ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" жовтня 2011 р. Справа № 16/114-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Комунального підприємства “Фонд комунального майна”, м. Славутич
до Славутицького відділення «Міжнародна асоціація молодих атомників», м. Славутич
про стягнення 5 441,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, доручення від 22.08.2011 р., заступник директора;
від відповідача: не з‘явився
Обставини справи:
Комунальне підприємство “Фонд комунального майна” (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 290 від 31.07.2011 р. (вх. № суду 3109 від 03.08.2011 р.) до Славутицького відділення «Міжнародна асоціація модолдих атомників»(надалі - відповідач) про стягнення 5 441,28 грн., з яких 5 120,80 грн. пеня, 236,30 грн. інфляційні та 84,18 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором № 210 від 20.12.2006 р. оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, та Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та його експлуатації зокрема, щодо своєчасного проведення розрахунку по орендній платі та компенсації експлуатаційних витрат за період з листопада 2008 року по листопад 2009 року, в результаті чого у відповідача існувала прострочка по сплаті орендних платежів, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5 120,80 грн. пені, 236,30 грн. інфляційних та 84,18 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2011 р. було порушено провадження у справі № 16/114-11 та призначено її розгляд на 23.08.2011 р.
Представник відповідача в судове засідання 23.08.2011 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 05.08.2011 р.
Враховуючи неявку представника відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для повного, всебічного та об‘єктивного вирішення спору на 04.10.2011 р. за участю повноважних представників сторін.
Представник позивача в судових засіданнях 23.08.2011 р. та 04.10.2011 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 04.10.2011 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 23.08.2011 р.
Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 05.08.2011 р. про порушення провадження у справі (у справі є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, згідно якого 10.08.2011 р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні) та ухвалою суду від 23.08.2011 р. (у справі є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, згідно якого 01.09.2011 р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні), зазначені ухвали суду направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі № 249844 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.08.2011 р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд
встановив:
20 грудня 2006 року між Комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(«орендодавець», надалі - позивач) та Славутицьким віділенням некомерційної організації «Міжнародна асоціація молодих атомників»(«Орендар», надалі - відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 210.
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, п. 1.5 Договору позивач передає, а відпоідач приймає в строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, які є їх невід‘ємною частиною, загальною площею 43,10 кв.м. (в т.ч. корисна 33 кв.м., 10,10 кв.м. площі загального користування), які розміщені за адресою: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 3, БПО «Люкс», і знаходяться на балансі позивача. Приміщення передаються в оренду для розміщення некомерційної громадської організації.
Згідно п. 2.1 Договору відпоідач вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання цього Договору та акту приймання-передавання майна.
Пунктом 3.2 Договору сторонами погоджено, що орендна плата за корисну площу визначається на підставі методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності теиторіальної громади міста Славутича та за перший (базовий) місяць оренди –січень 2007 р. становить 88,63 грн., в т.ч. ПДВ 14,77 грн. За кожний наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п.п. 3.2.1 Договору орендна плата за площу загального користування визначається на підставі методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності теиторіальної громади міста Славутича та за перший (базовий) місяць оренди –січень 2007 р. становить 44,38 грн., в т.ч. ПДВ 7,40 грн. За кожний наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Як передбачено п. 3.4 Договору оренднп плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача, не пізніше останнього числа поточного місяця.
Договір, згідно п. 7.1 вступає в силу з 01.01.2007 р. і діє до 30.12.2009 р.
Господарським судом досліджено, що відповідач 01.01.2007 р. отримав в користування об’єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.01.2007 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. Копія акту наявна в матеріалах справи.
За погодженням сторін, згідно листа відповідача вих. № 30 від 02.11.2009 р. Договір оренди припинив свою чинність і відповідач повернув орендоване майно згідно акту від 02.11.2009 р.
Відповідно до п.п. 5.1.10 Договору відповідач зобов‘язаний протягом 6 робочих днів з дати підписання цього Договору та акту прийому-передачі орендованого майна укласти з позивачем окремий договір на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна.
