Рішення

від 12.10.2011 по справі 3/110-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/110-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 3/110-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Дочірнього підприємства "Науково-виробнича фірма "Укртехмет", смт. Калинівка, Васильківський р-н, Київська область

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Сервіс",                           с. Підгірці, Обухівський р-н, Київська область

про          стягнення 494901,37 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Дочірнім підприємством "Науково-виробнича фірма "Укртехмет" (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Сервіс" (далі відповідач) про стягнення 494901,37 грн., з яких 468900,00 грн. сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 21784,93 грн. пеня, 4216,44 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.05.09р. №0105-029 щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.11р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 27.09.11р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.11р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 12.10.11р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 09.09.11р. та від 27.09.11р., що також підтверджується залученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №0103227616362, проте в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд,

встановив:

01.05.09р. між ДП "Науково-виробнича фірма "Укртехмет" (продавець) та              ТОВ "Нафта Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №0105-029 (далі Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти і газ споріднений (далі товар), згідно умов вказаних у даному договорі, додаткових угодах та додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.п. 1.1 Договору). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до п.п. 2.1 Договору, кількість, умови оплати, ціна та загальна вартість партії товару, який поставляється покупцю, вказується в додаткових угодах, додатках, протоколах погодження цін і актах приймання-передачі до даного договору.

30.11.09р. між ДП "Науково-виробнича фірма "Укртехмет" (продавець) та              ТОВ "Нафта Сервіс" (покупець) було укладено додаткову угоду №130 до договору купівлі-продажу нафтопродуктів №0105-029 від 01.05.09р., відповідно до якої сторони погодили вартість партії товару, який поставляється покупцю, умови та строки його оплати.

10.12.09р. між ДП "Науково-виробнича фірма "Укртехмет" (продавець) та              ТОВ "Нафта Сервіс" (покупець) було укладено додаткову угоду №134 до договору купівлі-продажу нафтопродуктів №0105-029 від 01.05.09р., відповідно до якої сторони погодили вартість партії товару, який поставляється покупцю, умови та строки його оплати.

Господарським судом встановлено, що на виконання зазначеного Договору позивачем була проведена поставка товару відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: від 30.11.09р.                    №-000000552 на суму 255869,40 грн. в т.ч. ПДВ; від 10.12.09р. №-000000558 на суму 196991,81 грн. в т.ч. ПДВ, загалом на суму 452861,20 грн.

Факт отримання відповідачем –ТОВ "Нафта Сервіс" товару підтверджується наявною в матеріалах справи копіями згаданих накладних, яка містить підпис повноважного представника відповідача в графі "отримав/ла", який скріплений печаткою відповідача та копіями довіреностей від 01.11.09р. серії НС №479346, від 01.12.09р. серія НС №479358, які видані відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача.

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

В порушення свої договірних зобов'язань відповідач повністю не розрахувався перед позивачем за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 450000,00 грн.

Станом на 28.02.11р. між сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків по договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.05.09р. №0105-029, з якого також вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 450000,00 грн. (копія в матеріалах справи).

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Нафта Сервіс" своїх зобов'язань за Договором (та додаткових угод до нього) в розмірі 450000,00 грн. за умови поставки ДП "Науково-виробнича фірма "Укртехмет" товару на загальну суму 452861,20 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано факт існування заборгованості перед позивачем у сумі 159537,92 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 450000,00 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 18900,00 грн. (за період з 01.03.11р. по 22.06.11р.), а 3% річних 4216,44 грн. (за період з 01.03.11р. по 22.06.11р.) з урахуванням суми боргу          450000,00 грн. Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку інфляційних втрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18000,00 грн. інфляційних втрат, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

01.03.2011 - 22.06.20114500001.04018000.00468000.00

Розмір 3% річних судом визнається обґрунтованим.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі           21784,93 грн.

Приписами п.п. 5.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати покупцем партії товару, покупець зобов'язаний виплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ кожний день прострочки від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", і відповідно, вимога про стягнення 21784,93 грн. пені підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 450000,00 грн. боргу, 18000,00 грн. інфляційних втрат,            4216,44 грн. 3% річних та 21784,93 грн. пені, загалом 494001,37 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Сервіс" (08710, Київська обл., Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Надгірна, 20, код ЄДРПОУ 20034308) на користь Дочірнього підприємства "Науково-виробнича фірма "Укртехмет" (08623, Київська область, Васильківський р-н, смт. Калинівка,                   вул. Залізнична, 49, код ЄДРПОУ 31713248) – 450000 (чотириста п'ятдесят тисяч гривень) 00 коп. боргу, 18000 (вісімнадцять тисяч гривень) 00 коп. інфляційних втрат, 4216 (чотири тисячі двісті шістнадцять гривень) 44 коп. 3% річних, 21784 (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят чотири гривні) 93 коп. пені, 4940 (чотири тисячі дев'ятсот сорок гривень) 02 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять гривень) 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              А.В. Лопатін

Дата підписання: 19.10.11р.