Рішення

від 12.10.2006 по справі 4/1997-11/267    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1997-11/267    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

12.10.06                                                                                           Справа№ 4/1997-11/267

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Волинь-Авто», м.Луцьк

До відповідача Приватного підприємства «Алтас», м.Львів

Про стягнення 4306,48грн.

Представники:

Від позивача Кіпень-предст. згідно доручення № 929 від 27.09.2006року

Від відповідача не з»явився

   Відкрите акціонерне товариство «Волинь-Авто»/м.Луцьк/ звернулося до господарського суду Львівської області із позовом про стягнення із Приватного підприємства «Алтас»/м.Львів/ 3733,77грн. основного боргу, 401,94грн. інфляційних та 170,77грн. річних.

   Ухвалою господарського суду від 25.09.2006року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.10.2006року.

   Стороні, яка бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України.

   Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

   Відповідач в судове засідання не з”явився хоча відповідно до ст. 64 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 815375 від 03.10.2006року, вимог ухвали суду не виконав, документально обгрунтований відзив по суті позовних вимог не представив.

   Відповідно до ст. 75 ГПК суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами що містяться у справі, яких достатньо для вирішення спору по суті.

   Розглянувши документи і матеріали, подані стороною, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

   Позивач при зверненні до суду посилається на п.1 ст. 837 Цивільного Кодексу України відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати  певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти і оплатити виконану роботу.

   Приватне підприємство «Алтас»виступило замовником ремонтних робіт автомобіля ЗАЗ 110557 (державний номер 25457 ТА), який належить ПП «Алтас».

   ВАТ «Волинь-Авто» прийняло замовлення і провело ремонт зазначеного автомобіля належним чином, що підтверджено замовленнями-нарядами:

-          № 621480 від 08.12.2004року;

-          № 625070 від 23.12.2004року;

-          № 637210 від 22.02.2005року;

-          № 645540 від 30.03.2005року;

-          № 659320 від 20.05.2005року;

   та довіреностями:

-          ЯИО № 057528 від 07.09.2005року;

-          ЯИО № 057516 від 22.02.2005року;

-          ЯИО № 057521 від 20.05.2005року;

   В замовленнях-нарядах містяться умови оплати (строки,ціна) відмітки про прийняття автомобілів замовником та інші відомості.

   Загальна вартість проведених позивачем робіт становить 3733,77грн., що підтверджено матеріалами справи. Дана сума відповідачем не оплачена, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення боргу.

   18.07.2006року, з метою врегулювання спору, відповідачу була відправлена претензія № 137 із вимогою сплати боргу, яка була залишена залишена останнім без реагування.

   З огляду на викладене, суд задовільняє позовні вимоги як такі, що відповідають матеріалам справи.

   П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

   В даному випадку, сторони діяли в межах позадоговірного зобов»язання, що не позбавляє відповідача обов»язку виконати господарські зобов»язання.

   Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано інфляційні в розмірі 401,94грн. та річні в розмірі 170,77грн. на підставі п.2 ст. 625 ЦК України, яка зазначає, що боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

   Відповідач при наданих йому правах та можливостях позов не заперечив.

   Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

   Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України:

                     В И Р І Ш И В:

   Позов задоволити повністю.

   Стягнути із Приватного підприємства «Алтас», м.Львів, вул. Персенківка, 48 (код ЄДРПОУ 31978403) на користь Відкритого акціонерного товариства «Волинь-Авто», м.Луцьк, вул.Рівненська, 145 (код ЄДРПОУ 03120584) 3733,77грн. основного боргу, 401,94грн. інфляційних, 170,77грн. річних, 102,00грн. державного мита та 118,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

   Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                                       Сало І.А.