На виконання зазначеного пункту Договору оренди 20 грудня 2006 року між Комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(«орендодавець», надалі - позивач) та Славутицьким віділенням некомерційної організації «Міжнародна асоціація молодих атомників» («Орендар», надалі - відповідач) було укладено Договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 210/210-Е.
Згідно п. 2.3 Договору № 210/210-Е плата по Договору вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.
Господарським судом встановлено, що за період користування орендованим приміщенням з листопада 2008 року по 02.11.2009 р. позивачем на оплату орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат було виставлено відповідачеві рахунки, які наявні в матеріалах справи. Про отримання рахунків свідчить підпис представника відповідача на рахунках засвідчений відбитком печатки відповідача із позначкою «отримав»та датою.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідач рахунки по сплаті орендної плати та за відшкодування експлуатаційних витрат за період з листопада 2008 року по 02.11.2009 р. оплачував несвоєчасно (з порушенням строку оплати, який визначений умовами Договорів). Зокрема, за користування орендованим приміщенням у вищезазначений період відповідач сплатив лише 24,02.2009 р., 15.10.2009 р. та 17.01.2011 р., що підтверджується прибутковими касовими ордерами, копії яких в матеріалах справи.
Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 5 120,80 грн. пені, 236,30 грн. інфляційних і 84,18 грн. 3% річних, нарахованих у зв’язку з простроченням відповідачем оплати орендних платежів та платежів за відшкодування експлуатаційних витрат за користування приміщенням у період з листопада 2009 року по 02.11.2009 р.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).
Частиною першою статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.
Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Як зазначено в статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується позивачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної плати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Згідно п. 5.2 Договору № 210/210-Е при несвоєчасному внесені плати, передбаченої даним Договором, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати.
У зв’язку з несвоєчасною оплатою відповідачем орендної плати та компенсацією експлуатаційних витрат за користування приміщенням (прострочкою оплати) позивачем нарахована до стягнення пеня у сумі 5 120,80 грн., зокрема:
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за листопад 2008 року 470,85 грн. за період з 01.12.2008 р. по 24.02.2009 р. у розмірі 202,47 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за грудень 2008 року 465,70 грн. за період з 01.01.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 670,61 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за січень 2009 року 565,27 грн. за період з 01.02.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 726,37 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за лютий 2009 року 665,00 грн. за період з 01.03.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 761,43 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за березень 2009 року 691,36 грн. за період з 01.04.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 684,45 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за квітень 2009 року 481,87 грн. за період з 01.05.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 407,29 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за травень 2009 року 340,18 грн. за період з 01.06.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 233,02 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за червень 2009 року 349,78 грн. за період з 01.07.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 187,13 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за липень 2009 року 332,25 грн. за період з 01.08.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 126,26 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за серпень 2009 року 330,22 грн. за період з 01.09.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 74,30 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за вересень 2009 року 537,81 грн. за період з 01.10.2009 р. по 15.10.2009 р. у розмірі 40,34 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за жовтень 2009 року 423,53 грн. за період з 01.11.2009 р. по 17.01.2011 р. у розмірі 938,12 грн.;
- на суму боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за листопад 2009 року 33,42 грн. за період з 01.12.2009 р. по 17.01.2011 р. у розмірі 69,01 грн.
Однак, господарський суд зазначає, що згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Так, п. 3.4 та п. 2.3 Договорів передбачено, що плата по договорах вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача, не пізніше останнього числа поточного місяця.
Отже, прострочення платежу за кожний неоплачений місяць оренди починається з першого числа місяця наступного за звітним. А відтак, пеня повинна нараховуватись з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, саме з першого числа місяця наступного за звітним + 6 місяців, а у випадку оплати простроченого платежу до закінчення шестимісячного строку – до дня оплати. При цьому, господарський суд зазначає, що день оплати не може включатись до періоду прострочки (періоду нарахування пені), оскільки проведений у відповідну дату платіж, повністю погашає заборгованість, а відтак на відповідну дату прострочення заборгованості відсутнє. А у випадку лише часткової оплати заборгованості, з дня платежу пеня буде нараховуватись на зменшену суму боргу, при цьому, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 3 ст. 549 ЦК України визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що пеня може застосовуватись лише щодо несвоєчасного виконання зобов’язання – прострочення. Оскільки в день оплати прострочення виконання зобов’язання відсутнє, то і відсутні правові підстави для обчислення пені за цей день.
