання. Пе нею є неустойка, що обчислюєт ься у відсотках від суми несв оєчасно виконаного грошовог о зобов'язання за кожен день п рострочення виконання (ст. 549 Ц ивільного кодексу України).

Пунктом 5.2.1 договору сторони погодили, що при невиконанні пунктів 3.2.3 та 4.5 (у разі затримк и оплати) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від ва ртості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Нац іонального банку України, що діяла за період, за який нарах овується пеня, за кожну добу з атримки.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК Ук раїни нарахування штрафних с анкцій за прострочення викон ання зобов' язання, якщо інш е не встановлено законом або договором, припиняється ч ерез шість місяців від дня, ко ли зобов' язання мало бути в иконано. Діючим господарс ьким законодавством не перед бачена можливість нарахуван ня пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

З урахуванням викладеного , за розрахунком суду сума пен і, що підлягає стягненню з від повідача складає 77,39 грн., врахо вуючи момент виникнення зобо в' язань з оплати по або плат і за відповідний місяць та по слуги за міжміські переговор и згідно фактичної заборгова ності.

Стосовно вимог позивача п ро стягнення з Дочірнього пі дприємства «Науково - виробн иче підприємство «Укрприбор сервіс»125,51 грн. штрафу у розмір і 3% річних суд зазначає наступ не.

Обгрунтовуючи зазначені в имоги позивач посилається на положення ст. 625 ЦК України, в т ой час, коли у прохальній част ині позовної заяви просить с тягнути з відповідача штраф.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у р азі порушення зобов'язання н астають правові наслідки, в становлені договором або законом, зокрема, сплата н еустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК Укра їни неустойкою (штрафом, пене ю) є грошова сума або інше майн о, які боржник повинен переда ти кредиторові у разі поруше ння боржником зобов'язання. Ш трафом є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н евиконаного або неналежно ви конаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК Україн и визначено якщо предметом н еустойки є грошова сума, її розмір встановлюється дого вором або актом цивільного з аконодавства.

Як встановлено ст. 546 ЦК Украї ни виконання зобов'язання мо же забезпечуватися неустойк ою, порукою, гарантією, застав ою, притриманням, завдатком.

Стаття 547 ЦК України встанов лює, що правочин щодо забезпе чення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій форм і. Правочин щодо забезпеченн я виконання зобов'язання, вчи нений із недодержанням письм ової форми, є нікчемним.

Натомість, дослідивши умов и договору № 96 від 22.08.2006 р. суд не в бачає двостороннього погодж ення сторонами неустойки у в игляді штрафу за неналежне в иконання споживачем умов так ого. Сторонами до суду не нада но доказів погодження між ни ми у письмовій формі штрафу у розмірі 3% річних за неналежне виконання відповідачем умов договору № 96 від 22.08.2006 р.

У ст. 625 Цивільного кодексу Ук раїни визначено, що боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов'яз ання. Боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

При цьому, суд зазначає, що передбачене законом право к редитора вимагати сплати бор гу з урахуванням індексу інф ляції та процентів річних є с пособами захисту його майнов ого права та інтересу, суть як их полягає у відшкодуванні м атеріальних втрат кредитора від знецінення грошових кош тів внаслідок інфляційних пр оцесів та отриманні компенса ції (плати) від боржника за кор истування утримуваними ним г рошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, проценти річних вход ять до складу грошового зобо в'язання і не ототожнюються і з санкціями за невиконання ч и неналежне виконання грошов их зобов'язань, тому судом не п риймаються посилання позива ча на положення ст. 625 ЦК Україн и як на підставу визначення р озміру штрафних санкцій як н еустойки у вигляді штрафу.

Разом з тим, позивачем у про хальній частині заявлено вим оги про стягнення штрафу, нал ежних обґрунтувань та підста в щодо стягнення такого пози вачем ані в тексті позовної з аяви та письмових поясненнях , ані в усних поясненнях позив ачем не наведено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК У країни господарський суд, пр иймаючи рішення, має право ви ходити за межі позовних вимо г, якщо це необхідно для захис ту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з с амостійними вимогами на пред мет спору і про це є клопотанн я заінтересованої сторони.

Таким чином, судом відхиляю ться вимоги про стягнення шт рафу з посиланням на положен ня ст. 625 ЦК України, оскільки су д позбавлений права виходу з а межі позовних вимог, а клопо тань в порядку ст. 83 ГПК Україн и до суду не надходило не заяв лялось.

З урахуванням викладеног о суд відмовляє позивачу у за доволенні вимог про стягненн я з відповідача 125,51 грн. штрафу у розмірі 3% річних.

В свою чергу, з урахуванням рекомендацій, викладених у Л исті Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації що до порядку застосування інде ксів інфляції при розгляді с удових справ», сума інфляцій них втрат позивача від факти чної заборгованості, беручи до уваги виникнення моменту прострочення оплати по кожни м платежам, складає 325,77 грн., стя гнення якої судом задовольня ється.

Статтею 15 Цивільного кодекс у України встановлено, що кож на особа має право на захист с вого цивільного права у разі його порушення, невизнання а бо оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни передбачає, що кожна ст орона повинна довести ті обс тавини, на які вона посилаєть ся як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Г осподарського процесуально го кодексу України обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватися іншими засобами до казування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають ч астковому задоволенню.

Витрати по оплаті державно го мита та інформаційно-техн ічного забезпечення судовог о процесу згідно ст. 49 Господа рського процесуального коде ксу України покладаються на сторони пропорційно задовол еним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимог и задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнь ого підприємства «Науково - в иробниче підприємство «Укрп риборсервіс» (03680, м. Київ, вул. П редславинська, буд. 28, код 25386443) з будь-якого рахунку, виявлено го державним виконавцем під час виконання судового рішен ня, на користь Державного під приємства «Донецька залізни ця»в особі Донецької дистанц ії зв' язку (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, код 01074957) 1 831(одну тис ячу вісімсот тридцять одну) г рн. 28 коп. заборгованості, 77 (сім десят сім) грн. 39 коп. - пені, 325 (т риста двадцять п' ять) грн. 77 к оп. - втрат від інфляції, 87 (віс імдесят сім) грн. 03 коп. державн ого мита, 201 (двісті одну) грн. 36 к оп. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

3. В іншій части ні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ п ісля набрання рішенням закон ної сили.

Дане рішення на бирає законної сили після за кінчення строку подання апел яційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути о скаржене в порядку, передбач еному чинним законодавством України.

Суддя Пригунов а А.Б.

Дата підписання рішення:1 0.10.2011 р.