Однак, всупереч вищенаведеного за прострочені платежі з орендної плати та експлуатаційних витрат за листопад 2008 року – 02.11.2009 р. позивач нараховує пеню починаючи з першого дня місяця наступного за звітним до дати погашення суми боргу включно. Такий розрахунок пені, господарський суд вважає неправомірним та необґрунтованим.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов’язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (дана правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).
З урахуванням вищенаведених норм законодавства (ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань»), положень Договорів щодо оплати орендної плати та експлуатаційних витрат до першого числа місяця наступного за звітним місяцем, проведені відповідачем платежі, господарський суд здійснив власний розрахунок пені.
Одночасно, перевіривши нарахування пені на прострочену суму боргу з орендної плати та за відшкодування компенсаційних витрат за листопад 2008 року – 02.11.2009 р., господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 471,24 грн., зокрема:
- на суму боргу по орендній платі за листопад 2008 року 470,85 грн. за період з 01.12.2008 р. по 23.02.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що облікова ставка НБУ становила 12%) у розмірі 26,32 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за грудень 2008 року 465,70 грн. за період з 01.01.2009 р. по 14.06.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги шестимісячний строк нарахування та те, що облікова ставка НБУ до 15.06.2009 р. становила 12%) у розмірі 50,53 грн. та за період з 15.06.2009 р. по 30.06.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 4,49 грн., а всього пеня складає 55,02 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за січень 2009 року 565,27 грн. за період з 01.02.2009 р. по 14.06.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги шестимісячний строк нарахування та те, що облікова ставка НБУ становила 12%) у розмірі 48,81 грн. та за період з 15.06.2009 р. по 31.07.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 16,01 грн., а всього пеня складає 64,82 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за лютий 2009 року 665,00 грн. за період з 01.03.2009 р. по 14.06.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги шестимісячний строк та те, що облікова ставка НБУ становила 12%) у розмірі 46,35 грн. та та за період з 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 23,25 грн. та за період з 12.08.2009 р. по 31.08.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 7,47 грн., а всього пеня складає 77,07 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за березень 2009 року 691,36 грн. за період з 01.04.2009 р. по 14.06.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги шестимісячний строк та те, що облікова ставка НБУ становила 12%) у розмірі 34,09 грн. та за період з 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 24,17 грн. та за період з 12.08.2009 р. по 30.09.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 19,41 грн., а всього пеня складає 77,67 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за квітень 2009 року 481,87 грн. за період з 01.05.2009 р. по 14.06.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що облікова ставка НБУ становила 12%) у розмірі 14,26 грн. та за період з 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 16,85 грн. та за період з 12.08.2009 р. по 14.10.2009 р. (враховуючи, що 15.10.2009 р. борг було погашено та що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 17,32 грн., а всього пеня складає 48,43 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за травень 2009 року 340,18 грн. за період з 01.06.2009 р. по 14.06.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що облікова ставка НБУ становила 12%) у розмірі 3,13 грн. та за період з 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. (враховуючи, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 11,89 грн. та за період з 12.08.2009 р. по 14.10.2009 р. (враховуючи, що 15.10.2009 р. борг був повністю погашеним та що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 12,23 грн., а всього пеня складає 27,25 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за червень 2009 року 349,78 грн. за період з 01.07.2009 р. по 11.08.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 8,85 грн. та за період з 12.08.2009 р. по 14.10.2009 р. (враховуючи, що 15.10.2009 р. борг був повністю погашеним та що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 12,57 грн., а всього пеня складає 21,42 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за липень 2009 року 332,25 грн. за період з 01.08.2009 р. по 11.08.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що облікова ставка НБУ становила 11%) у розмірі 2,20 грн. та за період з 12.08.2009 р. по 14.10.2009 р. (враховуючи, що 15.10.2009 р. борг був повністю погашеним та що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 11,94 грн., а всього пеня складає 14,14 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за серпень 2009 року 330,22 грн. за період з 01.09.2009 р. по 14.10.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 15.10.2009 р. борг був повністю погашеним та що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 8,16 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за вересень 2009 року 537,81 грн. за період з 01.10.2009 р. по 14.10.2009 р. (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 15.10.2009 р. борг був повністю погашеним та що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 4,23 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за жовтень 2009 року 423,53 грн. за період з 01.11.2009 р. по 30.04.2010 року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги шестимісячний строк та те, що облікова ставка НБУ становила 10,25%) у розмірі 43,29 грн.;
- на суму боргу по орендній платі за листопад 2009 року (два дні) 33,42 грн. за період з 01.12.2009 р. по 31.05.2010 року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги шестимісячний строк та те, що облікова ставка НБУ станвилм 10,25%) у розмірі 3,42 грн.
Оскільки вірна сума пені, за розрахунком суду, за вказаний період складає 471,24 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5 120,80 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 471,24 грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 4 649,56 грн. пені (5 120,80 грн. – 471,24 грн.), суд відмовляє.
Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.
Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов’язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов’язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом. Тобто, з припиненням договору оренду припинилися і обов’язки сторін, встановлені договором, за винятком тих, що настали за час дії договору чи пов’язані з його припиненням.
Крім того, частиною 4 ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України унормовано, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином, у зв’язку з припиненням дії договору орендар не звільняється від відповідальності за порушення умов договору оренди протягом терміну його дії, зокрема, в частині невнесення орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Господарський суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, яка нарахована у зв’язку з вчиненням відповідачем порушення зобов’язання (прострочення в оплаті орендних платежів та компенсації експлуатаційних витрат), яке мало місце в період дії договору, а відтак таке нарахування пені є цілком правомірним та обґрунтованим.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати орендної плати та компенсації експлуатаційних виьтрат, позивач просить суд стягнути з відповідача 263,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2008 р. по 17.01.2011 р. та 84,18 грн. 3% річних.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.
Однак, щодо розрахунку інфляційних втрат, наданому позивачем до позову, то господарський суд перевіривши його, вважає необхідне зазначити наступне.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться “ланцюговим”методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 “Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).
Відтак, до платежів з орендної плати, по яким прострочення оплати становило менше ніж календарний місяць індекс інфляції застосовуватись не може, так як дані для визначення індексу інфляції за певну кількість днів у місяці відсутні.
Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобов’язання з оплати та суми проведених оплат, період нарахування інфляційних втрат, за який нараховується інфляція з урахуванням заявленого позивачем періоду, вимоги частини 2 статті 625 ЦК України, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат і дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 228,76 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 7,54 грн. інфляційних втрат (236,30 грн. – 228,76 грн.), суд відмовляє.
Одночасно, перевіривши заявлений позивачем розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу, господарський суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 83,66 грн. 3% річних. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 0,52 грн. 3% річних (84,18 грн. – 83,66 грн.), суд відмовляє, оскільки позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування.
З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково: 471,24 грн пеня, 228,76 грн. інфляційні та 83,66 грн. 3% річних.
Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Славутицького відділення некомерційної організації “Міжнародна асоціація молодих атомників” (07100, Київська область, м. Славутич, Київський квартал, 87, код ЄДРПОУ 33201675) на користь Комунального підприємства “Фонд комунального майна” (07100, Київська область, м. Славутич, площа Центральна, 5, код ЄДРПОУ 32301037) 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 24 коп. пені, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 76 коп. інфляційних, 83 (вісімдесят три) грн. 66 коп. 3% річних, а також 14 (чотирнадцять) грн. 69 коп. державного мита та 33 (тридцять три) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2011 |
Оприлюднено | 27.10.2011 |
Номер документу | 18759439 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні